Як кваліфікують та чи доводять російській слід в справах про підпал автівок військових та волонтерів

Знайшли оголошення про швидкий заробіток — отримали пропозицію підпалити військове авто — знайшли автівку — погодили вибір з куратором — підпалили. Це типова схема злочинів, про які українські правоохоронні органи почали заявляти у 2024 році. Служба безпеки України, Національна поліція та Офіс Генерального прокурора сходяться на думці, що за замовленнями стоять російські спецслужби. Вони обіцяють українцям в середньому близько $1000. Та, крім шкоди конкретним військовим, отримають козир в інформаційній війні — за допомогою відео підпалів створюють картину нібито про існування внутрішнього антивладного та антивоєнного «підпілля» в Україні. Натомість правоохоронці наголошують, що підозрювані скоюють злочини виключно заради грошей. 

За 2024 рік СБУ і Нацполіція затримали понад 450 людей, які, як пише пресслужба відомства, «за дорученням російських кураторів займалися підпалами в Україні». «Ґрати» проаналізували офіційну статистику, вивчили вироки судів та поговорили з адвокаткою від системи безоплатної правничої допомоги, яка захищає обвинувачених. Що заважає слідству підтвердити стороннє замовлення в усіх випадках, яким є загальний соціальний портрет підозрюваних у цих справах та які проблеми постають перед обвинуваченням у збиранні доказів та кваліфікації злочинів — далі у статті та інфографіці видання Ґрати. 

«За вказівкою невстановленої особи» 

Назар С. народився в Запоріжжі. Його батько учасник бойових дій, а сам він має статус дитини, що постраждала від збройної агресії Росії. Хлопець переказував гроші українським військовим. Але влітку 2024 року він опинився під слідством у справі про перешкоджання законній діяльності ЗСУ. Його звинуватили у підпалі авто, яке використовує військовослужбовець.

Увечері 24 липня, йдеться у матеріалах справи на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, Назар сидів у кафе в Одесі з «невстановленою особою». Разом вони захотіли підзаробити грошей. Назар побачив неподалік білу «Ладу» з чорними квадратами на капоті, сфотографував авто і відправив «компаньйону», а той переслав знімок «іншій невстановленій особі». Замовник погодив вибір автівки, і близько опівночі Назар і його співучасник облили ВАЗ запальною сумішшю і підпалили. Назар знімав процес на телефон і надіслав відео замовнику, розраховуючи на винагороду.

Співвиконавця злочину та замовника слідчі не встановили. А Назара звинуватили у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України. Чоловікові загрожувало до 8 років позбавлення волі. Але він уклав угоду з прокурором про визнання вини, щиро розкаявся та викупив у потерпілого військовослужбовця обгорілі залишки його автомобіля. Тому суд впорався зі справою за одне засідання, не досліджуючи доказів. Угоду затвердили, і Назар отримав 5 років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном 1 рік.

Вирок Київського райсуду Одеси описує типову схему підпалу автівок військовослужбовців, про які регулярно заявляють правоохоронні органи. Лише за жовтень Офіс Генерального прокурора писав про чотири випадки, коли правоохоронні органи затримували підозрюваних. За інформацією ОГП, інколи палії працюють одноосібно — як, наприклад, житель Дніпра, якому закидають пошкодження не тільки авто військовослужбовця, але й релейної шафи «Укрзалізниці». Інколи ж ймовірні підпалювачі діють групами: наприклад, двох жителів Полтави правоохоронці підозрюють у пошкодженні трьох автомобілів військовослужбовців за добу.

Лише в період з 1 січня до 7 жовтня 2024 року в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань слідчі внесли інформацію про 266 фактів підпалів автотранспорту, який належав або перебував у користуванні військовослужбовців чи волонтерів. У результаті цих злочинів пошкоджено 296 автомобілів, повідомило Управління інформаційної політики Офісу Генерального прокурора у відповідь на запит «Ґрат».

Замовлення з Росії: чи можна довести

Майже у всіх випадках правоохоронці наголошують, що підозрювані діяли на замовлення. Як правило, реагували на оголошення в Telegram про можливий підробіток й отримували пропозицію підпалити авто. Вибір конкретної автівки погоджували з замовником, і лише після його схвалення вчиняли злочин. Обовʼязковою умовою для оплати був відеозапис підпалу.

Служба безпеки України наголошує, що справжніми замовниками є російські спецслужби. Як пояснює речник Служби Артем Дехтяренко, такий висновок слідчі роблять на підставі листування з замовниками, які ведуть підозрювані. У деяких випадках вдається встановити акаунт, з якого надійшло замовлення. Також ті, хто обіцяє винагороду підпалювачам, завжди вимагають знімати злочин на відео. Згодом записи опиняються на російських пропагандистських каналах.

