МОЗ затвердило шість нових протоколів щодо лікування бойових травм: документ
МОЗ затвердило шість нових протоколів щодо лікування бойових травм: документ

МОЗ затвердило шість нових протоколів щодо лікування бойових травм: документ

МОЗ затвердило шість нових протоколів щодо лікування бойових травм: документ

Ще МОЗ опрацьовує сім подібних протоколів.

Міністерство охорони здоров’я затвердило нові клінічні протоколи щодо бойових травм. Про це йдеться у відповідному наказі №714 від 25 квітня 2024 року.

Загалом МОЗ затвердило шість протоколів. Зокрема, це:

  • анестезія у пацієнтів із травмою;
  • гострий компартмент-синдром;
  • бойова торакальна травма;
  • бойові поранення: дебридмент та іригація;
  • висока двостороння ампутація;
  • судинна травма.

«Це результати спільної роботи Міністерства охорони здоров'я України, Департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони, командування Медичних Сил та профільних громадських організацій. Дякуємо Міністерству охорони здоров'я та всім хто долучився до обговорення та роботи над  впровадженням протоколів лікування на засадах доказової медицини», – зазначили у Департаменті охорони здоров’я Міноборони.

Згідно з наказом МОЗ, забезпечити внесення нових протоколів до Реєстру медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги має Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України, а проконтролювати виконання документа – перший заступник голови відомства Сергій Дубров.

Анестезія у пацієнтів із травмою

Гострий компартмент-синдром

Бойова торакальна травма

Бойові поранення: дебридмент та іригація

Висока двостороння ампутація

Судинна травма

Нагадаємо, директорка Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України Оксана Сухорукова зазначила, що крім цих шести протоколів МОЗ опрацьовує іще сім, які стосуються лікування бойових травм. Також невелику кількість протоколів МОЗ ще на початку війни.

Як система охорони здоров’я, і зокрема НСЗУ, що мала би бути лідером змін, відреагувала на війну? Чому пацієнти часто змушені платити зі своїх дірявих кишень за те, на що мають право за законом, а на деокупованих територіях не могли отримати «Доступні ліки»? Чому лікарі, які виїхали з тимчасово окупованих територій у центр або на захід України, дуже часто не можуть знайти роботу і змушені виїжджати за кордон? Чи існує державна політика щодо релокованих закладів? Чи володіє держава інформацією про те, що відбувається в медичних закладах і скільки та яких лікарів є в країні? Про це читайте в інтерв’ю Алли Котляр з директоркою департаменту моніторингу НСЗУ Оксаною Сухоруковою «НСЗУ досі не готова до війни. Чому страждають і лікарі, і пацієнти»

Источник материала
Поделиться сюжетом