Хакери Anonymous підтримали учасників протестів у Грузії та погрожують викласти дані урядовців країни
Хакери Anonymous підтримали учасників протестів у Грузії та погрожують викласти дані урядовців країни

Хакери Anonymous підтримали учасників протестів у Грузії та погрожують викласти дані урядовців країни

«Грузія — не Росія і ніколи нею не буде. Чекайте на нас», — заявили хакери.

Міжнародний хакерський рух Anonymous висловив підтримку учасникам протестів у Грузії проти закону про «іноагентів». Хакери також пригрозили керівній проросійській партії «Грузинська мрія» кібератаками та розкриттям баз даних й електронних скриньок. Про це повідомив проєкт «Радіо Свобода» «Эхо Кавказа».

«Напад на протестувальників призведе до оприлюднення інформації про всіх ваших урядових чиновників. Ми заволодіємо всіма вашими базами даних та електронними поштовими скриньками і викладемо їх в інтернет. Це ваше перше і єдине попередження. Партія “Мрія”, яку підтримує Росія, пам'ятайте: Грузія — не Росія і ніколи нею не буде. Чекайте на нас», — ідеться в заяві Anonymous.

Нагадаємо, вперше закон про «іноагентів» влада Грузії ініціювала у 2023-му. 7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив його в першому читанні. Тоді це теж викликало масові акції протесту під парламентом, які переросли в сутички з правоохоронцями. 

Ухвалення законопроєкту засудили США, Євросоюз, а президентка Грузії Саломе Зурабішвілі обіцяла його ветувати. Міністерство закордонних справ України висловило солідарність із грузинським народом і заявило, що грузинський законопроєкт про «іноземних агентів» підважує функціонування громадянського суспільства.

Після цього, 9 березня 2023 року, влада Грузії заявила, що відкликала законопроєкт про «іноагентів», а 10 березня парламент Грузії відхилив його в другому читанні.

Втім, уже на початку квітня 2024 року керівна партія «Грузинська мрія» заявила, що уряд країни повернувся до розгляду законопроєкту про «іноагентів». Це викликало нову хвилю протестів у Тбілісі. ООН, Європа та США закликали грузинський уряд відкликати повторно ініційований законопроєкт про «іноземних агентів».

Відзначимо, схоже законодавство про «іноземних агентів» діє з 2017 року в Росії. Закон, зокрема, дозволяє визнавати окремі медіа «іноземними агентами» і вимагати від медіа розкривати джерела фінансування. У 2019 році Держдума Росії дозволила визнавати «іноземними агентами» і фізичних осіб, які поширюють матеріали «ЗМІ-іноагентів» або беруть участь у їх створенні. 

Читайте також: 

  • Кремлю вдається ефективно впливати на суспільну думку в РФ за допомогою статусу «іноземного агента»

У вересні 2023 року реєстр «іноагентів» опублікували також у Казахстані, проте на них законодавство країни не накладає обмежень. У грудні 2023 року схожий закон про боротьбу з «іноземним впливом» ухвалив парламент Угорщини, в березні 2024-го — парламент Киргизстану.

У березні 2023-го Politico повідомило, що Євросоюз також працює над власним законом про «іноземних агентів», який змусить комерційні та неурядові організації розкривати будь-яке фінансування з-за меж ЄС. Його розглядають, щоб позбутися втручання зокрема Росії та Китаю у внутрішні справи Євросоюзу. На відміну від Росії, європейський закон не буде спрямований на фізичних осіб.

Читайте також:

  • Хакери зламали сайти найбільших російських ЗМІ, розмістивши там антивоєнні заклики

Ілюстрація: скриншот з відеозвернення Anonymous

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Долучитись
Теги по теме
Грузия
Источник материала
Поделиться сюжетом