Виступ Зеленського у Давосі, затримання головного психіатра ЗСУ. Головне за 21 січня

Президент України Володимир Зеленський виступив у Давосі. Сі Цзіньпін вкотре поговорив із Путіним. СБУ затримала головного психіатра ЗСУ. «Главком» склав добірку новин 21 січня, щоб ви були в курсі головних подій:

СБУ затримала головного психіатра ЗСУ

Служба безпеки затримала головного психіатра Збройних сил, який є заступником голови Центральної ВЛК. Він розв'язує питання щодо придатності військових до проходження служби. Про це повідомляє пресслужба СБУ.

За даними слідства, Олег Друзь протягом повномасштабного вторгнення набув необґрунтованих активів на понад $1 млн. При цьому посадовець не відображав відповідне майно у своїй декларації та оформив його на свою дружину, доньку, синів та інших сторонніх осіб.

Як встановило розслідування, протягом 2022-2024 років підозрюваний придбав:

• дві квартири в Києві;
• приватний будинок в Обухівському районі Київської області;
• одну квартиру в Одесі;
• дві земельні ділянки в Обухівському районі Київської області;
• BMW Х7 2024 року випуску;
• BMW Х7 2022 року випуску;
• BMW Х5 2023 року випуску;
• BMW Х3 2022 року випуску.

Під час обшуків у нього слідчі СБУ знайшли також $152 тис. та 34 тис. євро.

Наразі фігуранту готується повідомлення про підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:

• ст. 368-5 (незаконне збагачення);
• ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації).

Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу та накладення арешту на активи посадовця. Санкція статей передбачає покарання у вигляді до 10 років позбавлення волі.

Пожежа на гірськолижному курорті в Туреччині

У Туреччині в одному з готелів на території гірськолижного курорту Карталкая, розташованого в районі Болу, сталася пожежа. Загинуло як мінімум 66 людей, є багато постраждалих.  Тим часом триває розслідування інциденту, і затримано перших підозрюваних.

Як пише NTV, внаслідок пожежі загинули 66 людей, двоє з них – внаслідок падіння з висоти, 51 людина отримала травми. Пожежа вже була приборкана. У зв'язку із інцидентом проводиться розслідування.

Міністр культури і туризму Мехмет Нурі Ерсой повідомив про те, що в готелі були дві пожежні сходи. Перевірки в готелі проводились у 2021-2024 роках. Готелю Grand Kartal у 2024 році пожежна команда видала «Сертифікат пожежної компетентності», чим затвердила, що у готелі немає проблем із пожежною безпекою.

Утім люди, які були в готелі під час пожежі, кажуть, що взагалі не чули пожежної сигналізації і прокинулися від гучних звуків і задухи.Також деякі джерела засвідчують, що джерело займання могло знаходитись у ресторані готелю, проте офіційної інформації досі немає. До того ж, перші дві пожежні машини прибули до готелю близько 04:00 ранку, і частину евакуації гостей робітнки вимушені були проводити самостійно. 

Наголошується, що готель був 12-поверховий, на момент пожежі в ньому було 238 осіб. Загалом у готелі працювало 428 осіб.

Як зазначають журналісти, влада Туреччини затримала чотирьох осіб у рамках розслідування пожежі в готелі. Про це повідомив голова Мін'юсту Туреччини Йїлмаз Тунч.

«Судове розслідування, ініційоване Генпрокуратурою Болу за фактом пожежі в готелі, внаслідок якого загинули 66  громадян, проводиться ретельно. У рамках розслідування, в якому бере участь шість прокурорів, було затримано чотирьох осіб,  у тому числі власника готелю», – написав міністр у X.

За даними ЗМІ, президент країни Реджеп Таїп Ердоган висловив співчуття родинам загиблих. Він заявив про те, що буде проведено ретельне розслідування, і винуватців буде покарано.

Раніше стало відомо, що готель Grand Kartal на гірськолижному курорті Карталкая в провінції Болу в Туреччині, де в ніч на вівторок сталася велика пожежа, може в будь-який час обрушитися. Про це повідомляє телеканал CNN Turk із посиланням на попередження представників служб безпеки.

На місце події для аналізу ситуації прибули представники Кабінету міністрів Туреччини, зокрема міністр внутрішніх справ Туреччини Алі Єрлікая.