«Таким чином спецслужби рф отримують ролики для подальшого розхитування ситуації всередині нашої держави. Використовуючи ці відеоматеріали, російські пропагандисти стверджують, нібито підпали є результатом діяльності проросійських чи антивоєнних рухів в Україні. При цьому, насправді таких рухів у нашій державі не існує, а мотивація затриманих СБУ підпалювачів — виключно фінансова», — відповів Дехтяренко на запит «Ґрат».

У серпні 2024 року Служба безпеки України повідомила про успішну оперативну гру. Чоловіку, якого викрили на підготовці одного з підпалів, слідчі запропонували співпрацю. Той погодився вчинити інші підпали і допоміг викрити жінку, яка координувала підпалювачів у Києві. СБУ стверджує, що координаторка була на звʼязку зі співробітником Головного управління Генштабу Збройних сил РФ (стара назва — ГРУ). Жінка також мала зняти на відео один з підпалів, які мав скоїти «подвійний агент». Зрештою координаторку затримали та повідомили їй у підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.

Утім відстежити замовників непросто. Адвокатка Анастасія Король працює в системі безоплатної правничої допомоги і зараз захищає трьох підозрюваних у підпалах військових автомобілів. Вона каже, що куратори, як правило, встигають стерти сліди.

«Зазвичай, у момент затримання підозрюваних у них на телефоні вже не міститься листувань з особами, які здійснювали замовлення. У Telegram є функція «Видалити для всіх». І підозрювані, і слідчі мені розповідали, що інформація видаляється з боку замовника. Інколи вдається її відстежити, але дуже рідко. У моїй практиці таких повідомлень на телефоні вже не було», — пояснює адвокатка.

Офіс Генпрокурора повідомив «Ґратам», що на замовлення «сторонніх осіб» підозрювані вчинили 77 підпалів 88 транспортних засобів. У цих випадках слідчі впевнені, що замовниками були російські спецслужби. Тобто, якщо врахувати загальну кількість підпалів — 266, вийде, що сліди «сторонніх осіб» слідчі побачили приблизно в третині зареєстрованих випадків. Утім, як пояснили в пресслужбі ОГП, всі підпали здійснюються на замовлення, просто в інших випадках замовники ще встановлюються.

У вироках суду, які проаналізували «Ґрати», як правило, не вказується на те, що куратори паліїв належали до російських спецслужб. Наприклад, 4 жовтня Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області засудив місцеву жительку Юлію Х. до 6 років позбавлення волі за підпал авто військовослужбовця Національної гвардії України. Людина, з якою засуджена погоджувала підпал, у вироку вказана за своїм ніком у Telegram.

Серед інших справ, де слідчі встановили або ще мають дослідити «стороннє замовлення», вирізняється справа жителя Києва. Він підпалив 10 військових авто та безуспішно намагався підпалити ще 3. Також від його дій були пошкоджені 2 цивільні автівки, що стояли поруч із військовими. Обвинувачений пояснював свої дії протестом проти політичного курсу в державі. Події Революції Гідності він називав «поваленням влади», а ЗСУ — «приватною військовою компанією». Дніпровський райсуд Києва призначив чоловікові 8 років позбавлення волі за умисне знищення та пошкодження майна шляхом підпалу та закінчений замах на підпал.

Малозабезпечені і підлітки: портрет підпалювачів 

За період від 1 січня до 7 жовтня 2024 року (відповідь Офісу Генпрокурора охоплює цей період) правоохоронці у 155 фактах злочину викрили 167 людей. Слідство вважає їх причетними до пошкодження 169 автівок. Кількість злочинів, спалених авто та викритих людей різна, тому що в деяких випадках підозрювані діяли групою, а інколи до затримання встигали спалити кілька авто.

Адвокатка Анастасія Король каже, що в загальних рисах портрет виконавців збігається з тими людьми, яких раніше затримували у справах «наркокурʼєрів».

«Підпалювачі авто, як правило, — не якісь диверсанти, які свідомо готуються до злочину, приїхали з іншої країни, наприклад, з РФ, жили на конспіративній квартирі, шукали машину, здійснювали довгу підготовку. Це звичайна людина, здебільшого в скрутному матеріальному становищі, шукає будь-яку роботу. У тих осіб, яких раніше вербували для розкладання закладок, був такий само портрет — психологічний, соціальний», — каже юристка.

Кожен четвертий зі встановлених фігурантів виявився неповнолітнім — такими є 45 зі 167 людей. Анастасія Король вважає втягування неповнолітніх у злочини великою проблемою, адже вони ще не можуть усвідомити всю тяжкість вчинку та його наслідки. Проте, як дослідив проєкт «Схеми», ФСБ свідомо вербує українських дітей і спонукає робити підпали. Журналіст під виглядом потенційного виконавця поспілкувався з замовником і спеціально зазначив, що йому 16 років.

