Купа невизначеностей: юрист детально розібрав законопроєкт про мобілізацію
Купа невизначеностей: юрист детально розібрав законопроєкт про мобілізацію

Купа невизначеностей: юрист детально розібрав законопроєкт про мобілізацію

Про це 24 Каналу заявив юрист у питаннях армії та проходження військової служби Олександр Золотухін, зауваживши, що про це наголошують як нардепи, так і Уповноважений Верховної Ради з прав людини. До того ж деякі норми прокоментували в ЄС та назвали їх як "ноу-хау". До слова, за рішення проголосувало243 нардепи.

"Фактично новий законопроєкт, який фактично містить ту саму суть попереднього, лише частково видозміненого. І, якщо він буде ухвалений у тій редакції, який він є, то він суттєво посилить будь-яку відповідальність. Навіть уявну або навіть не завжди доведену", – сказав Золотухін.

Окрім того, юрист переконаний, що це ще більше збурить суспільство. А цього не варто допустити.

Не відповідає Конституції

Одна з основних норм, про яку говорить майже кожен парламентар, це реєстрація електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного. Саме через нього можуть надсилатися різні документи з ТЦК. Зокрема, повістки.

Окрім того, у військовозобов'язаних виникне обов'язок протягом 60 днів після ухвалення законопроєкту оновити свої дані в територіальному центрі комплектування. Це можна буде зробити через ЦНАП або через електронний кабінет. Проти обов'язку реєстрації, зокрема, омбудсман. Адже це суперечить Конституції України.

Норми пов'язані

У новому законопроєкті видозмінили відповідальність людей, які ухиляються від військової служби. Йдеться про порядок накладення на них певних санкцій.

У попередньому проєкті закону мовилося про те, що ТЦК міг мати доступ до різних баз або до різних реєстрів і самостійно робити ті чи інші обмеження. У новій редакції це можливо лише після внесення з боку ТЦК відповідного подання до суду. Відповідно рішення про обмеження водійського посвідчення та блокування рахунків ухвалюватиме Феміда.

Ці всі норми настільки взаємопов'язані, що без ухвалення однієї норми неможливо допустити іншу,
– наголосив юрист.

У даному законопроєкті передбачено, що ТЦК, наприклад, відправляє громадянину повістку через електронний кабінет. Якщо він на неї не реагує та не з'являється до територіального центру комплектування, то протягом певного періоду у ТЦК виникає право звернутися до суду з поданням про обмеження прав та свобод.

"Якщо ж ухвалять у редакції без електронного кабінету, то, відповідно, ось це подання про будь-яке обмеження втрачає будь-яку логіку. Оскільки спочатку потрібно буде довести, що ця повістка була не лише направлена, але й отримана. А згодом лише можна буде обмежувати", – зазначив Золотухін.

"Ноу-хау" для ЄС та правова невизначеність

За його словами, в ЄС назвали "ноу-хау" норму про те, що усі військовозобов'язані чоловіки, які отримали І чи II групу інвалідності, будуть зобов'язані повторно пройти медогляд до кінця 2024-го року.

"Єдине, що в законопроєкті міститься описка. Оскільки там вказано, які отримали "після 24 лютого 2024-го року". Але, ймовірно, законодавець має на думці "24 лютого 2022-го року", – додав юрист.

Золотухін наголошує, що відтак громадянин, який отримує ту чи іншу послугу, або виконує певну юридичну дію в Україні, не має можливості забезпечити собі надалі правову визначеність. А також розуміти, що цей документ, який видали від імені України або від певного територіального органу може мати силу надалі.

Усе через те, що законотворці можуть невдовзі ухвалити законопроєкт, який зобов'яже повторно доводити чи повторно робити певні дії.

Фактично це нівелює принцип правової визначеності. І у "світлі", наприклад, Європейського союзу, він ставить в Україну в таку собі "тінь",
– сказав юрист.

Адже, оскільки бізнес, який захоче увійти на ринок України, і так не впевнений в українському судочинстві та правоохоронній системі, то так він, ймовірно, ще більше буде боятися зайти в Україну з певними грошима для розвитку економіки.

Також, згідно з законопроєктом, зміни можуть торкнутися українців за кордоном. Адже без надання документів про приписку до призовної дільниці ТЦК вони не зможуть зробити нотаріальну або консульську дію..

"Можна буде лише повернутися в Україну без документів таких. Або, якщо, наприклад, чоловік-іноземець або жінка-іноземка – у такому випадку можна буде отримати консульську дію. У всіх інших випадках будь-які консульські дії по суті будуть обмежені", – наголосив Золотухін.

Розмита норма демобілізації

Окрім того, у новому законопроєкті дуже розмита та нечітка позиція щодо демобілізації. Скоро почнеться третій рік служби військових, які служать від початку повномасштабного вторгнення. Однак ймовірності та порядку демобілізації не визначено.

У проєкті закону пропонують ухвалити норму, що за 36 місяців служби під час дії воєнного стану військовий матиме право на звільнення. Однак порядок такого звільнення визначається Ставкою Головнокомандувача. Тобто право на звільнення буде прописано, але порядку його реалізації не вказано.

Це створює ту саму правову невизначеність, де військовослужбовець має якесь уявне, химерне, фантомне уявлення про те, що через 36 місяців можна звільнитися. Але реального звільнення це ще не означатиме,
– зазначив Олександр Золотухін.

У законопроєкті про мобілізацію пропонують дати право співробітникам ТЦК перевіряти військово-облікові документи у всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Це, як зазначив Уповноважений ВР з прав людини, суперечить Конституції України.

Законопроєкт про мобілізацію доопрацьовують

  • У ВР обговорюють зміни до проєкту закону про мобілізацію. Документ доопрацьовуватимуть після голосування у першому читанні. Над ним працюватимуть до другого читання.
  • За словами голови фракції "Слуга Народу" Давида Арахамії, основну увагу приділять захисту прав людей з інвалідністю та їхніх опікунів. Також переглянуть положення щодо аспірантів. Арахамія назвав неприйнятними норми про блокування особистих рахунків громадян. За його словами, треба збалансувати інтереси військового командування, бізнесу та громадян.
  • Теоретично законопроєкт про мобілізацію може почати діяти за кілька місяців. Найімовірніше, він може набрати чинності у квітні.
Теги по теме
Верховная Рада Конституция
Источник материала
loader
loader