Про це йшлося під час організованої Центром політико-правових реформ експертної дискусії в Укрінформі на тему: “Дисциплінарна процедура і звільнення на державній службі”.
Під час заходу навели дані за останні три роки щодо позовів державних чиновників, які вважали себе незаконно звільненими, і судових рішень на їхню користь.
Так, у 2021 році до судів надійшло понад 25 тисяч позовів, у 2022 році – майже 13 тисяч, у 2023 році – понад 16 тисяч позовів від держслужбовців, які оскаржували звільнення. За ці три роки 84% судових рішень було ухвалено на користь публічних службовців, засвідчуючи незаконність їхнього звільнення.
Відповідно до судових рішень про визнання звільнень незаконними, суди зобов’язали державні органи виплатити компенсації у 2021 році - понад 162 млн грн, у 2022 році – близько 70 млн грн, у 2023 році – майже 74 млн грн.
Ці суми є більшими, ніж витрати, виділені у держбюджеті на 2024 рік на оплату праці певних органів влади. Так, наприклад, Державне агентство з енергоефективності має на 2024 рік фонд оплати праці близько 42 млн грн, Державна служба України у справах дітей - 33 млн грн, Державне агентство з питань кіно - 23 млн грн.
Експерти наголошують, що таким чином за кошти сплачених компенсацій необґрунтовано звільненим чиновникам можна було б додатково утримувати ще три агентства держкіно або дві служби у справах дітей.
Як вважає перший заступник голови Верховної Ради України і член Комісії з питань вищого корпусу державної служби Олександр Корнієнко, держава зазнає великих збитків через недосконалу й надто витратну дисциплінарну систему для держслужбовців.
«Дисциплінарна система дуже заплутана і вимагає багато ресурсів. Також дуже багато слабких місць у процедурі, законодавстві і підзаконних актах. Свідченням цьому є, що всі «дисциплінарки» оскаржуються держслужбовцями в судах і в більшості випадків, на жаль, держава мусить відшкодовувати звільненим. Будь-яка процедура, якщо вона претендує бути ефективною, має бути швидкою, зрозумілою, без підводних каменів, які потім дають можливість цю процедуру через суд скасувати», - зазначив Корнієнко.
На думку експерта Центру політико-правових реформ Андрія Заболотного, до 2019 року діяла більш ефективна дисциплінарна процедура для держслужбовців завдяки роботі спеціальних комісій, створених на паритетних засадах і які забезпечували об’єктивні рішення дисциплінарних комісій.
«З 2016 року діяла норма з обмеження суб’єктивного чинника з боку керівника, коли спеціальні комісії розглядали справи про дисциплінарне провадження для встановлення наявності чи відсутності вини в діях особи. Якщо комісія робила висновок закрити провадження, то керівник не міг ухвали рішення наперекір комісії. Комісії утворювалися на паритетних засадах членства – представники від керівника і представники від профспілки з можливістю залучення громадськості», - нагадав Заболотний.
Однак, за його словами, з 2019 року до законодавства внесені суттєві зміни, які значно спростили звільнення держслужбовців, а спеціальні комісії при формуванні позбавлені паритетності.
«З того часу відсутній належний контроль з дотримання законодавства про державну службу в держорганах. У законі зникла паритетність для комісій і неможливо говорити про об’єктивність у держорганах, адже в комісії майже всі підлеглі керівнику. Також були ослаблені норми закону, які передбачали можливість звільнення. Бажано також переглянути норми про визначення держслужбовця таким, який не відповідає займаній посаді протягом строку випробування, бо на сьогодні це теж у повній дискреції керівника», - зауважив Заболотний.
Метою заходу було, зокрема, визначити необхідні зміни до Закону України «Про державну службу» щодо обмеження необґрунтованих звільнень, напрацювати механізми запобігання порушенням під час припинення державної служби.