 

Губернатор провінції Болу Абдулаліз Айдин повідомив в ефірі телеканалу, що загиблі та постраждалі є турецькими громадянами. 

За попередніми даними, пожежа виникла близько 03:00 за місцевим часом (02:00 за Києвом, – «Главком») на даху семиповерхового готелю та швидко охопила всю будівлю. Скільки гостей переюувало в готелі, не уточнюється, проте загалом готель розрахований на 234 гостя. Губернатор провінції Болу Абдулаліз Айдин повідомив в ефірі телеканалу TRT Haber, що загиблі та постраждалі є місцевими громадянами.

Як пише видання, евакуйованих із будівлі тимчасово розмістили в інших готелях регіону, було зазначено, що пожежу на нижніх поверхах було ліквідовано в наступні години завдяки втручанню пожежних бригад.

У сервісних центрах МВС відновлено перереєстрацію транспортних засобів

Сьогодні, 21 січня, у сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ відновлено перереєстрацію транспортних засобів. Раніше ці послуги були тимчасово недоступні через кібератаку на держреєстри. Про це повідомила пресслужба відомства.

Зазначається, що обслуговування в сервісних центрах МВС здійснюється за попереднім записом. Талони доступні на сайті Головного сервісного центру МВС у розділі Е-запис. Наразі триває тестування оновленої системи Е-запису, тож на час перехідного періоду реєстрація відбувається за старою та новою версіями системи залежно від обраного регіону та сервісного центру МВС для отримання послуги.

Попередня реєстрація у Е-записі для отримання послуг сервісних центрів МВС

Щоб отримати талон попереднього запису спочатку треба пройти авторизацію. Вона проводиться за допомогою:

• електронного підпису, 
• BankID,
• Дія.Підпису.

Далі обирається необхідна послуга, зручний територіальний сервісний центр МВС, дата та час отримання послуги.

«Якщо не вдається пройти авторизацію – радимо повторити спробу пізніше. Через великий попит і перенавантаження система Е-запису та сайт Головного сервісного центру МВС можуть давати тимчасовий збій.  Фахівці сервісних центрів контролюють ситуацію, щоб у випадку технічних несправностей усунути причини в найкоротший термін», – йдеться у повідомленні.

Талон Е-запису є індивідуальним, тому передавати його стороннім особам заборонено. Для уникнення зловживань із талонами попереднього запису існує обмеження на кількість отриманих талонів. Протягом місяця одна людина може отримати чотири талони онлайн.

Також здійснити запис можна в терміналі, який знаходиться безпосередньо в приміщенні сервісного центру. Талони генеруються в день звернення та на два дні наперед. Реєстрація в терміналі проводиться не пізніше, ніж за годину до кінця робочого дня сервісного центру МВС.

Перереєстрація транспортних засобів у «Дії»

Перереєструвати транспортний засіб можна й онлайн через застосунок «Дія». Послуга доступна для легкових авто, мотоциклів і мопедів. Договір купівлі-продажу онлайн можуть укласти тільки фізичні особи.

Алгоритм отримання послуги через Дію

Продавцю необхідно авторизуватись у застосунку Дія, згенерувати QR-код і поділитись ним із покупцем. Далі людина, яка хоче придбати транспортний засіб, має виконати такі дії:

• залишити наявний номерний знак або забронювати новий зі спеціальною серією DI;
• при замовленні нового номерного знаку, обрати платну чи безкоштовну комбінацію;
• обрати вид свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу: електронне чи виготовлене на пластиковому бланку;
• вказати відділення Укрпошти для отримання номерних знаків і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;
• підтвердити правильність введених даних;
• оплатити послугу.

Далі відомості про продавця, покупця та автомобіль автоматично перевіряються засобами Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Якщо авто знаходиться в розшуку, наявні обмеження чи обтяження, договір не укладається. Про це система автоматично згенерує повідомлення.

Після успішної перевірки формується договір купівлі-продажу, який підписують покупець і продавець за допомогою Дія.Підпис. Підписані документи надходять до сервісного центру МВС. Адміністратор закріплює обрані номерні знаки та видруковує свідоцтво про реєстрацію за новим власником. Готовий пакет документів працівник ДП «ІНФОТЕХ» передає до «Укрпошти». А поштовий оператор направляє на вказану замовником адресу. 

