Платні функції месенджерів посилюють поширення політичної дезінформації

Месенджери «Вотсап» та «Телеграм» все частіше можуть використовуватися для поширення політичної пропаганди, вважають дослідники з Нью-Йоркського університету, які опитали 4500 користувачів застосунків для обміну повідомленнями у дев’яти країнах та опитали політичних стратегів у 17 країнах, щоб з’ясувати, наскільки зловмисники використовують згадані платформи для маніпулювання громадською думкою. Про це повідомило Euronews.

Опитування відбувалося в Угорщині, Туреччині, США, Мексиці, Філліпінах, Бразилії, ПАР, Індонезії та Індії. 62% опитаних користувачів повідомили, що отримували політичний контент у цих месенджерах. Серед тих, кому надходив політичний контент, — 55% отримували його від людей, яких вони не знали.

Це пов’язано з тим, що таким платформам, як «Вотсап», «Вайбер» і «Телеграм», «не вистачає багатьох традиційних механізмів» модерації вмісту, які є в інших платформ соціальних медіа, і вони монетизують функції, які посилюють дезінформацію, стверджується у звіті.

«Представляючи себе як платформи, розроблені для безпечного та приватного спілкування між близькими людьми, деякі застосунки для обміну повідомленнями монетизують свої продукти за допомогою функцій, які забезпечують широке охоплення та вірусність повідомлень», — зазначено у звіті.

Поширювачі дезінформації використовують платні функції у цих застосунках, щоб отримати доступ до більшої кількості людей, йдеться у звіті.

Бізнес-платформа «Вотсап» пропонує передплатникам «зелену галочку» верифікації, автоматичний обмін повідомленнями та необмежену кількість клієнтів, що розширює їхній контент, йдеться у звіті.

Користувачі «Вотсапа» можуть вирішити, чи хочуть вони отримувати повідомлення з платних кампаній.

У правилах «Вотсап» зазначено, що державні органи можуть використовувати платформу, але політичні партії, політики та політичні кампанії — ні. Проте у звіті зазначається, що деякі користувачі розробили обхідні шляхи, видаючи себе за акторів або створюючи підроблені назви компаній, проходячи перевірку на X і потім використовуючи це як доказ для бізнес-сервісів «Вотсапа».

«Вайбер» працює подібним чином, — користувачі можуть увімкнути налаштування, щоб припинити отримувати комерційні повідомлення.

У звіті описано, обхідний шлях, коли політичні консультанти отримували верифіковані облікові записи у «Вайбері» в Україні через «партнера» або постачальника з обміну повідомленнями.

Тоді в українських соцмережах запускали кампанії з проханням до користувачів підписатися на розсилку за допомогою QR-кодів. Людям несвідомо дозволяли отримання повідомлень від таких груп, йдеться у звіті.

У «Телеграмі» будь-який користувач може заплатити менше п’яти євро на місяць та отримати багато додаткових функцій, як-от автоматичні повідомлення, швидкі відповіді, значки профілю та підтримка чатбота.

Згідно зі звітом Нью-Йоркського університету, це дозволяє політичним акторам видавати свої облікові записи за «офіційні» без проходження відповідної перевірки.

«Телеграм» також дозволяє будь-кому купувати розміщення реклами на каналах із великою кількістю передплатників. Щомісяця вони генерують приблизно 1 трильйон переглядів.

Rakuten, материнська компанія «Вайбер», заявила Euronews Next, що їх політика та функції «допомагають користувачам приймати обґрунтовані рішення про те, якому контенту довіряти та з яким взаємодіяти» у їхній програмі.

• Читайте також: Росія збільшить фінансування програм з ізоляції інтернету та створить «національний месенджер», який замінить WhatsApp

Платні функції згаданих месенджерів посилюють давні методи дезінформації. Першим кроком до поширення повідомлення є створення або проникнення в уже існуючі групи в каналах соціальних мереж.

Навіть якщо групи, до яких вони проникають, вважаються аполітичними, пропагандисти «експлуатують явні інтереси членів для створення політичних повідомлень, які можуть викликати резонанс», — йдеться у звіті.

Оскільки «Вайбер» не обмежує кількість учасників у спільноті чи каналі, він «грає безпосередньо» в їхню стратегію, зазначено у звіті.

Фото: месенджери на смартфоні / Getty Images