«Мені — хоч 15», — відповів куратор і був готовий переказати гроші на картку матері «підлітка».

Від умисного знищення майна до диверсій: як кваліфікують злочини

Перші випадки підпалів слідчі Національної поліції України кваліфікували за статтею «Умисне знищення або пошкодження майна». Санкція передбачає покарання від 3 до 10 років, якщо злочин вчинений через підпал. Та згодом слідство зрозуміло, що «йдеться про сплановану системну злочинну діяльність з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань з використанням Інтернет-ресурсів», пояснив у відповідь на запит «Ґрат» заступник начальника головного слідчого управління Нацполіції Євгеній Колесник.

Тому до кваліфікації почали додавати статтю «Перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань»  стаття 114-1 Кримінального кодексу. Вона передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі, або ж від 8 до 15 років, якщо злочин призвів до загибелі людей або інших тяжких наслідків.

Саме така подвійна кваліфікація — у вироку Юлії Х. з Кіровоградської області. Жінку звинуватили в тому, що 30 червня 2024 року вона підпалила автомобіль Mitsubishi L200, який використовував військовослужбовець Нацгвардії. Пропозицію про підпал, як ідеться у вироку, Юлія отримала від користувача Telegram. За виконання злочину замовник пообіцяв їй 10 тисяч гривень. За інформацією слідства, Юлія завчасно погодила з замовником, яку саме автівку вона знищить. Збиток від злочину експерти оцінили у 269 тисяч гривень.

За перешкоджання законній діяльності ЗСУ суд обрав менше покарання, ніж за умисне знищення майна шляхом підпалу. За першою статтею суддя призначила 3 роки позбавлення волі, а за другою — 6. І через поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточний вирок був — 6 років за ґратами.

Разом з тим залежно від складу злочину підпали можуть кваліфікувати також як хуліганство, диверсію чи терористичний акт. І, якщо подію розслідують як умисне знищення майна або хуліганство, цим займається Національна поліція. А справи про диверсію, теракт або умисне перешкоджання діяльності ЗСУ потрапляють до слідчих Служби безпеки України. Питання підслідності вирішує прокурор, який наглядає за досудовим розслідуванням. Речник СБУ Артем Дехтяренко додав, що інколи злочин можуть кваліфікувати як державну зраду. Покарання залежно від кваліфікації може зрости до 15 років або навіть до довічного позбавлення волі.

Адвокатка Анастасія Король каже, що у трьох справах, де вона захищає обвинувачених, слідчі кваліфікували злочин як умисне знищення майна та перешкоджання діяльності ЗСУ. І таку оцінку вона вважає правильною. Водночас зазначає, що довести у подібних справах диверсію чи інші статті з тяжчим покаранням було б складніше.

«Кожну ситуацію треба аналізувати окремо. Є поняття обʼєктивної та субʼєктивної сторони злочину. Якщо взяти мої кейси, то субʼєктивною стороною, тобто умислом і метою осіб, було заробити грошей, а не підірвати національну безпеку держави. Якщо ми будемо розглядати кейс, де особа здійснює свою діяльність з метою нашкодити національній безпеці, наприклад, підпалить якийсь автомобіль з військовою технікою чи боєприпасами, тоді, звичайно, це інший склад злочину. А якщо особа підпалює автомобіль з корисливих мотивів і в цей момент у неї на заставці в телефоні може бути прапор України і гімн на дзвінку — то така людина не має умислу на вчинення державної зради чи диверсії», — пояснює Анастасія Король.

Юристка додає, що зазвичай основними доказами слідства є відеозаписи камер спостереження. Причому автівки військових, як правило, стоять не під камерами, але слідство знаходить записи, як людина йде в бік місця злочину або повертається звідти. На відео часто не можна роздивитися обличчя людини і неможливо провести портретознавчу експертизу. Тому слідчі спираються на одяг, який намагаються знайти у підозрюваного.

«Не завжди одяг вилучається. Тому для мене як адвоката є зачіпкою, що обвинувачення ґрунтується на камерах. Але не можна стверджувати, що на камері відображається саме та людина, на яку вказує слідчий, — зазначає адвокатка.

Але підсилити доказову базу слідство може результатами експертизи. Якщо це був той одяг, який дійсно був на злочинці, на ньому можуть залишитися сліди запалювальних матеріалів. Також у телефонах підозрюваних слідство може знайти фото і відео, яке ті знімали для кураторів. Тому нерідко затримані погоджуються співпрацювати зі слідством, пояснює Анастасія Король, та розраховують на помʼякшення покарання.

Адвокатка Анастасія Король додає, що її клієнтам замовники обіцяли до $1000, але жоден з них не отримав грошей. Зокрема, й через те, що їх затримали невдовзі після злочину.

Автор: Григорій Пирлік

Джерело: Ґрати

Tweet