Члени групи, зокрема, встановили камери вздовж залізничних маршрутів і спостерігали за аеропортом Ряшів-Ясьонка та залізничним вокзалом у Ряшеві, передає Укрінформ з посиланням на Wnp.pl.
За діяльність в організованій групі, спрямованій на вчинення злочинів проти Польща, шпигунство на користь Росії та зберігання марихуани суд в Любліні засудив Максима Л. до шести років позбавлення волі та 15 тис. злотих штрафу (близько 4 тис $).
Cвоєю чергою за участь у цій групі та шпигунство Владислав П. був засуджений до двох років і 10 місяців позбавлення волі та 10 тис. злотих штраф (понад 2,5 тис. $). Обидва засуджені також мають сплатити по 5 тис. злотих (1,3 тис. $) до Фонду допомоги потерпілим.
Обгрунтовуючи вирок суддя Мірослав Бжозовський, зазначив, що участь підсудних у злочинній групі «не викликає сумнівів».
«Це було організоване злочинне угруповання на чолі з невстановленим чоловіком на ім’я Андрєй, метою якого був збір шпигунської інформації, яка використовувалася для визначення типу та кількості допомоги, яка надавалася Україні», — сказав він.
Провадження показало, що 23-річний Максим Л. та 30-річний Владислав П. діяли в угрупованні з січня по березень 2023 року. Вони встановлювали пристрої відеофіксації на важливих транскордонних залізничних магістралях, якими перевозять військову та гуманітарну допомогу до України. Завданням групи було також спостереження за морськими портами в Гдині, Гданську, аеропортом у Ясьонці та залізничним вокзалом у Ряшеві.
Як повідомляється, суд змінив кваліфікацію одного з діянь, зазначених в обвинувальному акті. Зокрема, зміна стосувалася встановлення того, що обвинувачені діяли з метою отримання фінансової вигоди, що було їхнім умислом. У справі Максима Л. суд оголосив про конфіскацію 20,5 тис. злотих (понад 5 тис. $) матеріальної вигоди, а у Владислава П. конфісковано 8,2 тис. злотих (понад 2 тис. $).
Суд зарахував засудженим у термін покарання перебування під вартою з березня 2023 року по вересень 2024 року. У зв’язку з розміром покарання, відсутністю постійного місця проживання в Польщі та побоюванням, що вони залишать межі країни, суд вирішив, що обидва чоловіки залишаться до суду під вартою. Підсудні та їх захисники не зʼявилися на оголошення вироку, який ще не набув законної сили.
Розслідуванням цієї справи займалося Агентство внутрішньої безпеки Польщі під наглядом Люблінського відділу Національної прокуратури РП. Воно показало, що 16 громадян України, Білорусі та Росії брали участь у діяльності зовнішньої розвідки РФ, тобто 5-ї служби оперативної інформації та міжнародних зв’язків ФСБ РФ, спрямованої проти Польщі. Група діяла щонайменше з січня по червень 2023 року, включаючи міста Біла Підляска, Холм, Перемишль, Ряшів, Гданськ, а також Медику на кордоні з Україною. Підозрюваних, зокрема Максима Л. та Владислава П., затримували в різних місцяхПольщіз 3 березня по 1 серпня 2023 року.
Прокуратура поінформувала в обвинувальному акті, що учасники групи спілкувалися через Telegram з чоловіком, який представлявся Андрєєм, Анджеєм або Габріелем К., а також з іншими людьми під різними псевдонімами, наприклад «Barbados», «Рink»», «Mara» і «Secret Chat».
«Андрєй, який керував діяльністю групи, планував пустити під укіс потяг із військовим транспортом у Польщі та Україні. Для цього він шукав людей серед учасників групи та поза нею, які б взялися за це завдання за винагороду в розмірі 10 тис. $», - повідомили у прокуратурі.
Окремі члени групи займалися, зокрема, придбанням частин для відеокамер, придбанням та реєстрацією SIM-карт, спостереженням та відеореєстрацією на телефон вибраних об’єктів, встановленням GPS-передавачів у потягах, вербуванням нових членів, переказом винагороди за виконану роботу та діяльністю з дезінформації.
За даними слідства, члени групи вели спостереження, серед іншого, за аеропортами Ряшів-Ясьонка та Гдиня-Косаково, залізничним вокзалом у Ряшеві, морськими портами у Гданську та Гдині, оборонним заводом у місті Глівіце, військовою частиною у Перемишлі та терміналом на польсько-українському прикордонному переході Мальховіце-Нижанковичі. Вони встановили камери на залізничних маршрутах, за допомогою яких, за даними польських спецслужб, «можна було визначити як кількісний так і якісний склад військової допомоги українським військам, а також точні дати та обставини надання допомоги». Учасники групи також малювали графіті, друкували та розклеювали листівки з антинатовськими та антиукраїнськими гаслами.
Як встановило слідство, за виконання конкретних завдань учасники групи отримували гроші: від 5 $ - за розміщення листівки, до 300-400 $ - за встановлення камери і до 10 тис. $ - за спробу пустити під укіс потяг з військовою допомогою. Підсудним російські спецслужби платили в криптовалюті.
Окружний суд у Любліні в листопаді 2023 року отримав обвинувальний акт проти 16-ти підозрюваних у шпигунській діяльності.