20 мая, понедельник
С картинками
Текстовый вид
ru
Украинский
Русский
Кешбек "Купуй українське": чи отримає Податкова доступ до карток українців
Кешбек "Купуй українське": чи отримає Податкова доступ до карток українців

Кешбек "Купуй українське": чи отримає Податкова доступ до карток українців

Чи "на часі" кешбек від президента

В Офісі Президента та уряді розробляють проєкт кешбеку, за яким громадяни отримуватимуть компенсацію за купівлю українських товарів. За словами нардепа Ярослава Железняка, на цю ініціативу мають виділити 3 – 10 мільярдів гривень із бюджету.

Що таке кешбек від президента

Це ініціатива, яка полягає у маркуванні товарів українських виробників знаком "Зроблено в Україні". Громадяни, які купуватимуть такі продукти, отримуватимуть на спеціальну картку, яку підв'яжуть до Дії, кешбек від витраченої суми. Його розмір поки що не затвердили, але він точно не перевищить 10%. Це нововведення покликане допомогти українському бізнесу та збільшити попит на вітчизняну продукцію.

Економіст Борис Кушнірук під час розмови з 24 Каналом наголосив, що філософія, що потрібно купувати українське, не повинна бути прив'язана до будь-яких кешбеків. Це питання того, щоб громадяни усвідомлювали значущість економіки власної держави. Політика тих чи інших суб'єктів бізнесу по кешбеку, це їх особисте рішення, а коли це робиться за рахунок держави – виникають питання, вважає він.

Борис Кушнірук

Економіст

У Заходу можуть виникнути питання щодо рівня економічної компетенції наших нинішніх можновладців – урядів, НБУ. Тому що, наголошую, питання полягає в тому, що коли це робить той чи інший бізнес, то він знає про свої прибутки. А зовсім інша справа, коли ви хочете це робити в межах державної політики за рахунок податкових надходжень. Замість того щоб проявити зусилля по мобілізації коштів до державного бюджету, вони починають їх роздавати

Він додав, що питання полягає в тому, що уряд зробив для того, щоб підтримати бізнес. Наскільки сприятлива кредитна політика в Україні та чи сприятливі інші системи, які б стимулювали це? Тож економіст вважає, що це варто почати не з роздачі коштів, які нам дають західні партнери, а з внутрішніх можливостей, які є в межах країни.

Натомість бухгалтер та експерт з ведення ФОПів Михайло Смокович висловив протилежну думку у коментарі 24 Каналу. На його погляд, в Україні зовсім невеликі податки, якщо порівнювати із європейськими країнами. Крім того, після початку повномасштабного вторгнення в Україні не збільшились податкові ставки.

Така програма стимулювання саме споживачів для того, щоб збільшувались продажі, попит, кількість робочих місць, в принципі, чому ні, – можна спробувати. Тим більше це не програма, яку планують вводити раз і назавжди. Вона працюватиме у тестовому режимі до кінця 2024 року і потім можна буде подивитися за результатами цієї програми, чи доцільно її далі продовжувати, наскільки вона себе окуповує. Є підстави вважати, що вона спрацює на збільшення ВВП, об'ємів продажів та податків. Тому ця ідея розробляється, якщо вона буде працювати, її можуть прийняти й на 2025 рік,
– вважає він.

Він додав, якщо спрацює не так гарно, як очікують, то цю програму просто можна закрити або обмежити певним чином. Наприклад, зменшити кількість кешбеку або взагалі його прибрати, але залишити сам знак "Зроблено в Україні", тобто залишити ресурс, який буде працювати.

На думку юриста Олексія Волохова, це не своєчасне рішення, тим паче програма кешбеку, на його погляд.

Олексій Волохов

Партнер SLA Attorneys

На мою думку, ця програма є несвоєчасним та непродуманим піар рішенням влади, яка намагається зробити вигляд, що вона піклується про українського виробника та робить все щоб його підтримати. Адже ця програма кешбеку є досить складною, особливо щодо її технічної реалізації та потребує значного фінансування, що в умовах війни здається ненормальним.

