У рамках дослідження онлайн-ксенофобії проти вразливих груп команда аналітиків та аналітикинь «Детектора медіа» дослідила дезінформацію протидітей, а такожмізогінний вимір агітпропу. Цей текст — завершення дослідження кластера «діти, жінки, літні люди» — тріади, яка, мабуть, є чи не найбільш вразливою під час війни.
За даними Міжнародного комітету Червоного хреста, наявність людей поважного віку серед жертв збройних конфліктів є відносно недавнім явищем, що сягає лише Другої світової війни, де з 50 мільйонів убитих 26 мільйонів були військовими та 24 мільйони — цивільними. Відповідно до міжнародного гуманітарного права, люди поважного віку захищені як особи, які не беруть участі у військових діях. Крім того, збройні конфлікти підсилюють вразливість літніх людей, адже ті часто залишаються без будь-яких засобів до існування, можуть піддаватися різним формам жорстокого поводження — мародерству, знищенню їхнього майна, фізичному насильству. Вони стають самотніми, адже не можуть або не хочуть покидати місця, де народилися чи доживають віку. Старше покоління непропорційно частіше гине від російської агресії проти України. За даними ООН, літні люди складали близько третини цивільних осіб, убитих у перший рік повномасштабної війни. При цьому деякі гинули через те, що їм заборонили приносити ліки або виходити з підвалів.
За нашими спостереженнями, нині дезінформація проти людей поважного віку найбільше стосувалася питань, пов’язаних із війною: евакуація, життя в окупації, отримання гуманітарної допомоги, соціальні виплати з боку Росії чи її маріонеток тощо. Які ключові пропагандистські меседжі поширює агітпроп в українському сегменті фейсбуку, ютубу, телеграму та Х (колишній твіттер) — читайте у нашому дослідженні.
Над дослідженням працювали Леся Бідочко, Єгор Брайлян, Костянтин Задирака, Віталій Михайлів, Олексій Півторак, Павло Рудь, Орест Сливенко, Олександр С’єдін. Візуалізації підготувала Наталія Лобач.
Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, літнім вважається вік 60–75 років, старечим — 75–90 років, а тих, хто досяг 90 років і більше, називають довгожителями. Когнітивні зміни, пов’язані зі старінням — зниження пам’яті та швидкості обробки інформації — можуть зробити людей поважного віку більш сприйнятливими до дезінформації та шахрайства. Соціальна ізоляція, в якій перебувають деякі літні люди, може сприяти підвищеній уразливості, оскільки їм може бракувати мережі підтримки та різноманітних джерел інформації. Вони також часто є довірливими, що робить їх більш сприйнятливими до обману. У літніх людей менше медійного представлення, бо об’єктивно вони значно менше користуються гаджетами, ніж молодші вікові групи. Тому в соціальних медіа їхній голос доволі слабкий, а отже, стає предметом маніпуляцій.
Маніпулювання проблемами літніх людей, поширення дезінформації, спрямованої на них, і намагання грати на емоціях — це те, що притаманне російській пропаганді. Вона намагається стереотипізувати образ літньої людини як зубожілого пенсіонера, який очікує «подачок» від держави чи корумпованих політиків, є соціально ізольованим і відсталим. Пропаганда нібито з одного боку силкується викликати емоції співчуття, жалю та співпереживання щодо цієї соціальної групи, а з іншого боку — інструменталізує старість, використовуючи її у своїх цілях. Зокрема, ідеологія «русского міра» спирається на меседж «діди воювали», апелюючи до позитивного досвіду воєнної перемоги. Але також бачимо загальну зневагу до старості, зокрема, через підважування авторитету американських політиків, які мають поважний вік. Тобто, «емпатія» щодо проблем літніх людей переплітається з геронтофобією.
В українському суспільстві тема геронтофобії також виринає в публічному дискурсі — приміром, у 2018 році на околицях Києва з’явилися провокативні білборди з Юлією Тимошенко, що зосереджували увагу на її віці: президентські вибори 2019 року — «останній шанс бабусі», окрім цього, політикиню зобразили надмірно старою.
Втім, як показує наша вибірка, найбільш системно ейджизм в українському сегменті соцмереж торкається постаті Путіна, якого називають «бункерним дідом» чи «кремлівським пенсіонером». Росіяни перепроєктують геронтофобію на США.
Методологія
«Детектор медіа» проаналізував 23728 дописів в українському сегменті фейсбуку, ютубу, телеграму та Х (твіттеру), які надали в компаніях Semantrum та LetsData. Період моніторингу: 26 червня — 26 жовтня 2023. Детальніше про методологію отримання й обробки даних читайтетут.
У цьому дослідженні ми розповідаємо про особливості ксенофобських повідомлень, спрямованих на людей поважного віку. Під українським сегментом ми маємо на увазі дописи профілів, сторінок, груп і каналів, які розташовані в Україні, або вказали своїм місцем розташування Україну, або які постачальники даних визначили як українські. Проросійськими користувачами соціальних мереж називаємо ті облікові записи або спільноти, які регулярно поширюють російську пропаганду або ж поширюють вигідний Росії порядок денний у завуальованій формі.
Проросійські користувачі соцмереж апелюють до образу «пенсіонерів Донбасу», яких «київський режим» буцімто вбивав упродовж восьми років, відмовлявся платити пенсії, а також постійно підозрював у нелояльності. Окрім цього, у ворожому агітпропі трапляється чимало повідомлень про те, що окупаційна влада забезпечує гідну старість, а умови життя на окупованих територіях набагато комфортніші. Натомість у проукраїнському сегменті соцмереж трапляється багато історій про те, як літніх людей евакуйовують із прифронтових зон, як волонтери допомагають налагодити побут після прильотів і привозять необхідне, як держава намагається подбати про людей поважного віку на деокупованих територіях.
Літні люди як пенсіонери
У більшості публікацій проросійських і проукраїнських користувачів соціальних мереж літні люди постають як несамостійні члени суспільства, які без зовнішньої допомоги не виживуть. А найчастіше слово, яке вживають при обговоренні питань, пов’язаними із ними — «пенсіонери». Тематика постів проросійських і проукраїнських користувачів соцмереж, у цілому, схожа: виплати пенсій, індексації пенсій, гуманітарна допомога, обговорення присутності людей старшого віку в армії та історії про життя по інший бік фронту.
«Вісім років убивали жінок, дітей, старих»
Головне повідомлення, яке поширюють російські пропагандисти й проросійські користувачі соцмереж до літніх людей, які живуть на окупованих територіях, однаковостосується дітей: «Війна в Україні була розпочата Києвом у 2014 році, вісім років убивали жінок, дітей, старих», — часто повторює російський президент Володимир Путін. Росіяни використовують загиблих жителів окупованих територій яквиправдання повномасштабної агресії проти України. Пропагандисти публікують суперечливі числа загиблих дітей на окупованих росіянами територіях, а представники окупаційних адміністрацій у пам’ять про дітей проводять заходи, будують меморіали й алеї. Порівняно з дітьми, представники старшого покоління йжінки отримують менше уваги з боку представників окупаційних адміністрацій чи пропагандистів. Літні люди згадуються, щоб підсилити «загрозу цивільним від українських військових» у повідомленнях на зразок: «Укропадли завдали удару по приватному будинку в Макіївці, всередині якого перебували діти та пенсіонери».
