Провальний експеримент

Оригінал публікації на сайті «NGL.media» за посиланням

У червні минулого року держпідприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» (МПІУ), яке підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики, запустило англомовну медіаплатформу The Gaze. Ідея була у тому, щоб ненав’язливо і цікаво розповідати іноземцям про Україну в контексті євроінтеграції.

Проте реалізація цієї ідеї викликала сумніви від початку. За чотири місяці після запуску нової державної медіаплатформи NGL.media виявили, що десятки мільйонів з бюджету Мінкульту витрачають на контент, який майже ніхто не споживає. Після виходу тієї публікації позаштатний радник МПІУ Артем Біденко, який допомагав запускати The Gaze, заявив, що надто рано зробили висновки про неефективність витрачання державних грошей – мовляв, «дайте нам час і ми ще покажемо». 

Що ж, минув рік з моменту запуску проєкту, а показники The Gaze продовжують залишатися, м’яко кажучи, жалюгідними. Тим часом МПІУ продовжує витрачати мільйони гривень на створення контенту, міняти підрядників – а ті, схоже, до кінця не розуміють, чим займаються.

Скільки це коштує?

Щоб отримати інформацію про усі витрати на The Gaze за рік (творчу частину, просування, технічну підтримку сайту тощо), NGL.media звернулися до ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» з проханням надати детальний бюджет проєкту. Однак заступник гедиректора з виробництва МПІУ Артем Вишневський відмовився надати цю інформацію – за його словами, порахувати витрати безпосередньо на The Gaze неможливо.

«Підприємство не створює та не замовляє створення контенту виключно для діджитал-платформи The Gaze. Створений контент ДП “МПІУ” транслювало, транслює чи планує транслювати у майбутньому шляхом використання інших своїх ресурсів – сайти, сторінки у соцмережах, YouTube-канали Підприємства тощо», – вказано у відповіді Вишневського на запит NGL.media.

Прикметно, що у серпні минулого року МПІУ надавало вичерпну інформацію про витрати на проєкт The Gaze і жодних проблем з цим не виникало. 

Аби самостійно порахувати витрати на цей проєкт, NGL.media проаналізували усі договори з підрядниками станом на травень 2024 року включно. За нашими підрахунками, за 12 місяців діяльності лише контент (тексти і відео-програми) The Gaze обійшовся у 76,3 млн грн, з яких 60 млн грн уже виплатили підрядникам. Ще в 14,5 млн грн (дві угоди у 2023 році і ще одна у 2024-му) , з яких 12,1 млн грн уже виплачені.

Загалом за рік діяльності The Gaze укладено угод на 90,8 млн грн, з яких уже виплачені підрядникам 72,1 млн грн.

Що маємо в результаті?

Зараз аудиторія сайту The Gaze становить близько 16,6 тис. унікальних відвідувачів за місяць (Унікальним відвідувачем вважається користувач, який принаймні один раз за місяць відвідав сайт, дані SimilarWeb) – це зовсім небагато, особливо зважаючи на затрачені фінансові ресурси. Для порівняння, середня щомісячна аудиторія англомовного Ukrinform, який теж фінансується з бюджету, становить понад 880 тис. унікальних відвідувачів. До слова, чимала кількість новин на The Gaze –  це передруки саме з Ukrinform.

Наповнення сайту The Gaze особливо не змінилось – там і далі публікують новини, джерелами яких є соцмережі публічних українських та іноземних діячів, передруки з іноземних медіа та «Укрінформу». Окрім політичних та економічних новин, читачам пропонують і лайфстайл, спорт, туризм тощо.

При цьому оперативністю редактори The Gaze не відрізняються – наприклад, результати футбольного матчу між Україною і Боснією та Герцеговиною, який відбувся ввечері 21 березня, повідомили в обід 22 березня. А про феноменальну перемогу боксера Олександра Усика над Тайсоном Ф’юрі читачі The Gaze мали шанс дізнатись лише під вечір 19 травня, хоч бій завершився близько другої години ночі.

Також на сайті створюють оглядові та аналітичні статті на економічну та політичну тематики. Час від часу на платформі публікують матеріали від Інституту вивчення війни (ISV), колонки політиків тощо.

Медіапроєкт без редакції

У жовтні минулого року тодішній позаштатний радник МПІУ Артем Біденко стверджував, що головним редактором The Gaze є Денис Безлюдько (Раніше Денис Безлюдько очолював інформаційне агентство «Українські новини», працював у керівництві агенції «РБК-Україна») , проте тепер у МПІУ запевняють, що він уже не співпрацює з The Gaze.

У медіапроєкту, в який інвестовано уже понад 90 млн грн, нема не лише головного редактора, але й повноцінної редакції. Контент створюють різні приватні підрядники, окремі сюжети чи проєкт роблять самі ж співробітники МПІУ, техпідтримку забезпечує стороння компанія.