Сі Цзіньпін вкотре поговорив із Путіним

Голова КНР Сі Цзіньпін провів переговори з російським диктатором Володимиром Путіним. Про це повідомляють китайські та російські ЗМІ.

За їхньою інформацією, розмова відбулася у відеоформаті. «21 січня у першій половині дня Сі Цзіньпін провів зустріч у форматі відеоконференції з Володимиром Путіним», – йдеться в повідомленні Центрального телебачення. Голова КНР у цей момент перебував у Будинку народних зборів у Пекіні. Путін підкреслив, що переговори з китайським лідером на початку року стали «доброю традицією», що дозволяє підбивати підсумки та планувати розвиток російсько-китайського партнерства.

Путін привітав Сі Цзіньпіна, назвавши його «дорогим другом». «Щиро радий вас вітати і мати можливість переговорити за доброю традицією, що склалася, на початку року, щоб підбити підсумки роботи за минулий період, намітити нові плани щодо розвитку російсько-китайського всеосяжного партнерства і стратегічної взаємодії», – сказав Путін.

Путін погодився з думкою лідера КНР про те, що співпраця Москви і Пекіна заснована на «широкій спільності національних інтересів та збігу поглядів на характер відносин між великими державами і вигоди для обох сторін». 

У свою чергу під час відеозустрічі із диктатором Володимиром Путіним політик наголосив, що 2025 року Китай готовий вивести відносини з РФ на новий рівень, що передбачає більш високий рівень китайсько-російських відносин.

«У новому році ми готуємося разом з вами вивести китайсько-російські відносини на нову висоту», – наголосив Сі Цзіньпін. Він зазначив, що наразі є зовнішня невизначеність і Пекін має намір разом із Москвою протистояти їй. Він також додав, що відносини зміцнюватимуться «на благо розвитку та процвітання двох країн».

Китай і Росія також відстоюватимуть «центральну роль ООН на міжнародній арені і свої права як постійні члени Ради безпеки» цієї організації, заявив голова КНР Сі Цзіньпін.

«Будемо разом з російськими колегами в цьому контексті підтримувати ооноцентричну міжнародну систему», – сказав він.

Інших подробиць про що говорили і про що домовились Путін та Сі Цзіньпін не наводиться. Прессекретар диктатора Путіна Дмитро Пєсков незабаром також підтвердив інформацію про бесіду та додав, що вона нібито ще продовжиться.

Як нагадали росЗМІ, востаннє очільники двох країн розмовляли одне з одним 16 травня 2024 року. Тоді Путін прибув до Китаю з робочим візитом. Вони обговорили співпрацю між країнами та оголосили 2024-й та 2025-й роки роками культури Китаю та Росії.

Президент України Володимир Зеленський виступив у Давосі

Пані та панове!

Я хочу поговорити з вами про майбутнє Європи – що, по суті, означає майбутнє більшості людей тут.

Зараз усі погляди спрямовані на Вашингтон. Але хто насправді дивиться на Європу зараз? Це ключове питання для Європи. І справа не лише в ідеях. Справа у людях насамперед. У тому, як вони житимуть у світі, що постійно змінюється.

20 годин тому у Вашингтоні відбулася інавгурація Президента Трампа. І тепер усі чекають, що він зробить далі. Його перші укази вже показали чіткі пріоритети. Більшість світу зараз думає: то що ж буде з їхніми відносинами з Америкою? Що станеться з альянсами, з підтримкою, з торгівлею? Як Президент Трамп планує завершити війни?

Але ніхто не ставить таких запитань про Європу. І ми повинні бути чесними щодо цього.

Коли ми в Європі дивимося на Сполучені Штати як на нашого союзника, це очевидно – вони є незамінним союзником.

У часи війни всі турбуються, чи залишаться Сполучені Штати з ними. Кожен союзник про це хвилюється. Але чи турбуються у Сполучених Штатах, що Європа може колись їх покинути – перестати бути їхнім союзником? Відповідь – ні.

Вашингтон не вірить, що Європа може запропонувати їм щось справді вагоме.