Проросійські користувачі соцмереж і пропагандисти запевняють, що представники старшого покоління, мовляв, беззастережно підтримують Росію і беруть участь в усіх псевдореферендумах і псевдовиборах, які відбуваються на окупованих територіях. Для пропагандистів такі повідомлення — тло, щоб розповісти, як Росія турбується про право літніх людей на «демократичний вибір»:
«В області організовано всі умови для маломобільних виборців. До жителів, котрі самі не можуть прийти на виборчі дільниці, члени Виборчої комісії приходять додому. Але багато людей поважного віку хочуть відвідати виборчі дільниці особисто і віддати свій голос за майбутнє Херсонської області», — повідомляли пропагандисти у вересні 2023 року під час псевдовиборів на окупованих територіях депутатів Державної Думи Росії. Під час тих псевдовиборів представники «виборчих комісій» з автоматниками обходили помешкання людей, підвозили масовку та видавали проросійських «експертів» за незалежних міжнародних спостерігачів. Проведення тих псевдовиборівзасудили в ООН.
Як і діти, представники старшого покоління українців є жертвами депортацій росіянами. Розповіді про обстріли українськими військовими тут подаються як причина депортацій і здобуття «миру» в Росії: «Українському солдатові сьогодні байдуже, в кого цілитися. Сліпо стріляють за наказом. Зруйновано будинки та долі цих людей. Дітей. Старих. Нині вони у безпеці. Їх евакуювали. Далі буде життя вже в Росії» (з анонімного телеграм-каналу).
Проукраїнські користувачі соціальних мереж висловлюються про убивства та депортацію цивільних як про злочини, причиною яких є Росія. У проукраїнських користувачів соцмереж представники старшого покоління часто теж ідуть в одному асоціативному ряді з дітьми та жінками: «Ну і як завжди, у відповідь на точні удари по своїй дорогій техніці, російські військові імпотенти в істериці вдарили по цивільних у Сумах, Запоріжжі та Кривому Розі. Зривають злість за свою бездарність на жінках, дітях і пенсіонерах» (допис із фейсбуку).
Проукраїнські користувачі соціальних мереж звертають увагу на те, що російські військові нерідко порушують закони та звичаї війни, приміром, коли захоплюють приміщення, де живуть літні люди. Таким чином проукраїнські користувачі соцмереж не дають забути про проблеми тих, хто залишився жити на окупованих територіях.
Проросійські користувачі соціальних мереж не розповідають про випадки використання російськими військовими літніх людей. Вони, навпаки, створюють враження, начебто бути на пенсії на окупованих територій — легко і весело. Особливо приємно, мовляв, перебувати під опікою окупаційної влади у пансіонатах для літніх людей, ідеться у пропагандистських телеграм-каналах: «Донецький ансамбль козачої пісні дав концерт у маріупольському будинку для літніх людей». Пенсіонери у відповідь теж показують «веселі театральні сценки своєї постановки, співають пісні про людей поважного віку і танцюють російські народні танці. Наприкінці заходу всім учасникам роздали подарунки».
Проукраїнські користувачі соціальних мереж із цитатами тих, хто перебував у тих пансіонатах, описують інші реалії. Ось одна така історія зі слів маріупольця Олега Андрєєва, який побував у макіївському інтернаті для літніх осіб: «Андрєєва принижували та забирали 70% пенсії, каже чоловік. Андрєєву вдалося повернутися до України та зустрітися з донькою... Але друг Андрєєва Ігор помер від хвороб через погане лікування на окупованій території» (з опису відео на ютубі).
Росіяни та проросійські користувачі соцмереж використовують повідомлення про пансіонати для осіб літнього віку, щоб підкреслити інші повідомлення пропаганди. Наприклад, щоб перенести відповідальність за бойові дії на Україну. Так було влітку, коли у проросійському телеграм-каналі розповідали, що літні люди оселились у пансіонаті, адже «тікали з-під обстрілів… рятувалися від затоплення, викликаного підривом Каховської ГЕС». Таким чином, у повідомлення про побутові питання «зашивають» вигідні Росії тези.
«Заявку на підключення можна подати до місцевої адміністрації або кол-центру ТОВ “Русскій мір”»
Літні люди, які залишилися на окупованих територіях, стають об’єктами «турботи» російської влади. Пропагандисти подають як історії успіху встановлення контролю окупантами над побутом літніх людей, примус до покори погрозами про відлучення від гуманітарної допомоги, медикаментів і соціальних виплат людям безросійських паспортів, ручне керування розподілом благ і встановлення контролю над інформаційним простором. Створення дефіциту інколи схоже на свідомий план, спрямований контролювати жителів окупованих територій і виставити окупантів рятівниками. Так, зокрема, працює роздача окупаційними адміністраціями та представниками ТОВ «Русскій мір» пакетів підключення до безплатного супутникового телебачення. А новини про літніх людей, які отримали обладнання, стають приводами для публікацій, у яких рекламують, наскільки окупаційна влада «дбає» про людей, які звертаються по допомогу.
Ось приклад такого повідомлення: «Жителька Сіверськодонецька Ніна Шап звернулася з проханням встановити супутникове обладнання “Русскій мір”. У рамках програми соціально-економічного розвитку Республіки фахівці безплатно встановили пенсіонерці комплект абонентського обладнання» (із телеграм-допису).
З сайту компанії «Русскій мір», яка встановлює безплатні приймачі телесигналу на окупованих територіях України (Архівовано 13 листопада 2023)
Також представники окупаційних адміністрацій на місцях займаються ручним управлінням процесами, які навіть у пропагандистських телеграм-каналах не виглядають як злагоджена робота органів влади Росії на окупованих територіях: «В Адміністрацію міста Лисичанська звернулися місцеві жителі-пенсіонери з проханням налагодити роботу Управління Пенсійного фонду ЛНР, зняти соціальну напругу та зменшити чергу на переоформлення пенсій. Адміністрація й особисто Голова Едуард Сахненко спільно з Пенсійним Фондом оперативно відреагували на прохання населення та покращили роботу організації» (з пропагандистського телеграм-каналу).