«У нас немає окремої редакції The Gaze. У нас є редакційна рада, яка ухвалює ключові програмні та редакційні рішення. Є спільні для всіх підрозділів ДП «МПІУ» департаменти, які здійснюють сервісні функції, фінанси, юридичний супровід, безпека, технічне обслуговування, IT-підтримка, кадри та ін. […] частину виробничих задач по The Gaze виконують наші штатні співробітники [МПІУ], наприклад, це новинні сюжети, або наш новий проєкт Expats in Ukraine, – стверджує гендиректорка МПІУ Юлія Островська у письмовій відповіді NGL.media. – Іншу частину задач вирішують зовнішні підрядники, які перемогли у мистецьких конкурсах чи на відкритих торгах, і з якими ДП «МПІУ» уклало відповідні договори, доступні на Prozorro. Яка кількість людей задіяна в цих проєктах – це сфера компетенції підрядників».

Артем Біденко, який раніше займався запуском Thе Gaze і консультував МПІУ, тепер відмежовується від проєкту.

«Я вирішив, що якщо ви внесете у свої статті ті правки, які я вказав у “Детектор медіа”, то я повернусь до цього проєкту. А оскільки правки внесені не були, то я цим проєктом більше не займаюсь», – заявив NGL.media у телефонній розмові Біденко. 

Неговіркий більярдист

З листопада 2023 року з’явився новий підрядник, який створює новини і статті для для The Gaze. Це член Федерації спортивного більярду України і власник вузькопрофільного сайту «Бильярдный информационний сайт Дуплет» 58-річний Сергій Гілевич. Саме з ним МПІУ уклала дві угоди загалом на 9,9 млн грн, з яких уже виплатила Гілевичу 2,2 млн грн.

У договорі МПІУ з Гілевичем, який діє до кінця року, вказано, що у вартість кожної публікації входить і її «просування на англомовну аудиторію». З урахуванням цієї вимоги вартість однієї публікації може варіюватись залежно від обсягу – 9780 грн (3-4 тис. знаків), 16400 грн (4,5-7 тис.знаків), 41400 грн (8-16 тис. знаків). При цьому у договорі ніяк не конкретизовані методи «просування на англомовну аудиторію».

Сергій Гілевич спочатку відмовився спілкуватись з NGL.media та попросив надіслати йому письмовий запит. Після отримання питань, які стосувались кількості працівників, їхнього досвіду роботи, алгоритму створення, публікації і просування матеріалів, він категорично відмовився відповідати.

«Я проконсультувався з ними [ймовірно, МПІУ], це мої партнери, ми співпрацюємо. Якщо ви хочете написати статтю, де будете, так би мовити, свої відносини з ними виясняти через мене, мене це не влаштовує. Якщо у вас є проблеми з ними, звертайтесь туди, – заявив Гілевич телефоном. – Я з ними співпрацюю і маю велике бажання, щоб ця робота завершилась добре і гарно […] Пишіть на пошту – я буду пересилати у їхній юридичний відділ, як вони напишуть відповідь на ваш запит, я її перешлю. Якщо відповіді нема, значить її і не буде» (На момент публікації цього матеріалу предметних відповідей ми так і не отримали) .

Сергій Гілевич (фото Facebook)

Наразі Гілевич залишається єдиним виробником текстового контенту для The Gaze, угоди з його попередниками, згаданими у попередньому матеріалі, завершились і їх не продовжували.

Відеоконтент змінився

За минулі півроку візуальна частина контенту The Gaze зазнала суттєвих змін. Частина шоу, з якими стартував проєкт, уже не випускаються – наприклад, лялькове шоу «Hidden Angle» кулінарне шоу «Chefs Next Door», історична програма «History&Culture» та інші.

За цей час YouTube-канал The Gaze зріс до 23,6 тис. підписників (для порівняння: у вересні минулого року було 6,5 тис. підписників) і ледь більше 4 млн переглядів. Втім, більшість програм продовжують збирати по кілька десятків чи сотень переглядів, при цьому уже припинені у виробництві програми досі залишаються серед найпопулярніших на каналі.

 

Статистика YouTube-каналу The Gaze свідчить, що більшість відеороликів набирають лише десятки чи сотні переглядів

Нові програми The Gaze, які виходять на YouTube («War is Algebra», «Stop Fake», «Expats in Ukraine») теж не тішать популярністю.

Втім, МПІУ не здається і продовжує укладати угоди на виробництво відеоконтенту. У відповіді NGL.media представники МПІУ стверджують, що до кінця цього року на платформі The Gaze будуть виходити ще кілька нових шоу:

• AI Prompt:Ukraine (30 епізодів по 33500 грн кожен + 60 відео shorts по 750 грн), виробник ФОП Кисілевич Дмитро Петрович. «Головною дійовою особою цього шоу виступає штучний інтелект. Саме його погляд стає основною темою для розмов про історію та сучасність України», – вказано в описі програми у договорі з підрядником.  