Я пам’ятаю Азійський безпековий саміт торік у Сінгапурі – «Діалог Шангрі-Ла». Там представники делегації США відкрито заявили: їхнім основним пріоритетом у сфері безпеки є Індо-Тихоокеанський регіон, другим – Близький Схід і Затока й лише третім – Європа. І це було за попередньої адміністрації.

Чи зверне Президент Трамп взагалі увагу на Європу? Чи вважає він НАТО необхідним? І чи поважатиме він інституції ЄС?

Пані та панове!

Європа не може дозволити собі бути другою чи третьою у черзі для своїх союзників. Якщо це станеться, світ почне рухатися вперед без Європи, і це буде світ, який не буде ані комфортним, ані вигідним для всіх європейців.

Європі потрібно змагатися за першість у пріоритетах, альянсах і технологічному розвитку.

Ми переживаємо ще один переломний момент, який одні вважають проблемою для Європи, а інші називають шансом. Європа повинна утвердитися як сильний глобальний гравець. Як незамінний гравець.

Не варто забувати: між європейськими країнами та Росією немає океану. І європейські лідери мають це пам’ятати: битви за участю північнокорейських солдатів зараз відбуваються у місцях, географічно ближчих до Давоса, ніж до Пхеньяна.

Росія перетворюється на версію Північної Кореї – країну, де людське життя нічого не варте, але в них є ядерна зброя й палке бажання зробити життя своїх сусідів нестерпним.

Попри те що загальний економічний потенціал Росії значно менший за потенціал Європи, вона виробляє у кілька разів більше боєприпасів і військової техніки, ніж уся Європа разом узята. Це саме той шлях війн, який обирає Москва. 

Путін підписав нову стратегічну угоду з Іраном. У нього вже є всеосяжний договір із Північною Кореєю. Проти кого вони укладають такі угоди? Проти вас, проти нас. Проти Європи, проти Америки. Ми не повинні забувати про це. Це не випадковість. Це їхні стратегічні пріоритети, і наші пріоритети мають відповідати викликам – у політиці, у сфері оборони, в економіці.

Протистояти таким загрозам можна лише разом. Навіть коли йдеться про чисельність армії. 

Росія може виставити приблизно 1,3… може 1,5 мільйона військових. У нас – понад 800 тисяч у війську. На другому місці після нас – Франція з понад 200 тисячами. Потім – Німеччина, Італія та Велика Британія. У решти – менше. Це не та ситуація, коли одна країна може захистити себе сама. Це ситуація, коли всі ми повинні стояти разом, щоб щось значити.

На щастя, наразі вплив іранського режиму слабшає. Це дає надію для Сирії та Лівану. І вони теж мають стати прикладами того, як життя може відновитися після війни.

Україна вже робить кроки для підтримки нової Сирії. Наші міністри відвідали Дамаск, ми запустили продовольчу програму допомоги для Сирії під назвою «Продовольство з України» й залучаємо наших партнерів для інвестицій у ці постачання та будівництво об’єктів із виробництва продовольства. Європа цілком може виступити донором безпеки для Сирії – час припинити діставати головний біль із цього напрямку. 

І Європа разом з Америкою повинні покласти край іранській загрозі.

Далі.

Зараз не зрозуміло, чи матиме взагалі Європа місце за столом переговорів, коли війна проти нашої країни завершиться. Ми бачимо, який великий вплив Китаю на Росію. Ми глибоко вдячні Європі за всю підтримку, яку вона надала нашій країні під час цієї війни. Але чи слухатиме Президент Трамп Європу, чи домовлятиметься з Росією та Китаєм без її участі?

Європа повинна навчитися повністю піклуватися про себе, щоб світ не міг дозволити собі ігнорувати її.

Важливо зберігати єдність у Європі, адже світ не переймається лише Будапештом чи Брюсселем – його хвилює Європа як єдине ціле.

Нам потрібна спільна європейська політика у сфері безпеки та оборони, і всі європейські країни мають бути готові витрачати на безпеку стільки, скільки це справді необхідно, а не стільки, скільки вони звикли за роки недбальства. Якщо для оборони потрібно 5 % ВВП, значить, це має бути 5 %. І не потрібно грати на емоціях людей, стверджуючи, що витрати на оборону мають компенсуватися за рахунок медицини, пенсій чи чогось іншого – це справді несправедливо.