Крім представників окупаційної влади, лаври благодійників щодо літніх людей отримують представники владної російської партії «Єдина Росія». Робота представників партії, які «допомагають» літнім людям на окупованих територіях, виглядає вертикально організованою службою. А волонтерські групи мають військові назви. Ось якими словами у проросійському телеграм-каналі подавали приїзд на окуповані території росіянки Ольги Горшеніної 11 жовтня 2023 року: «Активістка з Прокоп’євська допомагає жителям Маріуполя. Ольга Горшеніна прибула до міста напередодні. Протягом двох тижнів вона працюватиме у пенсійному фонді: прийматиме документи та заяви у пенсіонерів на перерахунок пенсії та вноситиме їх до бази. Дівчина вирушила до ДНР для роботи волонтером у складі 46-го загону волонтерів “Молодої Гвардії Єдиної Росії” та “Волонтерської Роти”».
Представники окупаційних адміністрацій і «Єдиної Росії» на окупованих територіях також займаються перерозподілом гуманітарної допомоги, роздають картки на продукти й ліки. Однак доступ до всіх перелічених благ не безплатний. В оголошеннях про допомогу часто пишуть: «При собі мати: паспорт РФ — оригінал і ксерокопію». Відповідно, без російських документів доступ до благодійної допомоги — закритий. Це стосується не лише літніх людей, а всіх жителівокупованих територій України. Вимога обов’язкового отримання російських документів для доступу до суспільних благ і гуманітарної допомоги на окупованих територіях з’явилася після вересня 2023 року, коли росіяни провели псевдорефередум про анексію окупованих територій України.
Пенсії від росіян: «Путін економить не на ракетах і танках, а на медиках, учителях і пенсіонерах»
Проросійські користувачі соціальних мереж подають статус пенсіонера на окупованих територіях як справу фінансової вигоди. Інколи у соцмережах пенсію подають як мірило, чому треба ідентифікувати себе з Росією. Ось таку цитату пенсіонерки з Каланчака Ніни Волкової поширив проросійський телеграм-канал у вересні 2023 року: «Володимире Володимировичу, ви молодець, так тримати... Я росіянка і завжди була за Росію. У нас і дорогу в центрі зробили, пенсія в 3 рази виросла!». У цій цитаті самовідчуття росіянкою прив’язується до заможності російської держави та бюджетних витрат, на які вона йде.
Росіяни використовували аргументи про нібито вищий рівень життя і високі російські пенсії до анексії Криму та повномасштабного вторгнення в Україну. В абсолютних цифрах, про які звітують російські органи влади, середня російська пенсія вища, ніж українська. За даними російського міністерства праці та соціального захисту, на кінець 2022 року середня пенсія у Росії становила майже 20,7 тисячі рублів або ж 10,5 тисячі гривень за курсом на 31 грудня 2022 року. Тоді як в Україні середня пенсія на кінець 2022 року була 4,6 тисячі гривень. Однак ці цифри нічого не кажуть про ціни товарів і послуг в Україні та Росії.
Попри абсолютні суми середніх пенсійних виплат, про які інформують державні органи України й Росії, пенсійні системи обох держав мають однакові проблеми, зумовлені солідарною системою. У солідарній пенсійній системі зайняті особи фінансують виплати пенсіонерам. Найкраще така пенсійна система працює тоді, коли населення в державі збільшується завдяки переважанню народжуваності над смертністю. Проте ні в Україні, ні в Росії природного приросту населення немає з другої половини двадцятого століття. Уряди розв’язують цю проблему підвищенням пенсійного віку та збільшенням бюджетних витрат на фінансування пенсій. Росія наразі може платити більші пенсії завдяки щедрішим відрахуванням державних коштів, отриманих від продажу енергоносіїв, тоді як в Україні менше можливостей перекривати підвищення пенсій. Відповідно, в Україні взялися реформувати солідарну пенсійну систему, щоб зменшити навантаження на державний бюджет, виплатами з якого перекривають постійний дефіцит коштів у пенсійних фондах. З 2024 року в Україні планують запровадити трирівневу пенсійну систему. Внаслідок цієї реформи ті, хто працює, буде виплачувати внески до пенсійного фонду на фінансування пенсій тих, хто став пенсіонером до реформи чи не встигне накопичити собі на пенсію, будуть обов’язкові пенсійні відрахування на пенсію тим, хто нині працює, і можливість відкладати на пенсію у недержавних пенсійних фондах.
Проблеми з державними фінансами в Україні та Росії фігурують як теми повідомлень проукраїнських і проросійських користувачів. Проукраїнські використовують санкції проти Росії, які призводять до збільшення дефіциту російського бюджету. Нерідко до аргументів про тиск санкцій на Росію вони додають аргумент про фінансування воєнних дій проти України, які стали причиною санкцій проти Росії: «Дефіцит російського бюджету через війну та санкції перевалив уже за три трильйони рублів, і Путіну вимушено доводиться скорочувати витрати. Проте економить він, звісно, не так на ракетах і танках, як на медиках, учителях, пенсіонерах» (із телеграм-допису).
Проукраїнські користувачі соціальних мереж звертають увагу на те, що російська держава не може впоратися з наведенням порядку й соціальними виплатами на окупованих нею територіях: «Маріупольські пенсіонери у черзі за російською пенсією — відділення по вул. Купріна. Сваряться, штовхаються, мабуть, радіють, бо ж так хотіли в расєю» (з телеграм-допису). Існування черг і затримок виплат пенсій та інших виплат на окупованих територіях підтверджують і російські пропагандисти. Для них черги виглядають ледь не як обов’язковий атрибут установлення російської влади: «Дивно, як у Єнакієвому черги за отриманням паспорта РФ плавно перекочували за “держпослугами” до Пенсійного фонду… Одна жінка похилого віку тростиною пробила голову іншій за те, що та спробувала пройти поза чергою до будівлі Пенсійного Фонду. Покалічену жінку забрала швидка допомога, у лікарні жінка померла, а черга так і залишилася стояти далі» (із телеграм-допису).
Пропагандисти та проросійські користувачі соціальних мереж украй рідко визнають проблеми з функціонуванням окупаційної влади та пробуксовування виплат представникам старшого покоління. Набагато частіше вони наголошують на легкості взаємодії з російською державною машиною. На противагу цьому ситуацію в Україні з пенсійними виплатами російські пропагандисти та проросійські користувачі соціальних мереж подають як катастрофу, використовують вирвані з контексту та вигадані приклади, щоб підкріпити основні положення російської пропаганди про:
Поганий стан економіки та нібито відсутність турботи про старших людей «якщо Україна годує всіх… чому ж пенсіонери шкребуть копійки на хліб за 37 гривень?»
Відірваність від життя українських чиновників: «Поки лискучі морди чиновників та олігархів тоді пафосно “згадували жертв Голодомору”, прямо з меморіалу голодний пенсіонер їв хліб, залишений там, не чекаючи відходу відеокамер»
Нібито західний примус України воювати з Росією і втому від України: «Захід підставляє Україну під вогонь, щоб згодом відмовитися спонсорувати нашу країну, в яку вливаються мільярди податкових вкладень американців, що вже викликає негатив не лише у представників влади, а й у самих жителів США».
Примус від міжнародних інституцій переставати фінансувати соціальні виплати: «Меморандум із МВФ передбачав скорочення соціальних виплат для українців, що тепер активно реалізує Кабмін».