Як це допоможе бізнесу

Смокович пояснив, що буде створено ресурс "Зроблено в Україні", тобто продукція, яка виготовляється в Україні буде маркуватися спеціальним знаком. І користувачі будуть розуміти, що продукція з цим маркуванням зроблена в Україні, і купуючи її вони будуть підтримувати і виробника, і економіку та сприяти тому, що буде сплачуватися більше податків.

Також у людей з'явиться матеріальний стимул купувати цю продукцію, тому що по ній буде йти кешбек на окрему карту, звідки потім можна буде ці гроші витратити. Куди саме, ще не зрозуміло. Можливо, буде обмеження, що витрачати можна буде тільки на продукцію українського виробника, або на певні категорії, типу ліки, донати на ЗСУ, чи комунальні послуги,
– сказав він.

Користь від цієї ініціативи, на його думку, наступна:

  • збільшення попиту на продукцію українського виробника;
  • збільшення продажів;
  • активніша сплата податків;
  • стимулювання економіки;
  • збільшення кількості робочих місць.

Звичайно, питання податкового тиску на бізнес є більш актуальним, ніж запровадження кешбеку та різні програми такого напряму. Водночас податкова реформа є складним завданням, для вирішення якого бракує політичної волі, тому влада обирає такі, м'яко кажучи, популістські методи підтримки бізнесу. Адже збільшити попит на українські товари коштом надання кешбеку за їх купівлю навряд чи вдасться. Український покупець є вибагливим та розбірливим. Якщо якість та ціна товару не будуть відповідати його вимогам, ніякий кешбек не змінить його рішення,
– прокоментував Волохов під час розмови з 24 Каналом.

Натомість Кушнірук дивиться на це питання більш песимістично. Він вважає, що в першу чергу потрібно змінити політику НБУ.

НБУ передав банкам понад 100 мільярдів гривень по так званим депозитним сертифікатам. Кошти, які мали йти до держави, пішли комерційним банкам. У банків немає навіть жодного стимулу комусь давати кредити. А який сенс, якщо вони фактично просто ні за що отримують супер надходження й у них навіть не виникає потреби щось робити,
– пояснив він.

Кушнірук додав, що є питання до курсової політики. Якщо НБУ тримає курсові зміни, а внутрішня інфляція все одно є, то відповідна імпортна продукція стає дешевшою. Натомість внутрішня дорожчає в доларовому еквіваленті.

І хоча б з цих міркувань НБУ повинен був проводити помірковану процедуру девальвації. Це потрібно для того, щоб імпорт зрощувався, а внутрішня продукція була більш конкурентною. На думку Кушнірука, кешбек від президента не спотворить конкуренцію на ринку.

Чи не спотвориться конкуренція на ринку

Михайло Смокович

Бухгалтер та експерт з ведення ФОПів

Тут більша ставка зроблена на те, щоб збільшувалися надходження податків до Податкової. Крім того, із малими підприємцями складно працювати, коли є багато ритейлерів, тому що сама програма організована достатньо складно технічно. Тут потрібна взаємодія і банків, і держави, і продавця, і покупця. Тому, скоріше за все, немає саме технічної можливості зараз на першому етапі, на етапі тестування, взагалі впровадити можливість долучення із малих підприємців до цієї програми.

Волохов не погодився і додав, що це дійсно дивне рішення влади щодо обмеження дії програми для ФОПів. Таке рішення ставить під питання задекларовану мету програми – підтримки виробників українських товарів.

Чи отримає Податкова доступ до карток українців

Волохов запевнив, що Податкова не отримає доступ до транзакцій українців, адже у неї немає для цього технічних можливостей.

Щоб стати учасником програми кешбеку "Купуй українське", треба буде додати в Дію одну зі своїх банківських карток і надати дозвіл на перевірку транзакцій. Такий дозвіл є фактично добровільною передачею інформації про банківські операції. При цьому історії про повне відстеження Податковою службою таких транзакцій, з метою донарахування податкових зобов’язань тощо, є сумнівними. Працівники ДПС технічно не зможуть опрацювати всю інформацію та приймати якісь рішення щодо неї, враховуючи її обсяги,
– сказав він.

