"Політика МОЗ полягає у тому, що у кожній кластерній і багатопрофільній надкластерній лікарні, це заклади, які приймають, наприклад, інсульт чи лікують травми, повинно бути створено реабілітаційне відділення. На сьогодні лікарень, де створено таке реабілітаційне відділення, 198, у 115 з них такі відділення вже функціонують. Тобто 58%, якщо ми кажемо про кластерні, надкластерні лікарні", - сказав Стрілка.
Водночас, за його словами, ще є заклади, які не входять в мережу кластерних і надкластерних, але теж мають реабілітаційні відділення. "І вся реабілітація оплачується через НСЗУ за стаціонарним і амбулаторним пакетами. Якщо ми кажемо про стаціонарний пакет, то зараз 295 закладів охорони здоровʼя мають із НСЗУ договір. На амбулаторний пакет 452 заклади", - зазначив він.
Як нагадав Стрілка, розвиток реабілітації в Україні триває лише кілька останніх років.
"Такі посади, як ерготерапевт, фізичний терапевт почали вводитися в охороні здоровʼя у 2016-2017 роках. Певний поштовх дало вторгнення у 2014 році, і повномасштабне вторгнення зараз каталізувало розвиток реабілітації. І те, що деякі країни проходять за десятки років, нам доводиться проходити зараз за короткий період часу", - зауважив Стрілка.
Водночас він наголосив на тому, що головну роль в реабілітації відіграють мультидисциплінарні команди.
"Реабілітують не стіни, реабілітують фахівці. Ми кажемо про затвердження єдиного алгоритму реабілітації: базова вимога - якщо пацієнт перебуває на стаціонарній реабілітації, він повинен отримувати 3 години реабілітації на день. Якщо цього немає, то про жодну доказову чи не доказову реабілітацію не йдеться. Якщо немає фахівців, які забезпечують три години (реабілітації - ред.), то немає бази. Тому ми оцінюємо пропускну спроможність системи загалом, рахуючи скільки у нас є фахівців у закладах, які законтрактовані на стаціонарний пакет, яку кількість годин реабілітації вони можуть забезпечити. І з цього рахуємо кількість пацієнтів, яким може буде надана реабілітаційна допомога на день. Наша система щодня може надати реабілітаційну допомогу більш ніж 9 тисячам пацієнтів", - розповів Стрілка.
З іншого боку, додав він, рівень фахівців може бути різним, враховуючи, що в сферу реабілітації прийшло багато нових спеціалістів, які не мають великого досвіду роботи. Відповідно, рівень, якість реабілітації у різних закладах може відрізнятися, але, за його словами, держава однаково сплачує кошти за реабілітаційним пакетом послуг.
"Тут питання до власників закладів охорони здоровʼя, до керівників лікарні - а що ви робите, щоб була хороша реабілітація?.. Наше завдання - зробити так, щоб власник закладу розумів, що це його відповідальність. МОЗ не може контролювати кожного фахівця", - сказав Стрілка.
Як додав він, зараз триває робота над тим, щоб впровадити в Україні відповідні шкали оцінки ефективності реабілітації. Водночас, за його словами, відгуки пацієнтів, їх звернення до керівників лікарень з приводу якості послуг також відіграють велику роль.
З боку МОЗ, як додав Стрілка, створено низку центрів досконалості в багатопрофільних лікарнях, на базі яких команди фахівців у сфері реабілітації можуть навчатися у своїх колег.
Як повідомлялося, мережа закладів охорони здоров’я поділена на надкластерні, кластерні та загальні лікарні.
Надкластерні – це лікарні, в яких є ресурси і технології для надання медичної допомоги у найбільш складних або рідкісних випадках захворювань; кластерні – багатопрофільні лікарні в межах госпітального округу, які мають забезпечити потребу населення в лікуванні найбільш поширених захворювання; загальні – багатопрофільні лікарні, які обслуговують населення територіальної громади або декількох громад. Вони забезпечують базові напрями лікування та у разі потреби спрямовують хворих до кластерних та надкластерних лікарень.