НАТО не готове до війни з Росією: якими є військові потужності країн Альянсу

Про це 24 Каналу розповів військовий експерт Сергій Грабський, пояснивши, що розгортання військового виробництва, навчання пілотів потребують багато часу. Тому треба зважати на реальні потужності країн-партнерів.

Чому НАТО не готове протистояти Росії

"Чи готові країни НАТО до війни з Росією? Ні, не готові. Чи можуть вони допустити війну на своїй території? Ні, не можуть", – сказав військовий експерт.

Ще одне питання полягає в тому, чи зможе Україна ефективно діяти з такою кількістю озброєння. Президент Володимир Зеленський заявив, що нам потрібно 128 літаків F-16, але чи є в нас стільки пілотів, які на них літатимуть?

Нагадаю, що перша група пілотів, яка проходила навчання, складалася з 6 людей. Далі з 12. Ми самі не можемо "переварити" ті обсяги, які потрібні для забезпечення нашої боротьби,
– зауважив військовий експерт.

Тому це складні питання, які не пов'язані виключно з бажанням чи небажанням наших партнерів виділяти допомогу. На складах у Великій Британії є менше ніж 200 танків. Навіть якщо ця країна передасть нам всі, то чи дуже вони нам допоможуть?

Президент США Джо Байден ще у 2022 році дав завдання розгорнути додаткові військові виробництва. Але перший гусеничний аналог HIMARS надійшов для забезпечення тільки в липні 2024.

Так само випуск ракет ATACMS. Він триває, але потребує часу. Цей час і є тим фактором, який стримує певні дії наших союзників,
– пояснив Сергій Грабський.

Розгортання оборонного угруповання НАТО на східному фланзі кількістю 300 тисяч людей планується до 2027 року. Тому до цього часу Альянс не може говорити про готовність до якихось відчайдушних дій.

Яка сукупна кількість військових трьох країн-членів НАТО – Латвії, Литви та Естонії? 31 тисячі бійців разом з ротою почесної варти, адміністративними працівниками, військовим оркестром. Хіба така сила готова протистояти Росії. Звісно, ні. Для всього потрібен час,
– наголосив Сергій Грабський.

Тому фактор часу треба враховувати. Одна справа – це бажання та потреби, а інша – реальні можливості економік країн, які нас підтримують. Зараз ми перебуваємо у стані нарощення виробництва, отримання допомоги. Лише після цього зможемо проводити наступальні операції.