Пенсія від України: «Пенсійний туризм відновиться?»
Після того як Росія у 2014 році окупувала Крим і частину територій Донецької й Луганської областей, виникли проблеми з можливістю виплачувати пенсії та інші державні виплати українцям, які залишилися в окупації. В Україні з 2014 року було кілька варіантів забезпечити виплати пенсій з урахуванням особливостей різних окупованих територій. Для жителів Криму Кабінет міністрів України в липні 2014 року затвердив процедуру виплат пенсій поштовими переказами. Паралельно існувало правило про те, що пенсії від України могли отримувати тільки ті, хто не отримує російських. Його установив пункт 2 статті 7 закону «Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Для жителів тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської області існувало інше правило, за яким вони могли отримати пенсії лише на неокупованих територіях після реєстрації як внутрішньо переміщених осіб. Частина літніх людей зареєструвалася як ВПО і заради пенсій щомісяця перетинала лінію розмежування. Ця практика серед українських медіа та політиків отримала назву «пенсійний туризм».
Після повномасштабного вторгнення росіян практика пенсійного туризму, як і отримання пенсії на окупованих територіях через грошові перекази, стала неможливою через активні бойові дії. Також залишилося правило про виплату пенсій усім, хто не отримує російські пенсії. А пенсіонерам з окупованих територій відкрили рахунки в Ощадбанку, з яких вони можуть перерахувати гроші на інші рахунки чи перевести в готівку. Так виникла низка схем із конвертацією гривень у російські рублі й отримання доступу онлайн до банківських рахунків в Україні з комісіями у 10 і більше відсотків. Позиція держави після 24 лютого 2022, що пенсії жителям окупованих територій будуть зберігатися на банківських рахунках. У квітні 2023 року Кабінет міністрів України затвердив нове правило верифікації особи, яка отримує пенсію. Віцепрем’єрка-міністерка з реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук потребу верифікації пенсіонерів обґрунтовує як необхідну для уникнення зловживань чужими коштами шахраями чи окупантами. Процедуру верифікації пенсіонерів проводять як онлайн, шляхом відеозв’язку з використанням сервісу «Дія», так і під час отримання пенсій у дипломатичних установах України, банках за кордоном чи на неокупованих територіях України. Особи, які протягом шести місяців не знімали кошти з пенсійного рахунку, можуть втратити виплати, однак згодом їх можна відновити.
Процедуру верифікації пенсіонерів проросійські користувачі соціальних мереж подають як загрозу: «Тисячі українських пенсіонерів перестануть отримувати пенсії… Київський режим позбавляє виплат тисячі пенсіонерів, які виїхали за кордон, рятуючись від бойових дій. Тобто пенсії в Україні тепер отримуватимуть лише ті люди, які фізично перебувають на території країни, і не дай Боже вони забудуть підтвердити свою особу — картка одразу блокується» (із пропагандистського телеграм-каналу).
На практиці процедура верифікації працює і поки не спричинила скандалів чи масового припинення виплат пенсій. На неокупованих територіях її найбільше критикують правозахисники за термінологічні й адміністративні прогалини, які Уряду і Верховній Раді потрібно врегулювати.
«Зеленський мобілізує пенсіонерів — це частина геноциду українського народу»
Теза про геноцид українців, який здійснює сама українська влада, нібито посилаючи всіх підряд на війну проти Росії, існує ще з 2014 року. Російська пропаганда цинічно та безпринципно маніпулює, що «київський режим вирішив воювати до останнього українця».
Саме вигаданий Путіним «геноцид Донбасу», нібито вчинений Україною у 2014-2021 роках, був обґрунтуванням повномасштабного вторгнення. В уявленні російської пропаганди, українська влада є маріонеткою Заходу, а війна є буцімто братовбивчою. Українська влада начебто не рахується зі втратами на фронті, тому кидає на фронт навіть пенсіонерів.
Після 24 лютого 2022 року тезу про «геноцид українців руками Банкової» російський агітпроп став поширювати більше. Що начебто українські можновладці напередодні вторгнення вивезли своїх дітей і родичів за кордон і залишили на поталу росіянам решту українців, яких усіх без винятку мобілізують.
За логікою російської пропаганди, ледь не половина українського населення виїхала від війни після вторгнення. Лишаються тільки молодь і пенсіонери.
Ще влітку 2022 року росіяни через соцмережі поширювали фейк про мобілізацію чоловіків-пенсіонерів. Тоді російська пропаганда маніпулювала висловлюваннями ексголови Служби зовнішньої розвідки Миколи Маломужа. Хоча він і не згадував пенсіонерів напряму, а лише говорив про потребу «готувати дуже потужні резерви з військовослужбовців запасу та з військовим досвідом».
- Читайте також:Фейк. В Україні мобілізують пенсіонерів
VoxCheck спростував фейк, роз’яснивши особливості мобілізації в Україні за умов воєнного стану. Мобілізують чоловіків віком 18–60 років, а для вищого офіцерського складу в запасі — до 65 років. Пенсійний вік в Україні для чоловіків настає з 60 років за умови наявності стажу.
На початку березня 2023 року на одному з російських телеканалів показали сюжет, де як доказ мобілізації чоловіків-пенсіонерів навели відео літньої людини. Далі це було поширено в телеграмі. От тільки на відео був комедійний герой українського тіктоку, відомий як «дядя Толя», який жартома казав онуку, що непридатний до служби в ЗСУ. А в сюжеті поширювали дезінформацію, що США змусили Україну «мобілізувати всіх із 15 років».
На одному з проросійських телеграм-каналів у серпні 2023 року писали про нібито демографічну катастрофу в Україні та вручення повісток пенсіонерам: «Еміграція населення з України для держави фатальна, бо їдуть переважно молоді люди з дітьми, і цілком імовірно, що значна частина тих, хто виїхав, вже не повернеться. Сотні тисяч молодих чоловіків або загинули, або поранені в боях, і повістки на фронт зараз отримують уже літні чоловіки, а тих, хто молодший, уже призвали».
Восени 2023 року російська пропаганда активізувалася, щоб зірвати мобілізацію в Україні. Для цього агітпроп поширював у телеграмі повідомлення, що українські соціальні служби нібито спеціально збирають інформацію про чоловіків пенсійного віку, щоб потім передати її військовим: «В Україні соціальних працівників просять злити дані про літніх чоловіків віком від 60 років, які мають досить хорошу фізичну форму. Коли закінчаться пенсіонери, на фронт відправлять жінок і дітей? Зеленський проводить справжній геноцид населення!».
В одному з проросійських телеграм-каналів повідомлялося, що командиром однієї з бригад Територіальної оборони на Куп’янському напрямку ймовірно став 60-річний чоловік Скиба. «60-річний полковник тепер найстарший комбриг, усього на рік обійшов товариша по службі генерал-лейтенанта Артура Горбенка, комбрига 125 бригади ТрО. Йому лише 59 років))) Сиділи б дідусі собі спокійно на дачі, картоплю копали, а тут раз — на передок», — ішлося в описі до пропагандистського відео на ютубі.
