У Києві презентували книгу спогадів свідка Голодомору Лавра Нечипоренка

У Національному музеї Голодомору-геноциду презентували археографічного видання – спогадів «33-й рік», автором яких є вчитель з Боярки, що на Київщині, свідок Голодомору Лавро Нечипоренко.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми презентуємо особливе видання, яке має особливе значення в історії дослідження Голодомору і в історії нашої музейної інституції. Ця історія почалася дуже давно, але в музейне життя вона увійшла у 2020 році, коли з подачі Андрія Ковальова до нашої фондової музейної колекції було передано рукопис, який можна побачити у нашій вітрині, роздивитися більш детально. Це були власне спогади про пережите та побачене у 1933 році на території Київської та Вінницької областей за тодішнім адміністративно-територіальним поділом... Комуністична влада доклала максимально зусиль до того, щоб доказів було якомога найменше. І про злочини геноциду, і про інші злочини, які були нею вчинені», - сказала в. о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак.

За її словами, кожен щоденник, спогад, епістолярне джерело того часу має унікальне історичне значення.

Вона зазначила, що з початку повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, що Голодомор це не лише історія, і геноцид це не про минуле, також стало очевидним, що якомога більше та чіткіше потрібно говорити про те, що було скоєно 90 років тому. «Про ті паралелі, про ті ознаки злочину геноциду, які мають місце в нашому житті через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. І так ми прийняли рішення розпочати наукову роботу, наукове опрацювання цього артефакту», - сказала Гасиджак.

Частина видання здійснена за сприяння митрополита Київського і всієї України Епіфанія та за кошти Православної церкви України і парафії собору Святого Андрія у Вашингтоні (США).

«У цей непростий час випробувань війною ми повинні знати нашу об’єктивну історію, бо без знання минулого ми не побудуємо справжнє майбутнє. Тому ми вивчаємо та досліджуємо. Якщо ми знаємо, то ми сильні та непохитні, і будемо йти тим шляхом, який приведе нас до повної великої української перемоги. Тому ми пам’ятаємо, ми молимось, бо наш священний обов’язок пам’ятати та молитися. Бо через молитву ми проявляємо до тих, хто увійшов у вічність, нашу любов і засвідчуємо, що вони існують», - сказав Епіфаній під час презентації книги.

Він наголосив, що видання цих спогадів є дуже важливим, бо це збереження, вивчення та поширення нашої правдивої та об’єктивної історії.

Упорядник видання, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Роман Молдавський зазначив, що у виданні збережено усю стилістику, пунктуацію та граматику автора.

«Ми зробили велику роботу, підготували науково-довідковий апарат. Тут є розлогі коментарі. І взагалі воно розраховано не лише на істориків, а на дуже широке коло читачів. Книга цікава, вона не залишить вас байдужими. На сьогоднішній день це дуже важливо, бо за останні 30 років пошук видання джерела особового походження - це один з напрямів вітчизняної історичної науки», - сказав він.

Син автора спогадів Олександр Нечипоренко підкреслив, що діяльність та життя Лавра Нечипоренка заслуговують на окреме дослідження.

«Він пройшов через революції, через Голодомор, через війну, через різні життєві випробування. Навчався в ті часи, коли українізація робила перші кроки в Україні. Лишилося ще немало його нотаток, записок, щоденників, над якими ми зараз з онуком працюємо, розшифровуємо ці тексти», - додав він.

Як повідомлялося, у США для школярів оголосили конкурс робіт про Голодомор.