Проблеми в системі БЗВП і досвід кращих. Як новобранців тренує Третя штурмова Білецького
Проблеми в системі БЗВП і досвід кращих. Як новобранців тренує Третя штурмова Білецького

Проблеми в системі БЗВП і досвід кращих. Як новобранців тренує Третя штурмова Білецького

Базова військова підготовка – одне зі слабких місць оборонної архітектури України. Про це не перший рік говорять рекрути, досвідчені військовослужбовці, командири підрозділів. Подекуди порушуються її терміни і не виконуються навчальні програми, десь підготовка геть зведена до формальностей. Система не відповідає викликам сучасної війни і потребує змін. Деякі з них розпочнуться вже цього року. Основні ж командуванюю і законотворцям тільки належить запровадити. Втім чимало рішень вже є і на них варто покладатись.

Головне з закону №12076

9 січня Верховна Рада ухвалила закон про базову військову підготовку. Він покликаний оптимізувати і осучаснити систему військового обліку – зробити процес більш ефективним і доступним. Втім йдеться здебільшого про нормативні, ніж про якісні зміни у БЗВП. Наприклад, відтепер законодавство передбачає два види військової підготовки чоловіків: базова військова підготовка (БЗВП) та базова військова служба (БВС). БЗВП вводиться з 1 вересня 2025 року для студентів вишів та громадян, які вперше планують вступити на держслужбу. Строки БЗВП Уряд поки не визначив. Базова військова служба з 2025 року замінить строкову службу для тих, хто не здобуває вищу освіту. Строки проходження БВС – 5 місяців у мирний час і 3 місяці у воєнний.

17-річні хлопці тепер можуть стати на облік призовників не тільки особисто прийшовши до ТЦК, але й через Резерв+. Жінки, які виявлять бажання проходити БВС, братимуться на військовий облік виключно за власним бажанням.

Ухвалений закон НЕ передбачає зниження мобілізаційного віку – 18-річні хлопці матимуть відстрочку до досягнення мобілізаційного віку незалежно від того, пройшли вони БЗВП/БВС чи ні. Закон НЕ торкається вмісту і програми самої військової підготовки. Оскільки проблеми довготривалі і комплексні, одним лише законом тут не зарадити.

Що не так із нинішньою БЗВП?

Насправді, майже все. У листопаді 2024 року «Радіо Свобода» опублікувало дослідження, яке провели аналітики Центру ініціатив фонду «Повернись живим». Вони поспілкувались із понад півсотнею респондентів – учасниками БЗВП, інструкторами навчальних центрів та навчальних підрозділів бригад, діючими військовослужбовцями та фахівцями з освіти.

Серед основних проблем – фактичне невиконання учбових програм і неефективне використання часу на підготовку. Замість теорії, тренувань і стрільб новобранці зайняті шикуваннями, нарядами по кухні і «фарбуванням трави». Бракує матеріальних ресурсів і боєприпасів для навчання. Новобранці живуть у незадовільних побутових умовах. Не вистачає інструкторів, окремі з них не мають відповідної кваліфікації і досвіду сучасних бойових дій. Не є секретом, що в «учебках» панує бюрократія і радянщина, подекуди наявні факти негідного ставлення до новобранців та інші речі, які давно варто було б у Збройних Силах викорінити.

У підсумку таке навчання здатне демотивувати служити навіть тих, хто мобілізувався добровільно. Новобранці не отримують необхідних знань і навичок, не почувають себе готовими до бойових дій, а їхня підготовка «з нуля» лягає на плечі підрозділів.

Вище військове командування про ці проблеми знає і вживає відповідні кроки. Наприклад, з 1 листопада 2024 року Генштаб ухвалив новий курс БЗВП з розширеною до 6 тижнів програмою, яка вперше містить використання БпЛА та систем РЕБ, маскування позицій від FPV-дронів, а також інші знання, яких потребує сучасна війна. Тривалість БЗВП з листопада 2025 року подовжена з 30 до 45 днів. На початку грудня президент Володимир Зеленський доручив провести аудит системи підготовки військових, але поки інформації про його результати немає.

Досвід найкращих

Оцінити наслідки цих змін можна буде згодом. Тим часом за майже три роки повномасштабної війни підрозділи напрацювали власні підходи до підготовки новоприбулих. Серед них і Третя штурмова бригада. Її досвід є цінним, враховуючи те, що 3 ОШБр є найчисельнішою та однією з найбільш боєздатних у складі Сухопутних військ. Основу її особового складу становлять добровольці – вчорашні цивільні, що тільки розпочинають пізнавати військову справу та здобувати перший у своєму житті бойовий досвід.

«Люди, які в армію попадають щомісяця, мають бути навчені в три рази краще, ніж вони навчені зараз. Це без проблем можна зробити, можна і в пʼять зробити за той же час. Тоді в СЗЧ піде набагато менше, менше загине або буде поранено, а втрати противника зростатимуть. Тоді наступного місяця ваша критична нестача буде трохи меншою, а потім ще меншою. Ви почнете нарощувати, а не зменшуватися безкінечно» – сказав комбриг в інтервʼю Українській правді.

Засновник і командир Третьої штурмової Андрій Білецький називає якісну БЗПВ наріжним каменем боєздатності ЗСУ. Від того, наскільки якісною буде підготовка, напряму залежать темпи мобілізації, мотивація солдат, кількість випадків СЗЧ, результати на полі бою. На його думку, навчити воювати насправді можна будь-кого, натомість в «учебках» часто не дають навіть базових знань. «До нас приходять люди, які уявлення не мають, як зброя приводиться до бою, що таке такмед в принципі, які не мають жодного уявлення про тактику, орієнтування. Я уявляю себе на місці цих людей – це страшно. Бо ти ідеш на фронт, не вміючи нічого» – сказав Білецький в інтервʼю проєкту Pressing.

