«Клуб 1%»: чергове квіз-шоу, де головне — не приз чи знання, а дивні вміння гравців

Бум телевікторин, що трапився на українському телебаченні останнім часом, не вщухає. Після каналу ТЕТ із його «Я люблю Україну» та «Нового каналу» з «єПитанням», «Полем» і «Хто знає?» свою версію квіз-шоу запустив канал «1+1 Україна».

Інтелектуальна телегра на гроші «Клуб 1%» створена за свіженьким британським форматом «The 1% Club». У Великій Британії шоу запустили ось тільки у 2022-му, тож Україна швидко зорієнтувалася. Окрім нас, права на формат купили ще 11 країн, зокрема США, Ізраїль, Туреччина, Франція, Німеччина, Нідерланди тощо. Щоправда, Нідерланди, які були серед перших послідовників, уже встигли закрити шоу. Але робити з цього висновки щодо перспектив українського «Клубу 1%» передчасно. З одного боку, всі інші покупці формату поки що тримаються. З іншого, в Україні низькі рейтинги — не привід для закриття шоу. З проєктом, що вже пішов у народ, таке може статися хіба що через його надзвичайно високу вартість у поєднанні з особливою складністю підготовки та зйомок. «Клуб 1%» таким не виглядає.

 Ведучий Тімур Мірошниченко

Проєкт знімають у великій студії (колись там знімали «Танці з зірками»), де зустрічаються ведучий і 100 гравців. Ведучий — голос Євробачення в Україні Тімур Мірошниченко, гравці — ті, хто заповнив анкету та пройшов відбір. Переважна більшість учасників — звичайні люди, яких ведучий представляв лише за ім’ям і фахом. За три випуски, що вже є, серед учасників були ліфтери, музиканти, бізнесмени, вчителі, студенти, інженери, сапери, машиністи метро тощо. Втім, на проєкт приходили й публічні особи. Наприклад, музичний продюсер і автор пісень дитячого Євробачення Євген Тріплов або блогерка Лариса Хапуга (сценічний образ журналістки Світлани Махнічевої).

«Клуб 1%» — це вікторина, де завдання ранжуються відповідно до кількості людей, що змогли їх виконати. За легендою, творці шоу спочатку тестують питання на «тисячах українців» і рахують процент тих, хто відповів вірно. Першим у студії ставлять найлегше завдання на 95%, тобто 95 людей зі 100 можуть дати на нього правильну відповідь. Закінчується вікторина питанням на 1%. Загалом виходить 20 запитань із кроком у 5%. На відповідь в учасників є лише 30 секунд.

За форматом, питання гри базуються не на загальних знаннях, а на «логіці та здоровому глузді». На практиці це означає, що майже напевно у завданнях є підступ. Наприклад, у питанні на елітні 5% гравцям запропонували обрати зайву картинку з чотирьох, де були зображені черепаха, лелека, синиця та білка. Логіка та здоровий глузд підказують, що це або черепаха, бо вона єдина з усіх холоднокровна, або білка, бо вона єдина з усіх є ссавцем. Правильна відповідь — лелека, бо вона була зображена на жовтому тлі. А черепаха була на червоному (перші три букви назви кольору збігаються з назвою тварини), білка на білому, синиця на синьому. Тому під час гри не треба гарячково згадувати шкільний підручник біології, а варто придивлятися до деталей. Теоретично можна взагалі не знати, чим черепаха відрізняється від білки, а все одно виграти.

