Телескоп Джеймса Вебба виявив докази зіткнення астероїдів у сусідній зоряній системі

Зоряною системою, про яку мовиться, є Бета Пікторіс (β Пікторіс), розташована приблизно на відстані 63,4 світлових років від Землі.

Маючи вік близько 20 мільйонів років, Бета Пікторіс відносно молода і оточена протопланетним диском – щільною областю, заповненою пилом, камінням, кометами та астероїдами, де планети перебувають у процесі формування. Розуміння цих процесів має вирішальне значення для розуміння еволюції планетних систем, включаючи нашу власну Сонячну систему.

Дослідження β Пікторіс

Два десятиліття тому космічний телескоп "Спітцер" спостерігав за Бета Пікторіс і виявив значні скупчення пилу всередині системи. Нещодавні подальші спостереження за допомогою більш досконалого телескопа JWST виявили інтригуючі зміни.

На відміну від "Спітцера", "Вебб" не виявив пилових скупчень, які спостерігалися раніше. Після ретельного аналізу вчені дійшли висновку, що пил був розсіяний світлом зорі, що вказує на те, що він був надзвичайно дрібним і нагадував цукрову пудру. Примітно, що маса цієї пилової хмари була оцінена в 100 000 разів більшою, ніж маса астероїда, відповідального за вимирання динозаврів на Землі.

Що ж там сталося?

Отримані дані свідчать про те, що приблизно 20 років тому в системі Бета Пікторіс зіткнулися два масивних кам'янистих тіла, які можна порівняти з тими, що утворили Землю.

Ця катастрофічна подія призвела до утворення величезної хмари нагрітого силікатного пилу. Хоча "Спітцер" міг спостерігати цю пилову хмару, на той час не було можливості зробити остаточні висновки про її походження в хаотичному середовищі протопланетного диска.

Вивчаючи систему Бета Пікторіс, вчені сподіваються отримати глибше уявлення про спільні риси та особливості формування планет, що в кінцевому підсумку поглибить наше розуміння Сонячної системи та нашого місця в ній.