Новий метод боротьби зі зміною клімату націлився на земні океани, але дехто виступає проти

Деталі

Цей незвичайний план разюче відрізняється від усього, що ми чули раніше. Наприклад, досі вчені орієнтувалися на сонячну геоінженерію, яка полягає у розпилюванні крейди або хімікатів у нашій атмосфері, або різноманітні заходи на суші, такі як покриття великих площ білою світловідбивною фарбою.

Ідея ось у чому: розчиняючи надзвичайно прості хімічні речовини у воді, науковці очікують збільшити здатність океану поглинати вуглекислий газ з повітря – процес, відомий як підвищення лужності океану. Це лише один із декількох заходів, спрямованих на уповільнення темпів кліматичних змін, але чи окупляться ці зусилля в довгостроковій перспективі, ще належить з'ясувати.

Імовірно, скидання будь-чого в океан зіткнеться зі значними перешкодами не лише з боку американських регуляторів, але й з боку місцевих рибальських громад та екологів. Останні вже висловилися проти. Проблема всіх подібних геоінженерних захотів у тому, що ми не можемо точно передбачити їхні наслідки, оскільки навіть найпотужніші суперкомп'ютери не здатні на моделювання клімату всієї планети, враховуючи, яка колосальна кількість параметрів і взаємозв'язків тут існує. Тож критики залишаються скептичними й стурбованими.

Команда дослідників з Вудс-Холу переконана, що гідроксид натрію не матиме довготривалого негативного впливу на морське життя.

Ми також дбаємо про навколишнє середовище. Ми б не займалися цим, якби вважали, що це матиме великий вплив,
– каже один із головних дослідників Ден МакКоркл.

Потепління клімату впливає на здатність океанів поглинати антропогенні викиди вуглекислого газу, зменшуючи її. Таким чином вода вбирає менше забрудників, і більша їх кількість лишається в атмосфері, ще тільки підвищуючи температуру. Додавання домішків може нівелювати цей руйнівний вплив і повернути океанам здатність утримувати CO₂.
МакКоркл та його колеги вже подали заявку на отримання федерального дозволу в Агентство з охорони навколишнього середовища на проведення експерименту біля узбережжя Кейп-Коду, що у США, і з часом сподіваються розширити масштаб для проведення більшого дослідження в Менській затоці наступного року.

Команда переконана, що ми повинні діяти зараз, поки не стало надто пізно. Проте критика їхнього плану вже наростає: у нещодавньому листі до Агентства з охорони довкілля активісти з Асоціації омарів штату Массачусетс – організації рибалок – стверджують, що необхідно провести додаткову роботу, "перш ніж вантажівки з рідким лугом можна буде скидати в океан".