Про це повідомила уповноважена Президента України з безбарʼєрності Тетяна Ломакіна під час засідання Ради з прав людини, гендерної рівності та різноманіття при Міністерстві закордонних справ України на тему: «Інклюзивність та безбар’єрність в Україні: відданість, співпраця та міжнародна підтримка в умовах війни», передає Укрінформ.
«Сьогодні стратегія (України з розбудови безбар’єрного суспільства – ред.) сфокусована на шести важливих напрямах. Перший – це фізична доступність. Мова про доступність безбар’єрних маршрутів, транспорту, будівель і споруд. І тут ми працюємо дуже потужно: оновили всі державні будівельні норми і запровадили європейські стандарти в будівництво. Тепер маємо все і будувати, відновлювати і реконструювати, включаючи будівництво нових укриттів, вже за новими європейськими стандартами», – розповіла Ломакіна.
Другий важливий, за її словами, напрям – це інформаційна безбар’єрність.
«Маємо передавати інформацію людям різними форматами, розуміючи, що хтось не чує, хтось не бачить, хтось сприймає інформацію дещо іншим чином», – сказала уповноважена.
Ще один важливий крок, який вона назвала під час засідання Ради з прав людини, гендерної рівності та різноманіття, – це освітнябезбар’єрність.
«Маємо розвивати інклюзивну освіту, а також освіту протягом життя для всіх людей. Актуальність цього питання особливо гостра для переміщених осіб, тому що часто їм доводиться змінювати свою професію, свій фах і починати життя заново», – зауважила Ломакіна.
Важливий напрям також, за її словами, пов’язаний з економічною безбар’єрністю, коли вдається повернути людей до роботи.
«Це доступ людей до ресурсів для того, щоб вони змогли або здобути нову професію, або знайти для себе робоче місце, або ще один важливий напрям – це відкрити власну справу або самозайнятість», – сказала уповноважена.
Наступний напрям – цифрова безбар’єрність.
«Зараз Україна намагається оцифрувати все, що можна, для того, щоб був доступ у будь-якій точці країни, навіть у людей, які проживають в сільській місцевості, до сучасних цифрових державних послуг. Але ми ці послуги також маємо адаптувати, розуміючи, що у людей є різні комунікативні можливості. Надзвичайно важливо те, що ми затвердили європейський стандарт доступних комунікацій, і тепер всі нові сервіси, які створюються, мають йому відповідати», – роз’яснила Ломакіна.
І ще один напрям, який, за її словами, охоплює всі державні і муніципальні послуги, – це доступ людей до права обрати, бути обраним, доступ до демократичних процесів у громаді, тобто суспільна, громадянська безбар’єрність.
«Це дуже важливий напрям, який демонструє, що маємо приймати, поважати і цінувати людей незалежно від статі, віку, різних характерних рис, стану здоров’я або соціального статусу», – зазначила Ломакіна, виступаючи під час засідання Ради з прав людини, гендерної рівності та різноманіття.
Як повідомляв Укрінформ, у 2020 році Президент Володимир Зеленський підписав указ «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні», ухвалено Національну стратегію безбар'єрності, План заходів із подолання бар’єрів, з’явилася Рада безбар’єрності при Кабінеті міністрів.
На основі запропонованого дружиною Президента бачення безбар’єрного суспільства великі компанії-працедавці об’єднались у спільноту «Бізнес без бар’єрів»; із громадськими організаціями було розроблено електронний «Довідник безбар’єрності» – перший посібник із коректного спілкування. Реалізовано також кілька інфраструктурних проєктів, щоб безбар’єрними ставали простори в громадах і культурних закладах.