Артур Горбенко справді командує 125-ю бригадою Сил територіальної оборони ЗС України. У серпні 2023 року він в інтерв’ю «Арміяінформ» розповів, що долучився до бригади на таких же засадах, як і решта її бійців — як доброволець. Шістдесят років за статтею 22 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» — це якраз граничний вік перебування на посаді для рядових, сержантів, старшин і офіцерів. Тоді як у Росії офіцери можуть перебувати на службі й до 65 років.
На початку жовтня російські пропагандисти поширювали маніпуляцію про те, що в Україні будуть мобілізувати пенсіонерів віком до 70 років.
Росіяни мають на увазі проєкт Закону про внесення змін до частини 2 статті 22 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо реалізації права осіб на перебування на військовій службі, який 26 вересня було внесено на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Як повідомили в Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та Stopfake, насправді у законопроєкті вказано про мобілізацію військових із високим рівнем професійної підготовки.
Уся інформаційна кампанія Росії спрямована на дискредитацію української влади та військових. Начебто через «значні втрати ЗСУ під час контрнаступу» Зеленський як Верховний Головнокомандувач прийняв рішення, що треба мобілізувати всіх підряд, зокрема й пенсіонерів. Так росіяни і створюють картинку, де українська влада «веде війну до останнього українця за вказівками Заходу».
Проросійський блогер Анатолій Шарій у своєму телеграм-каналі так описував нібито результати візиту української делегації до США в листопаді: «Варіантів було два — поїздка за грошима та поїздка за метою. Гроші не дали, цілей може бути дві: війна до останнього; переговори. Війна до останнього — означає посилити мобілізацію, брати пенсіонерів, студентів тощо, ніж перетворити себе остаточно на гівно. При цьому суспільство саме зволить “припиняйте війну хоч якось!”».
Насправді саме Росія вчиняє геноцид українського народу, розпочавши війну проти України у 2014 році. Відповідно до визначення злочину геноциду в міжнародному праві, росіяни за розробленим завчасно планом вдаються до знищення українців як етносу через переслідування носіїв мови, убивства громадян з активною громадською позицією, депортацію з України дітей і виховання їх як росіян.
«Пустіть на СВО», — заохочення вбивати українців для російських військових пенсіонерів
Через великі втрати російської окупаційної армії в Україні (більш ніж 319 тисяч військових станом на ранок 20 листопада 2023 року, дані Генштабу ЗСУ), у країні-агресорці, крім офіційно оголошеної Путіним часткової мобілізації, триває також перманентна прихована мобілізація. Мобілізація відбувається різними способами: побудовою системи військового рекрутингу, примусом до призовників підписувати контракти на військову службу, набором до війська ув’язнених у колоніях з обіцянками анулювати судимості тощо. Ще одним варіантом залучити додаткову силу до свого війська стало підписання Путіним указу від 11 вересня 2023 року; документ дозволяє російським військовим пенсіонерам, які були мобілізовані або уклали контракти, отримувати паралельно «бойові виплати» та свої військові пенсії. Причому останні будуть донараховуватися ще за попередній період служби, починаючи з відповідних дат, коли військові пенсіонери тимчасово перестали їх отримувати. Про це писали проросійські користувачі телеграму: «Володимир Путін підписав указ про 100% компенсацію військової пенсії учасникам СВО. Указом зберігається підвищений розмір пенсій для тих військовослужбовців, котрі вже стали військовими пенсіонерами, але після цього були мобілізовані. Для військових, які уклали контракт, компенсації будуть проводитися в період з 24 лютого 2022 року, а для призваних на службу до лав ЗС РФ у рамках мобілізації — з 21 вересня того ж року».
У відкритому доступу немає даних про кількість російських військових пенсіонерів, які приєдналися до армії після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Але такі випадки є, оскільки питання повернення їм військових пенсій порушували в Росії ще на початку 2023 року. Варто розуміти, що у частині випадків військові пенсіонери не є літніми люди. Військовим пенсіонером за вислугою років у Росії можна стати й у 40 років, а за станом здоров’я — навіть раніше. Ті, хто за віком або станом здоров’я не є придатним для ведення бойових дій, можуть працювати військовими інструкторами. Отже, за допомогою додаткових виплат путінський режим зможе отримати певну кількість відносно добре підготовлених та ідеологічно лояльних бійців. Ми зафіксували майже анекдотичну ситуацію, яка відбулася в Росії з одним військовим пенсіонером і є дуже показовою. Про неї написав російський опозиційний телеграм-канал ліберального спрямування: «Військовий пенсіонер у Підмосков’ї 3 вересня наклав на себе руки через те, що його не взяли на війну. 57-річний чоловік скаржився знайомим, що дуже хоче воювати, але за станом здоров’я його не беруть до армії. При цьому востаннє сусіди спілкувалися з ним увечері 2 вересня і відставник розповів, що випив дві пляшки горілки. Вдумайтеся: 57-річний чоловік. Алкаш. Рветься вбивати українців. Його не беруть. Від такого горя він нажирається. І самовипилюється. Ось цей немислимий ідіотський сюр — насправді реальність, у якій живе велика частина російського суспільства». Проукраїнські користувачі соціальних мереж пишуть, що літні люди в окупаційній армії все ж таки є, причому не завжди такі, що мають відповідну воєнну підготовку: «60-річний російський полонений розповідає, як сформували їхній екіпаж БМП з одних людей похилого віку, серед яких немає нікого, хто б мав хоч якийсь досвід і знання…».
Також росіяни розбудовують систему пенсійного забезпечення для колишніх військових і на тимчасово окупованих територіях України. Причому для загарбників неважливо, що ці люди служили в українській армії, з якою вони зараз воюють: «На виплату зможуть розраховувати громадяни, які постійно проживають станом на 30 вересня 2022 року на територіях нових суб’єктів РФ, що має бути підтверджено відміткою в паспорті. Пенсію можуть отримати за російськими нормами громадяни РФ за проходження військової та прирівняної до неї служби, а також військові пенсіонери з цих регіонів, які виїхали на територію РФ, зокрема через треті країни з 2014 до 29 вересня 2022 року», — було написано в окупаційному телеграм-каналі. Отже, через цю систему та новий порядок виплат, про який ішлося вище, окупанти ймовірно розраховують залучити до своєї армії українських військових пенсіонерів, які проживають на тимчасово окупованих територіях, адже соціально-економічна криза через війну, яку розв’язала Росія, та їх окупацію, поглиблюється.