Смокович також висловив сумніви щодо чуток про доступ Податковою до карток. Він нагадав, що Дія просто отримає доступ до транзакцій, аби система могла працювати.

Податкова, як і раніше, не буде бачити всіх рухів по карті, транзакцій чи якогось загального обороту. Ця банківська таємниця для податкової не відкривається. Хоча багато розвинених країн таку практику мають і, згідно з національною стратегією доходів, її можуть також впроваджувати й в Україні протягом найближчих кількох років, але після вжиття заходів з реформування податкової та покращення сервісу платників податків,
– пояснив бухгалтер.

Заступник голови Адвокатського об'єднання "Алібі" Олексій Бебель теж не вважає, що податкова отримає доступ. У коментарі 24 Каналу він зауважив, якщо буде вважатися, що кешбек це дохід, то він має бути оподаткований.

Олексій Бебель

Заступник голови Адвокатського об'єднання "Алібі"

Тому було б логічно, щоб податкова мала доступ до цих даних. Але тоді, напевне, вона має нараховувати і стягувати податки з цієї суми. Що ж стосується інших коштів, що зараховуються на картковий рахунок, то доступ до цих даних без наявності підстав буде усе ж таки дуже спірним. Звичайно, якщо таке право не стане нормою закону, а за цих умов і фактичного невиправдано тривалого розгляду справ Конституційним Судом України, це право скасованим не буде та буде застосовуватися.

Чи оподаткують кешбек

Олексій Волохов вважає, що такий кешбек буде оподатковуватися згідно до Податкового кодексу. Відповідно його кваліфікують як "Дохід".

Звичайно, кешбек буде кваліфікований як дохід, адже жодних виключень щодо таких операцій наразі Податковий кодекс не містить. За аналогією з кешбеком, отриманим за програмами банків, податковий агент, який здійснює перерахування на карту, буде вираховувати та сплачувати податки з цього платежу, зокрема ПДФО у 18% та військовий збір 1,5%. Можливо, будуть прийняті зміни до законодавства щодо звільнення цього кешбеку від оподаткування,
– пояснив експерт.

Натомість Смокович вважає, що кешбек оподатковувати не будуть й влада це чітко пропише у своєму проєкті.

Проблеми українського бізнесу

Смокович виділив три основні проблеми українського бізнесу з якими він стикається у своїй професійній діяльності:

  • Складна та неефективна комунікація між Податковою та бізнесом.
  • Складність в трактуванні податкового законодавства.
  • Складне трудове законодавство, яке досі використовує нормативні акти, які були складені ще до набуття Україною незалежності. Це одна із причин того, що бізнес боїться оформлювати найманих працівників.

Кушнірук доповнив його та вказав на скорочення споживчого попиту через падіння доходів населення.

Особливо невизначеність ситуації, що призводить до того, що коли йдеться про довгострокові покупки, люди їх уникають. Ширший сегмент бізнесу стикнувся з проблемою, що доходи населення падають, а можливість купувати щось особливо в більш дорогих сегментах, скорочується, – і це проблема. Бо дешевий сегмент менш маржинальний, тобто там менша прибутковість на продаж. Також є проблеми з кредитною та курсовою політикою та політикою НБУ щодо того, яким чином цей український бізнес має функціонувати,
– сказав він.

Він додав, що для малого бізнесу потрібно сплату ЄСВ зробити з мінімальної зарплати. А вся інша зарплата, яка сплачується, не має оподатковуватися.

Більш прозора система закупівлі бюджетної, яку здійснюють державні компанії. В чому одна із проблем? Я неодноразово казав, що один з інструментів боротьби з корупцією, це навіть коли через Прозоро щось закуповується, щоб максимально зменшувався розмір лотів. В цьому випадку більша кількість компаній могла б брати участь в цих закупівлях,
– додав співрозмовник.

Так сталося, бо умови закупівлі, які фактично пов'язані з якимсь конкретним продавцем, який має поставити щось тій чи іншій компанії, виписуються спеціально під цю ж компанію.

Теги по теме
Деньги
Источник материала
Поделиться сюжетом