/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F65d992085a372117045c4ee522ae063d.jpg)
Більшість висновків про невідповідність суддів критерію доброчесності пов'язана з майном
Про це сказав експерт з питань судівництва Центру політико-правових реформ Роман Смалюк під час експертної дискусії в Укрінформі, презентуючи результати дослідження «Доброчесність у системі правосуддя».
За його словами, у межах дослідження була проаналізована практика доброчесності в системі правосуддя, яка склалася за 8 років. Загалом предметом аналізу стали 347 рішень, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя, Етичної ради тощо.
«Ми виявили, що у 73% рішень єдиною підставою або однією з підстав, яка слугувала підставою для висновку про невідповідність особи критерію доброчесності, були так звані проблеми з майновими питаннями. Тобто або порушення вимог щодо декларування, або неспроможність пояснити джерела походження власного майна, або ж сумнівний спосіб набуття цього майна», - сказав Смаглюк.
За його словами, у процесі дослідження вивчалися питання професійної доброчесності суддів та кандидатів на посади суддів.
«У 137 рішеннях була наведена ця підстава. Тобто в кожного другого судді проблеми, пов’язані з неналежним ставленням до професійних обов’язків, порушенням вимог законодавства щодо подання декларації родинних зв’язків і доброчесності», - наголосив експерт.
За його словами, лише у 27% рішень були наведені обставини, які можуть свідчити про те, що особа була визнана недоброчесною через порушення етичних правил у позапрофесійному житті.
«Були випадки відвідування тимчасово окупованих територій, зловживання процесуальними правами при зверненні до суду саме як фізична особа, не як суддя, чи як адвокат, а особа сама захищала свої інтереси. Або невиконання судових рішень, притягнення до відповідальності. І також - повідомлення кандидатом або суддею недостовірних відомостей або надання документів, які мають ознаки підроблених у межах кадрових процедур», - поінформував Смаглюк.
Як повідомлялося, Вища рада правосуддя звільнила суддю Господарського суду міста Києва Інну Отрош, яка за результатами кваліфікаційного оцінювання визнана такою, що не відповідає посаді.

