У кіберполіції застерегли про шахрайство з пропозиціями легкого заробітку у месенджерах

Шахраї надсилають у месенджерах повідомлення з пропозиціями легкого заробітку. Схема полягає в нібито популяризації товарів на відомому маркетплейсі. Люди мають купити певний товар, а потім продати його на іншому сайті, створеному шахраями, повідомили у Департаменті кіберполіції МВС України.

За даними кіберполіції, ті, хто погоджувався на таку «роботу», отримував завдання від злочинців, за виконання яких зловмисники обіцяли платити гроші.

На перших етапах українці дійсно могли отримувати невеликі виплати на свої банківські картки. Таким чином, їх залучали до злочинної схеми. Далі шахраї вимагали зареєструватися на їх сайті і здійснювати купівлю-продаж товарів за інструкціями «менеджерів».

Щоб купити товар, українці мали поповнювати свій баланс в особистому кабінеті, перераховуючи власні кошти на зазначені злочинцями банківські картки.

Для виведення коштів зловмисники вимагали повторних перерахувань коштів на їх банківські картки. Такий алгоритм продовжувався доти, доки жертви не розуміли, що мають справу з шахраями.

• Читайте також: «Кібербезпека.UA»: які методи соціальної інженерії використовують онлайн-шахраї

В Управлінні протидії кіберзлочинам в місті Києві порадили, як уникнути шахрайства:

Не намагайтеся отримати гроші від зловмисників навіть на перших етапах, і якщо ви обізнані про таку «схему». Будь-яке спілкування з ними — це ризик втратити кошти.

Не переходьте за сумнівними посиланнями.

Перевіряйте сайти, на яких вводите свої платіжні дані.

Якщо випадково розкрили дані платіжної картки, інтернет-банкінгу на підозрілому сайті, рекомендують негайно телефонувати до банку за номером, зазначеним на звороті картки.

«Вимагайте блокування коштів на рахунку, а у випадку несанкціонованого списання коштів — блокування трансакцій та надайте звернення до банку — отримувача коштів щодо їх блокування / повернення», — пояснили кіберфахівці.

Повідомити кіберполіцію про кібершахрайство можна за посиланням.

• Читайте також: «Кібербезпека.UA»: які методи соціальної інженерії використовують онлайн-шахраї

Фото: ілюстративне / Кіберполіція України