Загалом мета гри — правильно відповісти на всі питання та зірвати головний куш у розмірі до 100 тисяч гривень. Точна сума невідома, адже вона залежить від кількості фіналістів і стану їхнього ігрового гаманця. На початку кожний гравець за замовчуванням має на рахунку тисячу гривень. Якщо він дає неправильну відповідь, то вилітає з гри та втрачає гроші, які поповнюють загальний призовий фонд. Також стартову тисячу можна витратити на придбання «пасу», який дає право пропустити складне питання. Ці гроші також потрапляють у загальну касу. Якщо гравець доходить до фіналу, не купивши жодного пасу, то тисячу він забирає в будь-якому разі, що зменшує клубний банк. За деяких обставин «стартові» можна забрати й у середині гри. Втім, охочих зійти з дистанції за тисячу гривень украй мало. За три наявних випуски так вчинив лише один хлопець, який сказав, що «тверезо порахував свої шанси та хоче забрати хоч щось». Також не є конкурентною сума в 10 тисяч гривень, що пропонується як «відкупні» від бою за 1%. Адже до фіналу доходять декілька учасників, і в такому разі сума ділиться на всіх. Хто ж при здоровому глузді зупиниться за крок до перемоги за дві тисячі гривень, як було, наприклад, у третьому випуску, де в фінал потрапили відразу п’ятеро?

Розмір призових принципово відрізняє українську версію гри від британської, де базова ставка складає тисячу фунтів стерлінгів, а фінальний приз, відповідно, до ста тисяч фунтів стерлінгів (при середньому доході в Королівстві десь до 35 тисяч на рік). Але в українській версії не в грошах щастя. «Це гра, яка розвиває мозок і рятує психіку під час війни», — каже на початку Тімур Мірошніченко.

Також явною відмінністю української версії є майже одностайне бажання гравців перерахувати хоча б частину виграшу на ЗСУ або на допомогу постраждалим від російської агресії. Таким чином український «Клуб 1%» можна сміливо записувати в благодійні проєкти, адже слово «донат» там лунає з кожного кутка.

Шоу триває півтори години. Весь цей час гравці сидять майже нерухомо на своїх місцях, як у студентській авдиторії. Відповідальними за те, щоб учасники та глядачі не знудьгувалися, є Тімур Мірошніченко та… освітлювачі. Останні підсвічують гравців, що дали неправильну відповідь, яскравим синім кольором, через що вони стають схожими на персонажів фільму «Аватар». Переважно це смішно, а інколи трохи лячно. В будь-якому разі байдужими таке світлове шоу навряд чи когось залишить.

 Через неправильну відповідь гравці стають синіми

Своєю чергою ведучий влаштовує короткі енергійні батли з обраними гравцями, спираючись на цікаві факти з їхньої біографії.

— Євгене, це ви хотіли пустити Велбоя без сорочки по світу? — звернувся він до Євгена Тріплова.

— Ні, — спантеличено відповів той.

— Але ви були його продюсером?

— Був.

— Які пісні ви для нього писали?

— «Вишні», «Вуса», «Додому». Всі нормальні пісні, які виходили, це мої, — пожвавішав продюсер.

— Євгене, чому ви тут?

— Ви ж на мене не підписуєтеся. Прийшов, щоб на мене підписалися, — пожартував той.

Очевидно, що відбирають учасників для шоу серед тих, хто може чимось розважити глядачів. Тімур Мірошниченко поспілкувався з дівчиною, яка розмовляє голосом Доналда Дака, хлопцем із подвійним ім’ям Денис-Володимир, у якого особистості «конфліктували» між собою, жінкою, яка вміє засовувати кулака собі в рота, батьком у декреті (про ухилянтів, якщо що, не йшлося), працівником заводу «Антонов», що натякав на роботу над новим українським літаком, і багато з ким ще. Хто хотів, мав змогу прорекламувати свою справу, поділитися мрією або просто привернути до себе увагу. Наприклад, Лариса Хапуга раптово встала та пішла зі словами «ніхто не підтримує мою програму з легалізації хабарів» під здивовані погляди гравців і ведучого.

  Блогерка Лариса Хапуга

Як повідомляла пресслужба «1+1 Україна», в зйомках проєкту взяли участь 1200 людей. Від того, наскільки герої виявляться цікавими, і залежить насправді успіх шоу. Порівнянню білки та черепахи в цій справі відведено не більше 1%.