Найтриваліший експеримент у світі триває 100 років: за ним можна спостерігати

У Квінслендському університеті (Австралія) вже майже 100 років триває найтриваліший експеримент у світі. Він триває так довго, що перші так звані хранителі експерименту не змогли дочекатися результатів і вже померли. За тим, як триває цей експеримент, можна спостерігати в режимі реального часу за допомогою заставлених поруч веб-камер, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Найдовгостроковіший експеримент у світі розпочав ще 1927 року фізик Томас Парнелл. Експеримент був задуманий як демонстрація поведінки високов'язких речовин. Суть полягає в тому, що можна показати, як деякі, здавалося б, тверді речовини насправді є рідиною з дуже високою в'язкістю.

Парнелл узяв смолу, яка є залишком від перегонки кам'яновугільної смоли, і помістив її в герметичну скляну лійку, а потім зачекав 3 роки, доки смола не набула форми ємності.

У 1930 році Парнелл відкрив дно лійки для того, щоб високов'язка рідина почала повільно витікати. Відомо, що така смола тече дуже повільно, адже одна крапля може з'явитися лише через кілька років. Дійсно, перша крапля впала лише через 8 років, а ще 5 впали протягом наступних 40 років.

Експеримент триває вже майже 100 років, і ним керували кілька різних так званих хранителів. Парнелл і його наступник Джон Мейнстон померли, так і не побачивши, як уся смола витекла. Свідком падіння 9 краплі 2014 року став уже фізик Ендрю Вайт, який є хранителем експерименту. Це поки що остання на сьогодні крапля, що впала. За її падінням можна спостерігати на відео нижче.

До речі, 2005 року Джона Мейнстона і померлого на той час Томаса Парнелла було удостоєно Шнобелівської премії з фізики. Це пародія на Нобелівську премію, яку вручають за дуже дивні досягнення.

Тепер же за тим, як триває цей експеримент, можна спостерігати в прямому ефірі завдяки веб-камерам, встановленим поруч. Для цього потрібно перейти за цим посиланням. Наразі формується досить велика крапля, але очікується, що наступне падіння відбудеться десь у 2020-х роках.

Незважаючи на те, що експеримент не ідеальний, адже він схильний до коливань кімнатної температури, він підніс кілька сюрпризів. Беручи до уваги низку чинників, можна зробити обґрунтовану оцінку того, наскільки в'язкою є ця смола, яка ще називається пеком у цьому випадку.

Фізики змогли з'ясувати, що в'язкість пеку приблизно в 230 млрд разів більша, ніж у води. Тобто ця в'язкість просто величезна порівняно зі звичайними рідинами.

Як уже писав Фокус, вчені здійснили черговий прорив у фізиці, який наближає до створення більш точного ядерного годинника. З його допомогою можна поліпшити розуміння трьох фундаментальний сил природи.

Також Фокус писав про те, що телескоп Хаббл зафіксував галактику з ненажерливою чорною дірою. На новому знімку добре видно яскраві спіральні рукави галактики і її активне ядро.