Проблему маніпуляцій в медіа вважають актуальною майже 70% ветеранів, — дослідження «Детектора медіа»
Проблему маніпуляцій в медіа вважають актуальною майже 70% ветеранів, — дослідження «Детектора медіа»

Проблему маніпуляцій в медіа вважають актуальною майже 70% ветеранів, — дослідження «Детектора медіа»

У якості ознак маніпулятивної інформації українські захисники назвали її неповність або неточність, відсутність посилання на джерело та присутність лише однієї точки зору.

Актуальність проблеми маніпуляцій в медіа визнають 67% ветеранів. При тому, що частка всієї аудиторії медіа, яка вважає проблему маніпуляцій актуальною, складає 59%. Про це свідчать дані дослідження «Індекс медіаграмотності серед українців», яке провела Громадська організація «Детектор медіа», виокремивши в ході нього представників ветеранського середовища і проаналізувавши їхні відповіді на запитання, що ставились усім учасникам опитування.

42% ветеранів вважають проблему маніпуляцій актуальною через те, що вони формують хибні уявлення про події і процеси у громадян. А 25% зізнались, що не завжди можуть вирізнити прийоми, які медіа застосовують при маніпулюванні інформацією. 

Ще 16% опитаних ветеранів заявили, що ця проблема не є для них актуальною, оскільки вони здатні визначити маніпуляції і не звертати на них увагу. 9% ветеранів взагалі не чули про таку проблему.

50% ветеранів вважають інформацію маніпулятивною, коли вона неповна або неточна (серед усіх українців такої точки зору дотримується 41% опитаних), 39% — коли висвітлено лише один бік подій (серед усіх українців — 43%). Для 36% учорашніх захисників ознакою маніпулятивності є відсутність посилання на джерело (серед всієї аудиторії — 37%), для 29% — брак аргументів та надлишок кліше, ярликів, стереотипних суджень (серед всієї аудиторії — 26%). Надмірна емоційна забарвленість змушує віднести інформацію до числа маніпулятивних 19% ветеранів.

Нагадаємо, Громадська організація  «Детектор медіа» провела власне кількісне дослідження «Індекс медіаграмотності українців», яке визначає рівень свідомого сприйняття й критичного ставлення українців до інформації, а також їхнє вміння користуватися медіа. Результати четвертої хвилі дослідження, яка охопила 2023 рік, дають уявлення про те, як на медіаграмотність українців вплинув другий рік повномасштабної війни. Перша та друга хвилі дослідження були проведені у 2020 та 2021 роках, третя — у 2022 — на початку 2023 року.  

В основу моделі індексу медіаграмотності було покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження «Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії», підготовленого на замовлення ГО «Детектор медіа» (січень 2020).

Уточнена модель медіакомпетентності включає чотири категорії та 42 індикатори.

  • Розуміння: роль медіа в суспільстві, глибина впливу медіа на свідомість на рівні фреймів сприйняття оцінки, а також поведінкових патернів; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання  медіасередовища та ставлення до суспільного мовлення.

  • Використання: кількість джерел інформації про суспільно-політичні новини за тиждень; тривалість знайомства з новинами на день; мотиви використання інтернету; пристрої, якими респонденти користуються для доступу в інтернет.

  • Цифрова компетентність: інтернет як джерело новин на суспільно-політичну тематику; розуміння особливостей функціонування й термінології нових медіа; практики цифрової безпеки; практики створення власного медіаконтенту.

  • Спотворений медіаконтент: чутливість до дезінформації/фейків, маніпулятивних технік і маніпулятивного медіаконтенту.

Окремо була досліджена така категорія населення, як ветерани війни з РФ

Мета дослідження: визначити рівень медіаграмотності серед ветеранів. 

Методологія: кількісне дослідження, інтерв’ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI). Географія: національне дослідження.

Обсяг вибірки: 200 респондентів.

Цільова аудиторія: ветерани війни з РФ.

Географія: національне дослідження.Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.

Тип вибірки: цільова.

Польовий етап: 23.12.2022 – 12.01.2023.

Звіт на основі даних кількісного дослідження, здійсненого на замовлення ГО «Детектор медіа» дослідницькою агенцією «New Image Marketing Group», склала співробітниця Інституту соціології НАН України Марта Наумова. Дослідження проведене за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії (DANIDA).

Читайте також: 

  • «Детектор медіа» презентував результати щорічного дослідження «Індекс медіаграмотності»

  • Індекс медіаграмотності. Чи має українське суспільство імунітет від інформаційних загроз

  • Більше половини українців вважають, що мають високий рівень чутливості до дезінформації, — дослідження «Детектора медіа»

  • Аудиторія телемарафону «Єдині новини» зменшилась у минулому році на 10%, — дослідження «Детектора медіа»

  • До 85% українців у 2023 році повністю відмовились від російського медіапродукту, — дослідження «Детектора медіа»

Фото Getty Images

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Долучитись
Теги по теме
исследование
Источник материала
Поделиться сюжетом