Про це народний депутат із парламентської фракції "Голос" Ярослав Железняк повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
За словами депутата, стали відомі попередні параметри доопрацьованого варіанту урядового законопроєкту.
Так, у законопроєкті збережено такі норми: підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%; встановлення військового збору для ФОП першої та другої груп у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати; встановлення військового збору у розмірі 1% для третьої групи платників єдиного податку; встановлення щомісячних авансових внесків для АЗС (у зміненій редакції).
“Серед нових положень законопроєкту пропонується: встановлення ставки податку на прибуток для банків у розмірі 50% на 2024 рік; підвищення ставки податку на прибуток для фінансових компаній до 25%; запровадження щомісячної звітності з податку на доходи фізичних осіб”, - додав нардеп.
За його словами, більшість цих пунктів відповідають позиціям бізнесу, зокрема щодо скорочення обсягу збільшення податків, скорочення видатків бюджету, перезавантаження митниці та запуску комісії стосовно Бюро економічної безпеки, а також детінізації економіки.
Железняк також підкреслив відсутність у законопроєкті податку з обороту в розмірі 1% та підвищення ПДВ, що він оцінив позитивно.
За попередніми розрахунками депутата, доопрацьований законопроєкт принесе до кінця року менш як 125 млрд грн додаткових надходжень.
"Частково, звичайно, (через те - ред.) що він запрацює не за чотири, а за три місяці до кінця року. Але в більшості через те, що відмовились від великої кількості податків (що добре)", - прокоментував Железняк.
За оцінками нардепа, очікування від додаткових надходжень зменшились мінімум на 30-40 млрд грн.
"Тобто будуть добирати ці кошти скороченням бюджету, детінізацією та іншими заходами", - підсумував він.
Як повідомлялося, у липні Верховна Рада зареєструвала урядовий законопроєкт №11416 про внесення змін до Податкового кодексу, яким пропонується підвищити низку податків та зборів.
Документ передбачає джерела фінансування сектору безпеки та оборони ще на 500 млрд грн у 2024 році. З них 120 млрд грн пропонується профінансувати за рахунок податкових заходів, решту – за рахунок внутрішніх запозичень, перевиконання доходної частини держбюджету, у тому числі за рахунок детінізації.
Переважна більшість бізнес-асоціацій розкритикувала документ.