І знову літсрач, і знову Катя Бабкіна. Письменниця вирішила притягти до відповідальності «Новинарню»

Як говорити — так у Каті Бабкіної болить рот (вона сама колись писала в сториз про резиденції: «Поки я тут сижу вся красива після 5 інтерв'ю (щелепа болить), мені прийшла ще одна відмова»), але пальці, вочевидь, не болять і тому вона продовжує писати всілякі дивні пости, які породжують нові срачі.

От і напередодні, 30 квітня, вона написала пост: «Дивіться, я без поняття, що таке телеграм-канал "Новинарня" і тим більше, що там написано про мене і Бучу, але я би дуже хотіла притягти цих людей до відповідальності, тому що ось після того, що там написано, мені реальна живу людина (на аватарці з донькою в обіймах, прикиньте?!) пише, як хоче підійти і перерізати мені горло. І це як би так сказати, не ок.

До чувака і подібних, які воювали чи вооють і таке пишуть, в мене претензій загалом нема, бо ПТСР і оте все; є тільки вдячність; а от до телеграмів, які тримають жопу в теплі і безпеці, і це розганяють, є. Бо за ними стоять реальні люди типу Тетяни Гонченко. І це все має свої назви і свою статтю за це. В нас проблемно подати заяву в поліцію, якщо тебе фізично нема в країні, але я думаю, має бути спосіб».

Також вона прикріпила скриншот коментаря, який починається з погроз перерізати їй горло, а закінчується тим, що її пробачили.

Про що говорить Катя Бабкіна? Нещодавно вона поїхала на резиденцію в Сараєво, щоб досліджувати спільне й відмінне у війні в Україні та Боснії (чи постити сториз із підписами «Кава з видом снайпера» та обурювати українців своїм рівнем емпатії). Вона написала пост в інстаграмі, де порівнює досвід Балканських країн (після Балканської війни) з українським, та роздумує над питанням прощення росіян.

У коментарях їй відповіла директорка проєктів IREX в Україні та співзасновниця Мережі балкансько-української співпраці (вона довгий час живе та працює в Боснії) Уляна Бах: «Порівнювати Боснію і Україну в контексті примирення — це дуже велика помилка і її можуть робити лише люди, які начисто не розуміють Балкани і що там було і є».

У них сталася словесна перепалка і Катю настільки обурило, що хтось засумнівався в її експертності (а вона ж читала книжки, статті, дивилась фільми, листувалася з людьми, які писали/знімали), що вона згадала про Уляну в колонці Deutsche Welle: «Але незважаючи на те, що на абсолютно кожен, поганий чи хороший проєкт, який спонукає про щось подумати, знайдеться своя Уляна в соцмережах, це питання співіснування не йде мені з голови». Тобто Бабкіна прийняла Уляну Бах за середньостатистичну українку чи навіть свою хейтерку. Я про це писала ось тут.

А вже пізніше «Новинарня» опублікувала колонку «Відповідь Катерині Бабкіній. Чи доведеться нам пробачати росіянам за Бучу, або Чому порівнювати Боснію з Україною — велика помилка». Її написала Леся Башич — українка, яка має історичну освіту та живе у Боснії. Вона пише, що акцент цього дослідження (резиденції, де Бабкіна) був на творчій складовій, бо це «"поїздка за враженнями" для подальшого відтворення їх у серії репортажів».

Башич пише: «Однак враження окремих учасників проєкту, якими вони діляться в соцмережах, явно виходить за рамки особистої думки і подаються як експертні», та в цьому контексті згадує Катю Бабкіну і навіть її давніші пости про пробачення росіян (яке вона опублікувала в день, коли світ дізнався про злочини в Бучі). І додає: «Це такий самий рівень експертності і пізнавання матеріалу, якби я, після відвідування, скажімо, музею Метрополітен у Нью-Йорку придумала собі диплом мистецтвознавця і подалася на роботу куратором у Лувр».

У кінці статті вона лишила посткриптум: «P.S. Цю статтю присвячено Уляні Б, яка багато років ділила зі мною досвід проживання в Боснії і пізнавання цього народу, і досі титанічно вкладається у співпрацю наших народів і поглиблення нашого взаємопорозуміння. Добре, що на кожного самопроголошеного експерта в інтернеті знайдеться своя Уляна».

Отож повернімося до посту Бабкіної про притягнення до відповідальності. Фриланс-журналістка, блогерка та авторка каналу «Непозбувний книгочитун» Тетяна Гонченко виклала скриншот допису письменниці у каналі та написала: «Тут Катерина Бабкіна зібралася на мене в поліцію заявляти. В пості на скріні йдеться про оцю чудову статтю на "Новинарні" про те, чому порівнювати Боснію з Україною — некоректно, і чому говорити про примирення українців з росіянами — відстій.  До чого тут я — без поняття, якщо чесно. Але поліцію чекаю».

Сама ж Бабкіна 1 травня написала новий пост, у якому «востаннє про це висловлюється». Пише: «22 тисячі людей в фб, 17 тисяч в інсті, я дякую дослівно кожному і кожній». Це кількість людей, яка на неї підписана, а не підтримала. Можливо, хтось просто стежить за нею, аби бути в курсі чергових постів, наприклад, про те, що їй важко співчувати українським жінкам із дітьми.

Вона продовжує: «По-друге, я реально була _дуже_ неправа, що не загуглила що таке "Новинарня" і запостила свій гарячковий коментар до скріна повідомлення дядька, який збирався мені р1зати горло. Мені пригоріло, бо в цього є тривалий контекст послідовного цькування. Дядько, до речі, передумав, кому цікаво, я можу дати його контакти, публічно ім'я виставляти не коректно, але дядько відповідає за свої слова, він норм. Люди, які роками маніпулятивно інтерпретують один пост і видирають слова і скріни з контектсу, уже не дуже норм».

Ну а далі вона пише: «Я не закликала і не закликаю (і не закликатиму) миритися з росіянами і мені на голову не налазить, як це можливо, я з 2014 (а не з 2022, на секундочку) не продала в росію жодних прав, колонки чи тексту, не була на жодному російському концерті, виступі чи показі, не працювала там і з російськими проектами, не співпрацювала, не відкривала там франшиз, не консультувала російський бізнес, і само собою туди не їздила. І не буду до кінця життя цього робити».