Книга Вахтанга Кіпіані «Дисиденти» вийшла німецькою мовою

Книга українського журналіста, публіциста, історика та військового Вахтанга Кіпіані «Дисиденти» вийшла німецькою мовою. Автором перекладу є Крістіан Вайзе. Про це повідомив сам автор на своїй фейсбук-стрінці. Інформація про книгу також зазначена на сайті німецького видавництва наукової літератури ibidem.

«Моя книга "Дисиденти" вийшла німецькою. Дякую видавництву Vivat, перекладачу Крістіану Вайзе, Українському інституту книги і всім, хто це уможливив. Це пропозиція німецькомовному читачеві почути голоси Левка Лук'яненка, Василя Овсієнка, Мустафи Джемілєва, Надії Світличної, Івана Геля, Леся Танюка, Михайла Гориня, Євгена Сверстюка, Леоніда Плюща, Йосифа Зісельса, Миколи Руденка, Сергія Набоки, Фреда Анаденка, Валентина Мороза, Євгена Концевича, Михайла Хейфеця, Калью Мятіка, Баліса Ґаяускаса, Паруйра Айрікяна, Алєксандра Даніеля», — написав Вахтанг Кіпіані.

«Кіпіані вів бесіди з дисидентами, які не бачили себе героями, але були героями — і які не боялися конфронтації з радянською владою. Люди, які кинули виклик системі, були дуже різними — за віком, переконаннями, статтю та національністю.

Серед співрозмовників Кіпіані, зокрема, Баліс Гаяускас, який провів 37 років у полоні, а згодом став головою служби безпеки незалежної Литви; Калью Метік, свого часу звинувачений у підпільній антирадянській діяльності в рядах Естонського демократичного руху; Мустафа Джемілєв, борець за права кримських татар; Левко Лук'яненко, один із організаторів Української робітничо-селянської спілки, член-засновник Української Гельсінської спілки; Надія Світличина, учасниця руху 1960-х, правозахисниця та журналістка. У цих розмовах понад двадцять дисидентів порушували питання, які актуальні й сьогодні.

Ми маємо почути правду про радянський соціалізм і пам’ятати, що свобода — це вакцина, ефективність якої з часом не слабшає», — йдеться в описі книги на сайті німецького видавництва.

Придбати паперову книгу «Дисиденти» німецькою мовою можна за 35 євро. 

Українську ж версію видання можна завантажити на сайті «Історичної правди» за посиланням. 

Фото: Вахтанг Кіпіані/фейсбук