Чим запам’яталася Рахункова палата за останні півтора року
Чим запам’яталася Рахункова палата за останні півтора року

Чим запам’яталася Рахункова палата за останні півтора року

Чим запам’яталася Рахункова палата за останні півтора року

Останнім часом до діяльності Рахункової палати (РП) прикуто посилену увагу, до того ж окремі аспекти її діяльності піддаються публічній критиці. Спробуємо максимально об’єктивно та повно уніфікувати й систематизувати ключові трансформації, що відбулися з цією інституцією за останні півтора року.

Зміна голови РП

Відправною точкою в тому, що Рахункова палата не сходить у громадськості з язика, стала епопея з намаганням парламенту звільнити голову цього відомства. Верховній Раді вдалося це зробити тільки з другої спроби. Під час першого голосування 1 грудня 2022 року забракло голосів народних депутатів для ухвалення відповідного рішення (215 голосів «за»). Проте 10 квітня 2023 року голову РП було звільнено з допомогою суперечливого застосування положення статті 12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до якої висловлення недовіри може бути ініційоване не менш як однією четвертою частиною народних депутатів України. Слід зазначити, що законодавством визначено чіткі підстави звільнення членів і голови РП.

Тимчасовим виконувачем повноважень став заступник голови Андрій Майснер, який виконував ці обов’язки доти, доки 10 січня 2024 року ВРУ не призначила новою головою Рахункової палати Ольгу Піщанську («за» проголосували 252 народні депутати), яку 21 грудня 2023 року було обрано разом з трьома іншими членом цього органу.

В одному із своїх перших інтерв’ю О.Піщанська заявила, що її першочерговими кроками на цій посаді будуть такі:

  • проведення 2024 року аудитів за новими правилами відповідно до міжнародних стандартів INTOSAI;
  • автоматизація контролю за виконанням рекомендацій, наданих за результатами аудитів;
  • удосконалення механізму надання рекомендацій об’єктам контролю та моніторингу їхнього виконання;
  • напрацювання нової законодавчої бази для перезавантаження РП;
  • перегляд підходів до оплати праці в апараті РП, збереження кадрового потенціалу;
  • оновлення матеріально-технічної бази;
  • міжнародна кооперація шляхом посилення системності та аргументованого аналізу результатів.

Відтак, після закінчення 2024 року нам буде чим зайнятись, а саме: аналізуватимемо KPI нової голови Рахункової палати, адже ймовірно, що відповідними змінами та баченням подальшого розвитку очолюваної інституції Ольга Піщанська і завоювала прихильність більшості парламентаріїв.

Зміна членів РП

Після звільнення голови РП відбулася зміна членів цього органу.

Першочергово 21 грудня 2023 року ВРУ призначила чотирьох нових членів РП, а саме: Ольгу Піщанську, Кирила Клименка, Сергія Ключку та Єлизавету Пушко-Цибуляк («за» проголосували 247 народних депутатів).

Ким же працювали нові члени РП до того, як їх було обрано на зазначені посади?

  • Ольга Піщанська обіймала посаду голови Антимонопольного комітету України (з 16.07.2020 по 05.09.2023).
  • Кирило Клименко — експерт у міжнародних проєктах, що підтримуються USAID, ОЕСР та ЄС (з 2020 року).
  • Сергій Ключка — заступник директора департаменту — начальник відділу державного фінансового аудиту в галузі державного резерву та космічної діяльності департаменту контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв’язку Державної аудиторської служби України (з березня 2017 року).
  • Єлизавета Пушко-Цибуляк — керівник управління фінансової діяльності та бухгалтерського обліку, головний бухгалтер Державного бюро розслідувань (з березня 2020 року).

Крім того, 23 квітня 2024 року ВРУ звільнила сімох членів РП, а саме: Андрія Майснера, Віктора Богуна, Андрія Дідика, Ірину Іванову, Василя Невідомого, Цезаря Огня, Ігоря Яремчука, шестирічний строк повноважень яких закінчився 15 березня 2024-го.

Відтак, надалі Рахункова палата працюватиме у такому складі: голова — Ольга Піщанська, заступник голови — Сергій Ключка, члени — Кирило Клименко, Єлизавета Пушко-Цибуляк і Геннадій Пліс.

Зазначимо, що засідання РП є правомочним у разі присутності на ньому не менш як двох третин від фактично призначеної Верховною Радою кількості членів РП (пункт 4-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Рахункову палату»), тобто для нинішнього складу це чотири члени РП.

Перерозподіл напрямів діяльності РП між її членами

У зв’язку із звільненням Верховною Радою тих членів РП, шестирічний строк повноважень яких закінчився 15 березня 2024 року, 26 квітня на позачерговому засіданні РП було ухвалено рішення про оновлення переліку закріплених за членами інституції напрямів діяльності (див. табл. 1).

Нова структура апарату РП

Нову структуру апарату РП одноголосно було затверджено на позачерговому засіданні інституції 29 березня 2024 року. Таке оновлення зумовлене зміною кількості членів РП і функціональним перерозподілом напрямів діяльності між ними, а також необхідністю оптимізувати та впорядкувати штатний розпис. Зміни було розроблено на підставі пропозицій членів РП і керівників самостійних структурних підрозділів.

Так, новою структурою РП передбачається створити 12 департаментів і 7 територіальних управлінь із функціями здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Також було перерозподілено області між територіальними управліннями та передбачено створення сектору внутрішнього контролю. Нова структура апарату набула чинності з 1 травня 2024 року.

Водночас 16 квітня 2024-го Рахункова палата схвалила зміни до свого штатного розпису та апарату на 2024 рік.

Станом на 1 січня 2024 року у РП налічувалося 224 вакансії (або 31% від визначеної у штатному розписі кількості посад), із яких 153 — це аудитори.

Оновлення внутрішніх документів РП

За останні півтора року оновлення зазнала також інформаційно-методична база РП. Це зумовлено тим, що внутрішні документи інституції мають бути актуальними, охоплювати всі функціональні процеси, а також відповідати профільному законодавству. У табл. 2 наведено основні документи, які було оновлено, актуалізовано та прийнято вперше у РП.

Отже, як бачимо, за останні півтора року РП стала на певний шлях оновлення, не лише змінивши свій склад, а й оновивши методики, прийнявши нову структуру та новий штатний розпис. Проте, звісно, наразі залишається відкритим питання прийняття нового закону «Про Рахункову палату», на чому наполягають і міжнародні партнери з G7 та ЄС, а також громадськість. Нагадаю, наприкінці 2023 року на базі комітету ВРУ з питань бюджету було створено робочу групу з напрацювання нового законопроєкту.

Публікація підготовлена ГО «Інститут аналітики та адвокації» в межах проєкту «Інституційна архітектура відбудови: як забезпечити прозоре та ефективне використання коштів» за підтримки проєкту UNDP в Україні «Підтримка громадянського суспільства та молоді», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам статті та не обов’язково відображають погляди Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агентств ООН.

Источник материала
Поделиться сюжетом
Упоминаемые персоны