У 2016 році він стояв у витоків військової школи імені полковника Євгена Коновальця. Нині на її базі проходять БЗВП контрактники. Навчання триває 60 днів за програмою, яку розробили інструктори Третьої штурмової бригади. Це не єдиний хороший навчальний центр – їх чимало, як і топових інструкторів. Але систему потрібно очистити від «совка», запровадити стандарти НАТО та інтегрувати досвід бригад. За оцінкою комбрига, без великої шкоди для ЗСУ за півроку з сержантів, ветеранів і учасників бойових дій можна підготувати 3-4 тисячі сучасних інструкторів, здатних за кілька місяців якісно навчити десятки тисяч новобранців.

Як людей готує Третя штурмова?

Бригада сформувала власну військову школу, обʼєднавши 4 підрозділи: навчально-штурмову роту, групу інструкторів, полігон та відділення бойової підготовки. Підготовка базується на застосуванні реалістичних сценаріїв бойових дій та аналізів після дії (after-action review). AAR – це один з ключових інструментів боєздатності армій США і НАТО, що допомагає покращувати навчання, підвищувати ефективність дій і впроваджувати культуру постійного вдосконалення. Такий підхід дозволяє визначити сильні та слабкі сторони підготовки особового складу, виявляти та усувати проблеми.

Новобранці проходять інтенсивну програму тренувань і навчання в умовах, максимально близьких до бойових: тактика, парамедицина, орієнтування на місцевості, поводження зі зброєю, відвідують ідеологічні лекції. Здобуті знання відпрацьовують на практиці – імітують нічні штурми та оборону власних позицій, вчаться протидіяти ворожим дронам, використовувати засоби РЕБ. Курс базової піхотної підготовки та підготовки до штурмових дій акцентовані на розвиток навичок виживання в бою, враховуючи стрес, небезпеку і людський фактор у військовій сфері.

Як розповідав в інтервʼю американському морпіху Тео командир взводу Третьої штурмової на позивний «Дарвін», у навчанні особового складу бригада використовує власний бойовий досвід, стандарти НАТО і тактики ворога: «Ми намагаємось поєднувати ці ти елементи і розробляємо свою систему тренувань. Перед операцією ми відпрацьовуємо наші дії у місці, яке схоже на те, де буде проходити операція: тренуємось в подібних окопах, лісосмугах. Це ми запозичили з системи НАТО… Дуже важливо бути морально готовим і мати сильних дух. Часом ці речі потрібніші за зброю. Тому ми навчаємо наших солдат, як подолати їхні страхи, як пояснити собі, нащо ти це робиш, як не відступати назад».

Особливу увагу бригада приділяє розвитку сержантського корпусу. У той час коли ця ланка майже відсутня у ЗСУ чи представлена суто формально, Третя штурмова тільки за 2024 рік підготувала близько 600 сержантів. На курсах лідерства вони відпрацьовують навички прийняття швидких рішень на полі бою, проведення стройових оглядів та організації евакуації поранених. Сержанти вчаться керувати вогневими групами, приймати ефективні тактичні рішення, координувати дії підлеглих у бою.

Окремі навчальні програми запроваджені для бронегруп, марксменів (піхотних снайперів), працює школа важкого озброєння. Бригада активно розвиває власну школу бойових медиків, де дівчата та хлопці з колосальним бойовим досвідом, готують бійців до ролі рятівника на полі бою. На проходженні БЗВП навчання у Третій штурмовій не закінчується. Насправді воно триває упродовж усього терміну служби. Весь вільний від боїв час військовослужбовці проводять на полігонах і в лекторіях.

Масштабування успіху

Третя штурмова – лише один з прикладів. Все більше успішних підрозділів, бачачи вади системи БЗВП,  починають самостійно навчати новоприбулих перед їхнім першим бойовим виходом. Наприклад, у 80 ОДШБр Галицькій бригаді командири організовують курс підготовки новобранців з досвідченими вояками безпосередньо в районі виконання завдань. Навчання триває стільки, скільки потрібно, а з кожним бійцем проводять співбесіди, щоб визначити – на виконанні яких завдань він зможе проявити себе найбільш ефективно.

Курс БЗВП впровадила 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців – досвідом і знаннями з новачками діляться інструктори, що пройшли горнило війни. Власну військову і психологічну підготовку бійців здійснює і 46 ОАеМБр Десантно-штурмових військ. У 21 окремому батальйоні спеціального призначення Президентської бригади розповідають: за день тренувань їхні новобранці інколи вистрілюють більше набоїв, ніж за місяць в «учебці». Тут зосереджені на вивченні тактики бойових дій в умовах міської забудови, протидії ворожим крилам і FVP, тощо. 

Загалом за три роки повномасштабної війни досвіду накопичено багато. Підрозділи мають ефективні рішення і готові ділитись ними для реформування системи БЗВП. Якщо покращення матеріальної бази навчальних центрів, покриття дефіциту боєприпасів для навчання впираються у гроші чи допомогу партнерів, то для створення сучасної школи інструкторів, адаптації і узгодженості навчальної програми з викликами війни, викорінення совкових практик в «учебках» – насправді все є. Так, це складний і довготривалий процес, що точно не принесе швидких результатів. Але вони б уже були, якби цю роботу почали у 2022 році.

Источник материала
loader
loader