«Українська розвідка вербує російських пенсіонерів для підпалу військкоматів»
Улітку 2023 року Росією прокотилася ціла хвиля підпалів і спроб підпалу об’єктів Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Російської залізниці та Сбербанку Росії. Переважно це були так звані «військкомати» і, за повідомленнями росіян, підпалювали їх переважно літні люди або зовсім молоді студенти. МВС Росії навіть довелося випустити звернення до населення щодо цієї практики: «У Росії почастішали підпали військкоматів: лише за останній тиждень було більш як 20 випадків. За підпал затримують людей, від яких таких вчинків зазвичай не чекаєш — пенсіонерів, молоду вчительку, робітницю заводу. Майже всі вони на допитах стверджують, що отримали вказівки від невідомих людей, які їм дзвонили, називаючись співробітниками ФСБ». Підпали «військкоматів» були в Росії й у 2022 році, але переважно це робили ідейні противники війни проти України. У 2023 ж році, за повідомленнями пропагандистів, робити такі речі людей переконують «невідомі телефонні шахраї», які разом із тим виманюють у літніх людей чималі суми грошей. За версією агітпропу, ошуканці переважно називаються співробітниками ФСБ РФ, поліції або Центробанку, іноді погрожують літнім людям.
За даними російського видання Медиазона, яке має статус іноагента, за період з 24 лютого 2022 року до 1 квітня 2023 було 113 нападів на будівлі органів безпеки Росії (ФСБ, поліція, Росгвардія). Серед них 84 — це військкомати та пункти призову в Росії.
Улітку 2023 року спроб знищити вогнем російські військкомати особливо побільшало. Тільки з 29 липня по 2 серпня 2023 року, за даними російських медіа, відбулося 30 підпалів. Більшість тих, хто це робив, були людьми літнього віку. Так, 82-річна пенсіонерка з Волгограда прийшла до військкомату з коктейлем Молотова.
Деякі з затриманих росіян буцімто повідомляли, що їх «примусили» підпалити військкомати шахраї. Мовляв, їм телефонували аноніми та примушували брати кредити. Після знищення військкомату обіцяли пробачити кредит. Російська пропаганда у всьому звинуватила українські спецслужби. За словами заступника голови Сбербанку Росії, координація «терактів» здійснювалася через мережу кол-центрів — яких тільки в Дніпрі було понад тисяча.
Ось як пояснила «український слід» ФСБ Росії: «За підпалами об’єктів Міноборони, МВС та РЗ (російська залізниця) у Росії стоять українські спецслужби, які розміщують в інтернеті оголошення про “швидкий заробіток”. Українські спецслужби роблять ставку на молодь, людей похилого віку, маргіналів і психічно хворих. Вербувальники повідомляють підопічним, що їхні дії будуть кваліфіковані як злочини невеликої тяжкості, а всі витрати покриє обіцяний гонорар, як правило, від 10 до 20 тисяч рублів, і повернення витрачених грошей».
Також проросійські користувачі соціальних мереж звинувачують Україну у підготовці диверсантів для вчинення терористичних актів у тимчасово окупованому Криму. За їхньою версією, у цьому Україні допомагала британсько-американська організація «Halo Trust», яка з 2014 року займається цивільним розмінуванням на прифронтових територіях України та нібито готує як диверсантів зокрема і літніх людей: (із пропагандистського телеграм-каналу).
Представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький так прокоментував підпали: «Відповідальність за те, що на Росії масово підпалюють військкомати, несе лише злочинний режим Путіна. Можна припустити, що росіяни просто втомилися від розпочатої їхньою владою злочинної та безперспективної війни, і в такий спосіб висловлюють свою незгоду з агресивною політикою Кремля».
Підпали тривають досі. Так, 18 листопада було заарештовано 74-річну мешканку Новосибірська, яку звинувачують в підпалі військкомату двох районів міста. За версією слідства, вона нібито діяла «за попередньою змовою» та «з метою дестабілізації діяльності органів влади».
Шахрайство щодо людей літнього віку
Люди похилого віку вважаються довірливою та вразливою соціальною групою. Старшим людям важче відрізняти брехню від правди.
Шахраї, користуючись скрутним становищем громадян України в умовах війни, адаптували свої схеми обману під сьогодення. Тепер вони можуть обіцяти людям фінансову допомогу від держави чи прикидатися представниками банківських установ, міжнародних і благодійних організацій. За результатами масштабного цьогорічного жовтневого опитування Нацбанку й Опендатаботу, кожен дев’ятий опитаний українець ставав жертвою шахраїв від початку повномасштабного вторгнення. Виявилося, що доволі часто злочинці ціляться якраз-таки на людей у віці 65+ років.
Якщо вірити повідомленням у соцмережах, які ми проаналізували в межах дослідження, шахраї могли ошукувати літніх людей наживо — під виглядом надання матеріальної чи гуманітарної допомоги (називалися волонтерами та казали, що можуть купити ліки за їхні гроші, наприклад); онлайн — надсиланням фішингових посилань; використовуванням схем як-от «Ваш родич у біді»; телефонними дзвінками нібито від банкірів. Так, у Черкаській області жертвою псевдофінансової допомоги став пенсіонер: «Чоловік оформив фейкову грошову допомогу через інтернет, після чого з його банківського рахунку зникли гроші. До поліції звернулася жінка, яка заявила, що її чоловік потрапив у шахрайську схему. Пенсіонер перейшов за фішинговим посиланням в одній із соцмереж і вказав дані банківської картки. Згодом з його рахунку зникли близько 9 тисяч гривень» (із допису на фейсбуку).
Щоб протидіяти шахраям, в Україні поліціянти навчають старших людей, як мислити критично та захищатися від аферистів. Наприклад, у Дніпропетровській області поліціянти протягом тижня розповідали про популярні шахрайські схеми, щоб старші люди могли себе вберегти від потрапляння «на гачок» зловмисників. Поліція Тернопільщини ж публікує відео на своєму YouTube-каналі, в яких розповідає про різні сценарії, що використовують шахраї задля власних цілей.
Евакуація з прифронтових зон
Російська пропаганда стверджує, що українська влада байдужа до людей поважного віку, які живуть у прифронтових зонах. Мовляв, вона нібито не займається їхньою евакуацією, тому очевидно, що ці літні люди Україні вже не потрібні. У такий спосіб Росія намагається дискредитувати вище керівництво України та розколоти українське суспільство, мовляв, є «важливіші», «вигідніші» групи: «Сімʼї з дітьми — економічно активна група населення, чоловіки — мобілізаційний потенціал». Проте висловлювання, що буцімто про людей поважного віку на прифронтових територіях забули, є хибними — часто літні люди не мають бажання евакуйовуватися тому, що прожили там усе своє життя. Голова Купʼянської МВА Андрій Беседін каже:
«На жаль здебільшого, як ми й очікували, люди відмовляються від евакуації. Здебільшого це пенсіонери, люди похилого віку. Але у нас постійно курсують автобусні маршрути, які зʼєднують місто Купʼянськ з обласним центром. Постійно курсує потяг. Люди звертаються — є телефон гарячої лінії. Відразу реагуємо, формуємо списки, волонтери відвозять до Харкова».
