Дві крихітні молекули можуть врятувати тисячі від сліпоти
Дві крихітні молекули можуть врятувати тисячі від сліпоти

Дві крихітні молекули можуть врятувати тисячі від сліпоти

Нове дослідження розкриває потенціал двох сполук у лікуванні пігментного ретиніту, сліпучого генетичного захворювання. Ці сполуки, виявлені за допомогою віртуального скринінгу, показали багатообіцяючі результати в стабілізації білка родопсину та запобіганні дегенерації сітківки на тваринних моделях.

Прорив у лікуванні пігментного ретиніту

Дослідники виявили дві багатообіцяючі сполуки, які можуть допомогти в лікуванні пігментного ретиніту, групи спадкових захворювань очей, які призводять до сліпоти. Відкриття, опубліковане сьогодні (14 січня) у відкритому журналі PLOS Biology, очолювали Беата Ястржебська з Університету Вестерн Резерв, США, та її команда. Ці сполуки були виявлені за допомогою техніки віртуального скринінгу.

Пігментний ретиніт виникає, коли генетичні мутації викликають неправильне згортання білка сітківки родопсину, що призводить до загибелі клітин сітківки та прогресуючої втрати зору. Приблизно 100 000 людей у ​​Сполучених Штатах страждають від цього захворювання, що створює термінову потребу в лікуванні, яке може виправити неправильне згортання родопсину. Існуючі експериментальні методи лікування часто покладаються на ретиноїдні сполуки, такі як синтетичні похідні вітаміну А. Однак ці методи лікування дуже чутливі до світла і можуть бути токсичними, що обмежує їх ефективність і безпеку.

Віртуальний скринінг і виявлення сполук

У новому дослідженні дослідники використовували віртуальний скринінг для пошуку нових молекул, схожих на ліки, які зв’язуються зі структурою родопсину та стабілізують його, щоб покращити його згортання та рух по клітині. Було виявлено дві неретиноїдні сполуки, які відповідали цим критеріям і мали здатність долати гематоенцефалічний і гематоенцефалічний бар’єри. Команда випробувала сполуки в лабораторії та показала, що вони покращують експресію родопсину на поверхні клітин у 36 зі 123 генетичних підтипів пігментного ретиніту, включаючи найпоширеніший. Крім того, вони захищали від дегенерації сітківки у мишей з пігментним ретинітом.

Читайте також -  Секрети загибелі ракових клітин можуть змінити лікування

Обнадійливі результати та майбутні напрямки

«Важливо те, що лікування обома з’єднаннями покращило загальний стан здоров’я та функції сітківки цих мишей, подовжуючи виживання їхніх фоторецепторів», – кажуть автори. Однак вони зазначають, що перед тестуванням лікування на людях необхідні додаткові дослідження сполук або споріднених сполук.

Автори додають: «Спадкові мутації в гені родопсину спричиняють пігментний ретиніт (RP), прогресуючу та наразі невиліковну хворобу, що призводить до сліпоти. Це дослідження ідентифікує маломолекулярні фармакошаперони, які пригнічують патогенні ефекти різних мутантів родопсину  in vitro  та сповільнюють загибель клітин фоторецепторів у мишачій моделі РП, пропонуючи потенційно новий терапевтичний підхід для запобігання втраті зору».

Источник материала
loader
loader