Росія та Китай перетворюють космос на сміттєзвалище: чим це загрожує і як із цим боротись
Росія та Китай перетворюють космос на сміттєзвалище: чим це загрожує і як із цим боротись

Росія та Китай перетворюють космос на сміттєзвалище: чим це загрожує і як із цим боротись

За понад 60 років дослідження космосу людство напродукувало тисячі уламків космічного сміття – залишків старих супутників, ракет, прискорювачів. Вони десятками років обертаються навколо Землі та створюють загрозу не лише на орбіті, а й на поверхні планети.

Серед основних "виробників" космічного сміття – Китай та Росія. Країна-агресорка, зокрема, має програму антисупутникових озброєнь, яку випробувала ще у 2021 році, знищивши старий радянський супутник. Його уламки тоді ледь не знищили Міжнародну космічну станцію (МКС).

24 Канал розповідає, як захаращується навколоземна орбіта та як позбутися космічного сміття цивілізованим способом.

Космічне сміття. Як взагалі воно виглядає

У квітні людство вперше мало змогу побачити космічне сміття широким планом. Супутник ADRAS-J японської компанії Astroscale успішно проманеврував на відстані у кілька сотень метрів від покинутого корпусу ракети. Про це компанія повідомила в мережі X (колишній Twitter).

Далі зонд детальніше відзнімає уламок, що допомагає вченим вирішити подальшу долю космічного сміття.

Як космічне сміття пошкодило китайську орбітальну станцію

Ще одна помітна історія сталася з китайською космічною станцією "Тяньгун". У Пекіні вирішили посилити заходи боротьби з космічними уламками за допомогою камер спостереження після того, як вони призвели до блекауту на станції, повідомляє державне ЗМІ КНР "Сіньхуа".

У березні основний модуль станції, "Тяньхе", зазнав удару космічного сміття і частково втратив живлення, повідомило видання з посиланням на заступника директора космічного агентства Китаю Ліня Сіцяна.

Китайські уламки впали на США

Космічне сміття Китаю становить загрозу не тільки китайським космічним обʼєктам. 2 квітня 2024 року великий уламок орбітального модуля китайського космічного корабля "Шеньчжоу-15" впав на Землю над Південною Каліфорнією.

За даними Американського метеоритного товариства (AMS), вхід уламків в атмосферу утворив вогняну кулю, що палала, яку бачили на території від Сакраменто аж до Сан-Дієго.

Орбітальний модуль "Шеньчжоу-15" став, ймовірно, першим великим уламком космічного сміття КНР, який здійснив різкий вхід до атмосфери, але не найбільшим.

21-тонний основний ступінь потужної китайської ракети "Чанчжен-5Б" регулярно падає на Землю після відпрацювання. Зазвичай це стається у безлюдних регіонах над океаном, тому падіння не несе загрози. Входження "Чанчжен" до атмосфери зазвичай передбачають за кілька днів.

Як росіяни ледь не поцілили в МКС

Станом на березень 2024 року Американська мережа спостережень за космосом нарахувала близько 28 000 уламків космічного сміття, з них понад 7 000 належить Росії та її сателітам, а 5 000 – Китаю.

Китай подвоїв кількість виведених "одноразових" систем за останні 20 років у порівнянні з іншими космічними гравцями, зазначив у коментарі 24 Каналу Андрій Колесник, експерт з космічних питань та ексрадник голови Держкосмосу.

Основну частку сміття складають уламки, які утворилися, коли вимоги до штучних космічних об’єктів не були достатньо жорсткими. У США – це не більше 25 років існування на орбіті після закінчення місії, пояснює фахівець. Додають кількість сміття періодичні вибухи відпрацьованих супутників та розгінних блоків в незалежності від країни походження, у яких, через нагрів сонячними променями, залишки палива розривають оболонки баків.

Також генераторами космічного сміття стали випробування антисупутникових ракет, якими знищувались власні неробочі космічні апарати. Так, Китай це зробив ще у 2007 році на висоті 870 кілометрів над поверхнею Землі. Й досі з 3 000 уламків, які змогли ідентифікувати, баражують на орбіті понад 1 500.

Росія у листопаді 2021 року також здійснила подібний акт на висоті 485 кілометрів, в результаті якого утворилось майже 1 800 видимих одиниць сміття. Через меншу висоту (практично удвічі) смертоносного тесту, ніж у випадку Китаю, наразі небезпеку становлять близько 400 уламків, – зазначив Колесник.

Що зробила Росія?

У листопаді 2021 року Росія випробувала антисупутникову ракету для ураження неактивного радянського супутника "Целіна-Д", який перебував на орбіті з 1982 року. Ракета вразила супутник, що призвело до утворення поля сміття з понад 1 500 фрагментів. Членам екіпажу МКС довелося сховатися у космічному кораблі від небезпеки знищення станції.

Адміністратор NASA Білл Нельсон заявив, що він "обурений цією безвідповідальною та дестабілізаційною дією".

З огляду на довгу історію польотів людини в космос, неможливо уявити, що Росія поставить під загрозу не лише американських і міжнародних астронавтів-партнерів на МКС, але й своїх власних космонавтів. Ці дії безрозсудні та небезпечні, вони також загрожують китайській космічній станції, – йшлося у заяві.

Міністр оборони Росії Сєргєй Шойгу заявив тоді, що "перспективна система" влучила у старий супутник "з точністю бритви".

Як боротися з космічним сміття цивілізованими методами

За словами Андрія Колесника, рух у напрямку збереження космічного простору навколо Землі має бути спрямований на мінімізацію космічного сміття. У США вже наполягають на видачі ліцензії для скорочення перебування космічного апарату на навколоземній орбіті на термін не більше п'яти років після закінчення місії.

Також може бути використане цілеспрямоване сходження з орбіти та згорання у верхніх шарах атмосфери. Використання багаторазових космічних систем значно підвищує як економічну ефективність їх самих, так і зменшення рівня засмічення навколоземних орбіт, додає експерт.

Источник материала
Поделиться сюжетом