Також російський агітпроп просуває тезу, що люди з прифронтових зон нібито не хочуть бути евакуйованими на підконтрольні «Київському режиму» території й чекають визволення Росією, попри все. Такі собі «ждуни». Росія намагається донести тезу, що місцеві жителі нібито передумали або ніколи й не проявляли бажання евакуйовуватися до більш безпечних територій України. При цьому пропагандисти посилалися на слова голови Куп’янської районної адміністрації Андрія Канашевича, який сказав, що у Купʼянському районі станом на 20 жовтня 2023 року темпи евакуації впали до 10 охочих на день. Насправді велика частина населення виїхала раніше, тож темпи евакуації природно знизилися.
Не можна не згадати про українських поліціянтів екіпажу «Білий Янгол», які займаються евакуацією людей із прифронтових територій і підвезенням їм гуманітарної допомоги. Пʼять евакуаційних екіпажів охоплюють Авдіївський, Бахмутський, Великоновосілківський, Мар’їнський і Лиманський напрямки. Станом на березень 2023 року поліціянти евакуювали понад 5 тисяч людей, зокрема літніх. Часто на виконання своєї роботи в них є всього кілька хвилин, оскільки, запримітивши машину поліції, російські війська відразу починають прицільний обстріл по транспортному засобу.
Літні люди й ідеологія: «Нарешті все буде, як колись»
Осіб поважного віку у вибірці наших пропагандистських меседжів російського сегмента змальовували стереотипно: як правило, це «слабкі» та «немічні» люди, які потребують захисту, а Україна не піклується про них. «В Україні місцеві “захисники порядку” постійно тероризують і не дають життя пересічним “бабусям”, які продають овочі на вулиці». А тим часом проросійські користувачі телеграму повідомляли про допомогу таким людям: «Сьогоднішня роздача продуктових наборів пенсіонерам (або особам поважного віку, статус “пенсіонера” не визначає вік людини — «ДМ») була сповнена радості та подяки». Інша частина повідомлень так описує пенсійні преференції для літніх людей із тимчасово окупованих територій, намагання окупаційної влади «покращити» їхнє життя: «найкраща подяка для Росії — бачити посмішки на обличчях людей похилого віку».
Усі ці вкиди про так звану турботу про людей похилого віку покликані сформувати позитивний образ країни-агресорки, а також ідеологічно закріпити цих людей за Росією, мовляв, Москва «захищає» їх. Одним із таких прикладів стала «Жінка з червоним прапором», що стала в Росії символом підтримки війни проти України. Через відео, яке розтиражували у соцмережах, де жінка вийшла до українських військових із радянським стягом, у Росії їй ставили пам’ятники та присвячували вірші. Цей випадок із літньою жінкою та радянським прапором активно використовували як приклад, як нібито слід підтримувати окупаційну владу.
Сітілайт із зображенням української жінки поважного віку з червоним прапором і написом «Під прапором перемоги» у Санкт-Петербурзі. BBC Україна
Тож для російської пропаганди літні люди стають ідеологічним ресурсом, аби закріпити й легітимізувати свої дії. «Навіть у важких умовах багато “пенсіонерів” беруть активну участь у виборчому процесі “нових регіонів” (ідеться про так звані референдуми й псевдовибори — «ДМ»). Ніщо не може зупинити цих стійких чоловіків та жінок, які віддають шану майбутній державі, яка їх насправді опікує і буде надалі цим займатися». Власне, так проросійські користувачі соціальних мереж культивують ідею про «радянську людину» в розрізі літніх людей — для того, аби пояснити, чому люди поважного віку повинні підтримати Росію.
Риторика щодо людей на звільнених Україною територіях дещо різниться: якщо в окупації осіб поважного віку звеличують, героїзують і ставлять у приклад — то для жителів деокупованих територій постійно розганяють повідомлення про «неспроможність» української влади впоратися з соціальним забезпеченням літніх людей:
«У Харкові судитимуть “дідуся”, який у Куп’янському лісгоспі заготовив собі візок дров на зиму. Те, що опалення немає, грошей на купівлю вугілля чи дров люди не мають, владу не хвилює. Люди намагаються хоч якось підготуватися до зими самостійно, але ж це заборонено законом». Так намагаються розганяти панічні повідомлення про те, як усі в Україні бідують, зокрема й літні люди, а українське керівництво лише розводить руками: «рівень життя для “пенсіонерів” в Україні катастрофічно низький порівняно з минулим роком».
Загалом ми зафіксували значно більше повідомлень про літніх людей на окупованих територіях, яких, за версією анонімних телеграм-каналів, у російській окупації більше цінують і шанують, ніж в Україні. А на контрасті поодинокі повідомлення про Україну — начебто країну-невдаху, де вразливі верстви людей не отримують гідної допомоги.
Геронтократія й агітпроп: «сонний Джо» vs «бункерний дід»
Геронтократія — форма правління, коли владу тримають літні люди або ж просто найстарші особи. У геронтократичній системі люди поважного віку, як правило, домінують у процесі прийняття рішень і займають ключові позиції політичного впливу. Така ситуація склалася у 1970-х у Радянському Союзі, коли середній вік членів Політбюро був 70 років — генсек Брєжнєв, міністр закордонних справ Громико, міністр оборони Устінов, наступники Брєжнєва Андропов і Черненко.
Проросійські користувачі соцмереж зловтішаються, що якщо у пізньорадянський період приводом для іронії іноземців були фотографії з парадів і демонстрацій у СРСР, то зараз бачимо «радянську геронтократію по-американськи». Пропаганда спирається на стереотипи й упередження щодо старіння, використовуючи їх для підриву довіри до лідерів США. Російський агітпроп часто зосереджується на вікові американського президента Джо Байдена та зображує адміністрацію США як керовану людьми старшого віку. Ці повідомлення використовують, щоб буцімто довести, що старше керівництво є менш ефективним і гнучким до змін. Пропагандисти часто наголошують на фізичному здоров’ї американського керівництва. Зокрема, називають президента Америки «сонним Джо» (початково цю фразу придумав Дональд Трамп, а росіяни підхопили її). При кожній зручній нагоді пропагандисти згадують відео, де Байден перечепився об сходинку трапа, коли підіймався на борт лайнера, і це, на їхню думку, свідчить про його немічність і слабке здоров’я.
У вересні 2023 року Байден приєднався до мітингу профспілки Об’єднаних працівників автомобільної промисловості (UAW) і після курйозного звуку, що нагадував звук тіла, що впало, пожартував, що це не він упав. На знак солідарності з робітниками Байден одягнув светр із символікою організації, а учасник мітингу допоміг йому надягти цей светр. В одному з анонімних телеграм-каналів було висловлено припущення, що президент США страждає на хворобу Альцгаймера, оскільки не здатен справлятися з такою базовою річчю як одягання: «тож які можуть бути питання до клички, яка причепилася до дідугана». Для переконливості агітпроп звертається по експертизу до різноманітних «лікарів-психологів», які запевняють, що у Байдена порушені базові когнітивні функції, він страждає на хворобу Паркінсона та мультиінфарктну деменцію. Висловлювали думку про те, що немічність Байдена — лише вдавання, щоби «збити з пантелику своїх супротивників, а заодно і перевірити реакцію істеблішменту».
