Пил зі Сахари, спека навесні та сильні зливи в Дубаї: як змінюється клімат в Україні і світі

Весна 2024 року подарувала українцям літню спеку і пил з Сахари. А ще – така ж погода здивувала і європейські країни. Інші частини світу також стикаються з незвичайними погодними явищами – у квітні Дубай накрили зливи, яких там не було десятки років.

Людство дедалі помітніше відчуває на собі кліматичну кризу: хвилі спеки влітку, теплі зими, неочікувані похолодання, опади.

Як світ переживає зміни клімату, на що чекати у майбутньому та що кажуть метеорологи – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Пил з Сахари – чому дійшов до Європи й України

9 квітня в європейське небо потрапив пил з пустелі Сахара. Концентрований пил перенісся через Піренеї, простягнувся від заходу континенту до Великої Британії, а також до Німеччини, а потім й далі – до України. Хмара мала дуже високу концентрацію грубих твердих часток на висоті близько 5000 метрів, а також біля поверхні землі.

За словами старшого наукового співробітника Copernicus Марка Паррінгтона, осадження пилу на автомобілях фіксували навіть на півночі Скандинавії.

Хоча це не є чимось незвичайним, коли шлейфи пилу із Сахари досягають Європи, останніми роками спостерігається збільшення інтенсивності та частоти таких подій, що потенційно можна пояснити змінами в моделях атмосферної циркуляції,
– зазначив Паррінгтон.

Пил у небі Європи значно погіршив якість повітря на континенті. Станції іспанської метеорологічної служби Aemet зафіксували концентрацію твердих частинок понад 200 мкг/м3, що значно перевищує норму у 50 мкг/м3.

Пилова хмара разом із теплим африканським повітрям принесла нетипову для Центральної та Східної Європи весняну температуру до +30 градусів за Цельсієм, барвисті заходи сонця та туманне небо.

Зливи та повінь у Дубаї – що стало причиною негоди

Поки у квітні Європа раділа теплій весні, Дубай, найбільше місто Обʼєднаних Арабських Еміратів, 16 квітня потерпав від злив. Вони пошкодили будівлі та вулиці, зупинили авіасполучення. Одне з найспекотніших міст світу виявилося не готовим до екстремального шторму попри попередження синоптиків та пораду залишатися вдома.

Це була найсильніша злива з моменту початку записів у 1949 році.

Каналізаційні системи для злив історично вважалися непотрібними витратами через обмежену кількість опадів в ОАЕ, розповідав Карім Елгенді – науковий співробітник Центру навколишнього середовища та суспільства в Chatham House, слова якого наводить Bloomberg. Однак зі змінами клімату пріоритети мають змінитися.

Згідно з довгостроковими науковими прогнозами, на Близький Схід очікує підвищення температури та зменшення загальної кількості опадів. Але, за словами дослідників, цей дуже посушливий регіон зіткнеться і з безпрецедентними зливами.

У роки, коли спостерігається "Ель-Ніньйо", над аномально теплою океанічною поверхнею утворюється потужний циклон, який приносить тепле вологе повітря з тропіків на американський континент,
– розповіла в інтервʼю 24 Каналу Віра Балабух – завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України.

Над аномально холодною поверхнею, у роки "Ла-Нінья", навпаки, формується потужний антициклон, в системі циркуляції якого на американський континент надходить холодне арктичне повітря. Завдяки тому, що Земля обертається навколо своєї осі, ці повітряні маси рухаються із заходу на схід, змінюючись на своєму шляху, і зрештою потрапляють в Атлантику і на Європейський континент.

"Тому, як правило, у роки з "Ель-Ніньйо" температура повітря на планеті підвищується, а з "Ла-Нінья" – знижується", – каже Балабух.

Повінь та зливи на Близькому Сході підняли актуальність програми ОАЕ із засівання хмар, яка передбачає введення у хмари частинок, які можуть впливати на кількість опадів. Однак Всесвітня метеорологічна організація попереджає про брак знань щодо впливу технології. Є побоювання, що вона може змінити погоду таким чином, що це ще більше погіршить умови. Експерти організації також попереджають, що йодисте срібло є токсичним, і що його використання слід контролювати.

Зрештою арабський мегаполіс справився зі стихією. Воду відкачали з вулиць за допомогою помп та цистерн, хоча деякі ділянки та стадіони залишалися залитими ще кілька днів. Полиці супермаркетів були порожніми впродовж деякого часу, а школи відкрилися для учнів за 4 дні.

"Міста в посушливих регіонах можуть бути особливо погано підготовлені до сильних злив, оскільки будівлі, ландшафти та інфраструктура не були спроєктовані з урахуванням дренажної спроможності як основної проблеми", – наводить Bloomberg слова Закарі Лемба, доцента Департаменту міського та регіонального планування в Університеті Каліфорнії в Берклі в США: "Зміна клімату руйнує давні припущення щодо ландшафту та кліматичних умов, які поколіннями впливали на проєктування та планування будівель і міст".

Саме методи забудови Дубаю посилили наслідки шторму, йдеться у дослідженні вчених з World Weather Attribution group. У деяких районах міста було зафіксовано понад 250 мм опадів менш ніж за 24 години, що перевищило всі рекорди щоденної кількості опадів за 75 років з моменту початку погодних записів. Вчені також дійшли висновку, що технологія засіювання хмар не мала суттєвого впливу на повінь.

Дубай не єдиний, хто зіткнувся з тим, що міські комунікації не розраховано на зміни клімату. Торік потужний шторм прорвав дамби в Лівії, призвівши до повеней. Вони спричинили справжній хаос у місті Дерна – загинули щонайменше 5000 людей. Окремі райони китайської столиці, Пекіна, також були затоплені минулого року після того, як на місто зійшов найсильніший дощ за 140 років. Повінь змила будинки та спричинила десятки жертв.

Як зміни клімату вплинуть на Україну

Клімат на планеті та в Україні змінюється, каже Віра Балабух. Суттєво зростає температура повітря, найбільше – взимку і влітку.

Сучасна зима в Україні стала у середньому на 1,5 градуса теплішою порівняно з 1961 – 1990 роками.

Метеорологиня називає аномально теплу зиму цього року не випадковістю, а закономірністю тих процесів, що спостерігались протягом останніх десятиріч.

Причиною цих змін є насамперед діяльність людини, завдяки якій суттєво посилився парниковий ефект на нашій планеті.

Очікується, що цей ріст температури спостерігатиметься і надалі, незалежно від того, який сценарій розвитку вибере людство і скільки парникових газів згенерує. За умови, що ми продовжимо жити так, як зараз, і не скоротимо викидів парникових газів, до кінця століття глобальна температура повітря може підвищитись на 2,6 – 4,8 градуса порівняно з 1986 – 2005 роками,
– стверджує метеорологиня.

У майбутньому в Україні зима стане ще теплішою – до кінця століття в Харкові вона може бути такою, як зараз у Херсоні. Але кількість днів з сильними морозами суттєво не зміниться. Водночас подальше зростання температури призведе до того, що сніжні зими будуть рідкістю.