• Економіка війни (20 епізодів по 28500 грн кожен + 40 відео shorts по 750 грн), виробник ФOП Кисілевич Дмитро Петрович. 

• Невідома історія (30 епізодів по 28500 грн + 60 відео shorts по 750 грн), виробник ФОП Кисілевич Дмитро Павлович. 

• Соціальні Порівняння: Україна vs. Європа, (50 епізодів по 15000 грн кожен, адаптація на арабську та іспанську мови по 1000 грн за випуск + 100 відео shorts по 500 грн), виробник ФОП Круль Максим Юрійович.

• Іноземці допомагають Україні, (20 епізодів по 50000 грн кожен, адаптація на арабську та іспанську по 1750 грн за випуск + 40 відео shorts по 750 грн), виробник ФОП Яценко Максим Володимирович.

• Як зробити красу з мілітарних речей (20 епізодів по 40000 грн кожен, адаптація на арабську та іспанську по 1750 грн за випуск + 40 відео shorts по 750 грн), виробник ФОП Яценко Максим Володимирович. 

Виробництво лише цих нових програм обійдеться державному підприємству у 5,5 млн грн.

З Дмитром Кісилевичем та Максимом Крулем МПІУ працювала раніше, NGL.media про них уже згадували. А от новий підрядник, 41-річний Максим Яценко, у житті випробував себе у дуже різних ролях. Наприклад, у 2019 році активно поширював у Facebook результати кампанії «Доступна медицина» (державна програма, що запрацювала у 2018 році та передбачала будівництво амбулаторій у селах). У розпал пандемії коронавірусу у 2020 році Яценко продавав лікарням дезінфекційне обладнання. Наступного року ТзОВ «Український центр стратегічних рішень» (зараз компанія називається «Бархон ДСТ») , де він був співвласником, укладала угоди з державними лікарнями на постачання медичних масок і захисних костюмів. Паралельно Максим Яценко проводив соціологічні дослідження для ДП «Центр захисту інформаційного простору України», що підпорядковується Мінкульту. 

Станом на 2022 рік основним видом діяльності підприємця Максима Яценка було «надання послуг таксі». А вже 2024-му він почав співпрацювати з МПІУ, отримавши підряди на зйомки двох програм для The Gaze. Для цього він змінив основний вид діяльності ФОП з послуг таксі на «консультування з питань комерційної діяльності й керування».

У телефонній розмові з NGL.media Яценко пообіцяв за кілька днів надати коментар про співпрацю з The Gaze та свій досвід у відеопродакшені, але потім перестав виходити на зв’язок.

Загалом програми Яценка обійдуться бюджету МПІУ у 2 млн грн, з яких підприємцю поки ще нічого не заплатили.

«Звісно, хочеться більше»

У МПІУ наголошують, що всі програми, які створюють для The Gaze, також транслюють на YouTube-каналі UATV – ще одного, значно популярнішого проєкту державного іномовлення. На цьому каналі програми The Gaze мають кращі показники і набирають іноді по кілька тисяч переглядів.

Загалом результати проєкту The Gaze за рік діяльності у МПІУ вважають успішними, зокрема через зменшення кількості переглядів з України і, відповідно, збільшення частки іноземних глядачів з-за кордону.

«Говорячи про оцінки й результати, зауважу – важливо, в якій системі координат ми оцінюємо той чи той проєкт, з чим порівнюємо, – пояснює у відповіді NGL.media гендиректорка ДП «МПІУ» Юлія Островська. – Я не торкатимусь зараз діджитал-майданчиків внутрішніх українських медіа, а звернусь до попереднього досвіду іномовлення, зокрема до YouTube-каналу UATV English 2017-2019 рр. Нашій команді люблять дорікати, що ми нібито «вбили іномовлення». Так от, за три перші роки існування у цього каналу було 15,7 тис. підписників і 4,6 млн переглядів, причому частка переглядів з України становила 7,4%. І цей досвід оцінювався медіаспільнотою як успішний. The Gaze менше ніж за рік у чомусь повторив, у чомусь перевершив цей результат».

За її словами, МПІУ продовжує шукати формати та шляхи, аби залучати нову аудиторію. Для цього незабаром планують оголосити тендер на «комплексне просування» своїх діджитал-майданчиків англійською, російською та іспанською мовами.

«Звісно, хочеться більше, але не забуваємо, що The Gaze працює на дуже насиченому пропозицією ринку, тож ми постійно шукаємо гачки, якими можемо зачепити потрібну аудиторію, запускаємо нові проєкти, від чогось відмовляємось, експериментуємо», – сповнена надії на майбутнє Юлія Островська.