Суд більше не йтиме в нарадчу кімнату - Рада ухвалила зміни до закону

Верховна Рада ухвалила зміни до закону “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Телеграмі народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк.

За його даними, за відповідний законодавчий акт №9445 проголосували 246 народних депутати.

Ухвалений закон передбачає можливість у виняткових випадках залежно від складності справи надати право суду відкласти ухвалення та проголошення рішення на строк не більш як на десять днів з дня переходу до ухвалення рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Також вилучається положення про те, що після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати. Натомість передбачено, що після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення рішення та орієнтовний час його проголошення в цьому самому судовому засіданні.

Згідно з законом, інститут процесуального права “таємниця нарадчої кімнати” змінюється на “таємниця ухвалення судового рішення”.

Встановлюється, що під час ухвалення судового рішення суддя не має права обговорювати обставини справи та зміст судового рішення з іншими особами, крім складу суду, який розглядає справу. Втручання в процес ухвалення судомсудового рішення забороняється. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення судового рішення.

Документ також вносить зміни до порядку ухвалення судових рішень, а саме: для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву; ухвали, постановлені судом без оформлення окремим документом, заносяться до протоколу судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

Також вилучаються всі положення відповідних процесуальних кодексів щодо “нарадчої кімнати”.

Крім того, згідно зі змінами до статті 282 ЦПК, за результатом заочного розгляду справи суд ухвалює скорочене заочне рішення, яке повинно містити вступну і резолютивну частини. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення суд протягом десяти днів з моменту постановлення такої ухвали складає повне заочне рішення.

Передбачається, що треті особи також отримують право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. За заявою позивача або третьої особи, які мають намір оскаржити заочне рішення, суд протягом десяти днів з дня надходження такої заяви складає повне заочне рішення.

Заяву про намір оскаржити заочне рішення може бути подано у строк, встановлений для заяви про перегляд заочного рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати складання повного заочного рішення.

Закон має на меті підвищити ефективність і удосконалити процесуальні стадії ухвалення та проголошення судових рішень, а також гармонізувати національне законодавство щодо правил судочинства із законодавством країн Європейського Союзу.

Як повідомлялося, Верховна Рада 30 жовтня ухвалила за основу проєкт закону щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень (№ 9445).