Ми вже створили моделі співпраці для оборони України, які можуть зробити сильнішою всю Європу. Ми разом будуємо дрони, включно з абсолютно унікальними, яких немає більше ніде у світі. Ми разом виробляємо артилерію, і в Україні це набагато дешевше та швидше, ніж у будь-якій іншій країні світу.

І зараз інвестувати в українське виробництво дронів означає інвестувати не лише в безпеку Європи, а й у здатність Європи бути гарантом безпеки для інших важливих регіонів.

І нам потрібно почати спільно створювати системи протиповітряної оборони – такі, які справді можуть упоратися з усіма типами крилатих і балістичних ракет. Європі потрібен власний «Залізний купол», здатний протистояти будь-яким загрозам.

Ми не можемо покладатися на добру волю кількох столиць, коли йдеться про безпеку Європи: чи то Вашингтона, Берліна, Парижа, Лондона, Рима, чи – після того, як Путін піде на той світ, – якогось уявного демократа в Москві.

І ми повинні забезпечити, щоб жодна європейська країна не була залежною від одного постачальника енергії, особливо від Росії. Зараз обставини на нашому боці – Президент Трамп планує експортувати більше енергії.

Але Європа повинна активізуватися й докласти більше довгострокових зусиль для забезпечення реальної енергетичної незалежності. Не можна продовжувати купувати газ у Москви й водночас очікувати гарантій безпеки, допомоги та підтримки від американців. Це просто неправильно.

Наприклад, Прем’єр-міністр Словаччини не намагається отримати доступ до американського газу, але все ж сподівається користуватися американською безпековою парасолькою.

Європа повинна мати місце за столом, коли укладаються угоди щодо війни та миру. І я зараз говорю не лише про Україну. Це має стати стандартом.

Європа заслуговує на більше, ніж просто бути спостерігачем, коли її лідери обмежуються лише публікаціями в X після того, як угоду вже укладено. Європа повинна формувати умови цих угод.

Далі.

Нам потрібен абсолютно новий, сміливіший підхід до технологічних компаній і розвитку технологій. Якщо ми згаємо час, Європа втратить це століття.

Зараз Європа відстає у розвитку штучного інтелекту.

Вже сьогодні алгоритми TikTok є потужнішими за деякі уряди. Вже сьогодні доля малих країн більше залежить від власників технологічних компаній, ніж від їхніх законів. Уже сьогодні Європа не лідирує у глобальних технологічних перегонах, відстаючи як від Америки, так і від Китаю. Це не дрібниця, це – про слабкість: спочатку технологічну та економічну, а потім і політичну.

Європа часто більше зосереджена на регулюванні, ніж на свободі, але, коли потрібне розумне регулювання, Брюссель вагається. Ми повинні забезпечити максимальний технологічний розвиток у Європі та разом ухвалювати всі важливі рішення – для всієї Європи.

Від виробництва зброї до розвитку технологій – Європа має бути лідером.

Європа повинна стати найпривабливішим ринком у світі, і це досяжно.

І, нарешті, Європа повинна бути здатною гарантувати мир і безпеку для всіх – для себе та для інших, для тих у світі, хто важливий для Європи.

Європа заслуговує бути сильною. А для цього Європі потрібні ЄС і НАТО.

Чи можливо це без України та без справедливого завершення війни Росії проти України? Я переконаний, що ні.

Лише справжні гарантії безпеки для нас будуть справжніми гарантіями безпеки для всіх у Європі. І ми повинні забезпечити, щоб Америка також вважала нас необхідними. Щоб це сталося, увага Америки має зміститися на Європу. Щоб одного дня у Вашингтоні сказали: «Усі погляди – на Європу». І не через війну. А через можливості, які є в Європі.

Європа повинна вміти себе захищати.

Сотні мільйонів людей відвідують Європу, щоб побачити її пам’ятки, щоб познайомитися з її культурною спадщиною. Мільйони у світі мріють жити так, як живуть європейці. Чи зможемо ми це зберегти та передати нашим дітям? Якщо ми в Європі зможемо відповісти на це позитивно, Америка потребуватиме Європи так само, як і інші глобальні гравці.

Європа повинна формувати історію – для себе та своїх союзників, – щоб залишатися не лише актуальною, а й живою та великою.

Дякую.

Слава Україні!