Українці найгірше ставляться до жителів Росії та Білорусі
Українці найгірше ставляться до жителів Росії та Білорусі

Українці найгірше ставляться до жителів Росії та Білорусі

Найнижчий рівень етнічних упереджень в Україні зафіксований до українців і поляків, а найгірше українці ставляться до росіян та білорусів, які живуть у своїх країнах. Дещо погіршилося і ставлення до російськомовних українців.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Під час дослідження для кожної етнічної групи з переліку респонденти мали відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп (це називається соціальною дистанцією). Мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна - 7 (не пускав би в Україну). Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи.

За даними дослідження, найменша соціальна дистанція – до україномовних українців (індекс 2,03), далі йдуть поляки і російськомовні українці (індекс практично однаковий – 2,93 і 2,95), відповідно, більшість опитаних готові допустити представників цих груп як членів своєї родини і близьких друзів. Потім ідуть канадці та американці (індекси теж практично однакові – 3,04 і 3,07), і німці, французи і євреї-жителі України (індекси від 3,32 до 3,39, різниця статистично незначуща). Найбільша соціальна дистанція – до африканців (4,69), ромів (4,75), росіян-жителів України (4,96), білорусів – жителів Білорусі (5,30). Останнє місце з найбільшою соціальною дистанцією, природно, займають росіяни – жителі Росії (6,38). Переважна більшість (80%) не допускали б росіян навіть як туристів.

Якщо порівнювати ці дані з минулим роком, то істотно покращилося ставлення до канадців, американців, німців і французів, тобто до представників головних союзників України в боротьбі з Росією. Ставлення до поляків не змінилося, оскільки воно і так було на високому рівні (дослідження проводилося до блокування українсько-польського кордону польськими фермерами). За останній рік погіршилося лише ставлення до російськомовних українців.

Як зазначають автори дослідження, у 2013 році ставлення українців до росіян і білорусів було кращим, ніж до всіх інших етнічних груп. «Навіть після 2013 року соціальна дистанція до росіян і білорусів була найменшою після українців, вони займали 2-ге та 3-тє місце за соціальною відстанню після українців. Ситуація змінилася тільки після широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року», - йдеться у повідомленні.

За даними соціологів, після початку великомасштабної війни рівень ксенофобії дещо підвищився через погіршення ставлення до росіян і білорусів, а за останній рік – з жовтня 2022-го до жовтня 2023-го – дещо знизився через покращення ставлення до союзників (канадців, американців, німців і французів).

Загалом рівень ксенофобії в Україні зростав з деякими коливаннями з 1994-го до 2007 року, він зріс за цей період з 3,5 до 4,3 балів. З 2008-го до 2013-го індекс знизився до 4,0 балів. Далі індекс ксенофобії коливається довкола цього значення, у жовтні 2022 року він фактично дорівнював 4 (точніше 3,99), зараз трохи знизився до 3,7. «Цей рівень не є високим, він показує, що для більшості етнічних груп населення України підтримує дистанцію 3, 4 або 5 (тобто не хотіли б, щоб представники цих етнічних груп були членами їхніх родин і близькими друзями, але готові їх бачити сусідами, колегами по роботі і жителями України)», – пояснили у КМІС.

«Незважаючи на війну, рівень ксенофобії в Україні в цілому залишається стабільним. Серед українців протягом багатьох років зберігається толерантне ставлення до євреїв (на додачу до того, що більшість українців зараз підтримують Ізраїль у конфлікті з Палестиною, до того ж рівень підтримки більше, ніж в США чи Великій Британії). Це розвіює міфи про Україну як державу з поширеним антисемітизмом. А от ставлення до росіян – мешканців Росії і білорусів – мешканців Білорусі очікувано значно погіршилося», – зазначив гендиректор КМІС Володимир Паніотто.

За його словами, неочікуваним є те, що ставлення до росіян і білорусів, які мешкають в Україні, теж погіршилося. «Негативним явищем є також погіршення ставлення до російськомовних українців. Можливо, що погіршення ставлення до росіян – жителів України і до російськомовних українців пов’язано з тим, що до початку широкомасштабної війни серед них був вищий відсоток тих, хто підтримує проросійські партії, ніж серед україномовних українців. Але зараз ситуація радикально змінилася. Усі опитування КМІС та інших соціологічних компаній після 24 лютого 2022 року засвідчують, що хоча громадяни України, що є етнічними росіянами, і російськомовні українці і дещо відрізняються за своїми поглядами, але насправді більшість із них цілком є проукраїнськи налаштованими громадянами», – додав Паніотто.

КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус» 29 вересня – 9 жовтня 2023 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1010 респондентів, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%; 3,0% – для показників, близьких до 25%; 2,1% – для показників, близьких до 10%; 1,5% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Загалом у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Теги по теме
Украина Россия Беларусь
Источник материала
Поделиться сюжетом