«Байден на 10 років старший, а “дідом” все одно називають Путіна», — один з основних закидів агітпропу. Називаючи Путіна «дідом», проукраїнські користувачі соцмереж намагаються підкреслити неадекватність і відрив Путіна від реальності. У 2021 році команда російського опозиційного політика Олексія Навального опублікувала розслідування про путінський палац під Геленджиком, під будівлею якого нібито розташований великий бункер. Відтоді до Путіна причепилося прізвисько «бункерного діда». Тоді, у 2021 році, у розпад пандемії Covid-19, «дід» ізолювався у своєму бункері, щоб уникнути інфікування та небажаних наслідків для здоров’я. А вже у 2022-му, після повномасштабного вторгнення, словосполучення «бункерний дід» набуло куди більш трагічного значення: той керує «спеціальною воєнною операцією», убиваючи мирне населення України, при цьому сам перебуває в ізоляції, під землею, він відрізаний від реальності й не бачить реальної картини ні на полі бою, ні у власних казармах, ні у країні загалом. Проукраїнські користувачі соцмереж апелюють до образу Путіна як «бункерного діда», втім, очевидно, вбачаючи проблему не в його біологічному віці, а в намаганні законсервувати політичну систему, здійснити експансію консервативної ідеології та встановити ретроградний суспільний устрій.
Ореолу старечості Путіну додає і клуб його фанаток — так звані «Отряди Путіна», що складаються переважно з жінок літнього віку.
- Читайте також: «Вкрадене дитинство». Як російська пропаганда виправдовує депортацію дітей у Росію та звинувачує Україну у злочинах проти них
Висновки
Щоб українське суспільство стало більш стійким до згубного впливу геронтофобії, стереотипізації старості та маніпуляцій щодо питань літних людей, а самі люди поважного віку були менш вразливими до пропаганди, вкрай важливо культивувати цінності толерантності та поваги до старості. У своєму дослідженні громадської думки щодо сприйняття дезінформації в Україні, яке проводилося у форматі фокус-груп у період із 30 серпня до 8 вересня 2023 року, National Democratic Institute (NDI) дає декілька рекомендацій щодо того, як за нинішніх особливостей медіаспоживання в Україні знешкодити суспільну вразливість до дезінформації. Зокрема, необхідно інформувати про тактики російської інформаційної війни та небезпеки довіри до анонімних джерел інформації. У рекомендаціях також наголошувалося на важливості спирання на офіційну позицію влади задля уникнення суперечностей і маніпуляцій.
У період війни вразливі групи людей зазнають додаткової скрути відповідно до свого специфічного контексту ризиків і особливих потреб. Для літніх людей такими викликами стали проблеми пенсійного забезпечення й евакуації, слабкість у засвоєнні нових технологій, вразливість до шахрайства і дезінформації. Російська пропаганда намагається скористатися цими складними життєвими обставинами, ігноруючи факт, що деякі з них виникли через її власну агресію проти України.
Ще з 2014 року українська держава у питанні виплати пенсії жителям окупованих територій постала перед дилемою двох поганих варіантів: спрямовувати кошти державного бюджету на території під контролем російських бойовиків чи встановлювати обмеження для виплат таких пенсій. Усі роки до повномасштабного вторгнення українські державні органи разом із правозахисниками намагалися віднайти правильний баланс. Виплачувати пенсії жителям окупованих територій означало не бути впевненим у тому, що вони в повному обсязі знайдуть адресата й не будуть частково чи повністю використані бойовиками. Також це означало опосередковане фінансування окупованих регіонів, із яких припинився збір податків. У результаті формально пенсії отримували лише зареєстровані як ВПО пенсіонери, але держава фактично приймала, що значна частина таких пенсіонерів продовжують жити у своїх домівках на окупованих територіях. Україна при цьому запроваджувала процедури верифікації місця фактичного проживання пенсіонерів задля скорочення виплат. Це породило явище «пенсійного туризму», коли літні люди регулярно поставали перед труднощами переходу лінії розмежування. Верифікація і туризм часто супроводжувалися практиками шахрайства щодо людей старшого віку.
Хоча міжнародним правом відповідальність за погіршення соціальних та економічних прав людей на окупованих територій покладається на Росію, сама процедура верифікації жителів окупованих територій вважалась юристами і врешті була визнана Верховним судом дискримінаційною. Ці юридичні колізії порушують і проблему суперечливого накопиченого за роки припинення виплат боргу України перед пенсіонерами окупованих територій.
З повномасштабним вторгненням ще більше загострилась і проблема малої мобільності людей старшого віку, що заважає їхній своєчасній евакуації. При цьому йдеться не тільки про фізичні причини маломобільності, але й про знижену психологічну готовність літніх людей покинути свої домівки. Низька соціальна забезпеченість в сумі з низькими адаптивними навичками підводить багатьох літніх людей до думки, що евакуація означатиме злидні поза рідним домом.
По-новому постала під час великої війни й проблема неадаптованості літніх людей до нових технологій. У скрутний час вони виявляються найменш інформованими щодо можливих опцій розв’язання своїх проблем і до того ж вразливими до різних типів дезінформації. В Україні цю проблему частково намагались подолати через запуск низки освітніх ініціатив для людей старшого віку. Це як державні університети третього віку, де через вивчення іноземних мов та інформаційних технологій літніх людей адаптують до сучасного суспільного життя, так і громадські ініціативи щодо навчання людей старшого віку медіаграмотності та диджиталізації. Влітку 2023 року Міністерство цифрової трансформації України разом із Програмою розвитку ООН в Україні презентували новий освітній серіал на платформі «Дія.Освіта» — Базові цифрові навички для людей елегантного віку. Курс містить 10 серій, у яких розповідається, як установити месенджери на смартфон, користуватися пошуковиками, записатися до лікаря, поповнити мобільний рахунок і користуватися хабами цифрової освіти «Дія.Освіта». В дописах у соцмережах ми фіксували пости користувачів, які пропагують і діляться досвідом подібних ініціатив.
Тож бачимо, що літні люди стикаються з цілком конкретними проблемами, що відображається у соцмережах. А пропаганда, використовуючи об’єктивні проблеми літніх людей, спричинені російською агресією труднощі та просто повністю вигадані образи літніх людей, виправдовує російську агресію проти України.
Відповіддю на таку пропаганду, певно, може бути цілеспрямована робота української держави та громадськості для соціальної адаптації та зростання стандартів життя літніх людей.
Ілюстрація на головній: Наталія Лобач/«Детектор медіа»
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.