У попередній статті, присвяченій ризикам, що несе Україні радикалізація риторики окремих учасників президентської передвиборчої кампанії в Польщі, 24 Канал окреслив потенційний негативний сценарій розвитку українсько-польських відносин.
Нині ж спробуємо розглянути варіант, в якому Польща поводиться відповідально та робить стратегічно вірні кроки, вигідні як Варшаві, так і Києву. На щастя, саме це ми бачимо просто зараз.
Польща здорової людини: чи завадять Україні Орбан та Фіцо
1 січня 2025 року Польща офіційно на пів року перебрала головування в Раді ЄС, чим завершила турбулентний період, коли Європейський Союз номінально очолювала людина, яка ЄС відверто зневажає та є таким собі "троянським коником" Путіна в Європі.
Цікаво, що Віктора Орбана, а мова саме про нього, навіть не запросили на урочистості до Варшави, чітко вказавши на його місце. Насправді не запросили не лише через любов до Путіна, але й через спробу втручатися у внутрішні справи Польщі.
Угорщина прийняла в себе втікача з опозиційної польської партії "Права і справедливості" (ПіС) Марціна Романовського, якого на батьківщині звинувачують у корупції. Але високе представництво ЄС на згаданих урочистостях переводить бан Орбана на більш потужну та спільну позицію.
Для України головування союзниці Польщі відкриває великі можливості та створює такий собі "зелений коридор", бо далі естафету головування прийме ще один союзник – Данія, потім будуть Кіпр, а також послідовно Ірландія, Литва, Греція, Італія, Латвія, Люксембург, Нідерланди.
І лише в січні 2030-го – Словаччина, яка далеко не факт, що на той час перебуватиме під владою проросійського Фіцо.
Орбан і Фіцо / Фото AP
Така кон'юнктура створює для України доволі сприятливі умови для проходження шляху до вступу до ЄС, адже іспит значно простіше складати, коли головою екзаменаційної комісії є добре налаштована до тебе людина. Але щоб таке сталося, Україні потрібно було зробити "домашню роботу".
Так, мова про початок ексгумацій жертв Волинської трагедії, які насправді ніхто в Україні не забороняв, а лише наполягав на проведенні дзеркальних робіт у Польщі. Від чого Польща вперто відмовлялася навіть на символічному рівні відновлення сплюндрованих вандалами пам’ятних знаків.
Нині Україна "трошки" закрила на це очі, але водночас вибила потужний політичний козир з рук опозиції та дала можливість владі відсвяткувати величну перемогу. Якщо хтось після цього пригадає нішовий шедевр Баррі Левінсона Wag the Dog, не помилиться, бо так і працює політика.
Пригадайте, як декілька місяців тому не лише кандидат в президенти Польщі від ПіС Кароль Навроцький говорив, що Україні не місце в ЄС. На це натякали й представники чинної проєвропейської влади Речі Посполитої, а деякі члени коаліційного уряду навіть де-факто підтримували блокаду українського кордону.
На щастя, нині ця криза позаду – Дональд Туск і його прихильники не пристали на запропоновані опозицією правила передвиборчих баталій, де треба було змагатися в тому, хто краще звинуватить Україну в бандеризмі, геноцидах, зубожінні та ошуканстві посполитих. Натомість перемогла позиція не війни за минуле, а боротьби за краще майбутнє. А воно можливо лише, коли твій сусід до тебе приязний, рівний тобі, а також сильний, успішний і заможний. Для цього Україна, крім того, щоб відбитися від Росії, має стати членом ЄС.
Перед очима приклад самої Польщі, бо вступ до Євросоюзу – це найкраще, що сталося з цією країною у 21 столітті. За останні 20 років ВВП Польщі подвоївся, економісти підрахували, що ефект вступу дав польській економіці 40% зростання у порівнянні зі сценарієм, якби цього не сталося. То ж, "на Брюссель!", але не забуваймо, що цей шлях пролягає через Варшаву.
Чим був важливий візит до Польщі Зеленського
Закріпити черговий початок великої дружби 15 січня особисто прибув Президент України Володимир Зеленський. За підсумками візиту було сказано чимало, а також оголошено про чергові пакети допомоги Україні (наразі їх вже 45, а 46-й вже готується).
Зустріч президентів Польщі та України / Фото ОП
Президент Зеленський знайшов час, щоб зустрітися з кандидатом в президенти Польщі та мером Варшави Рафалом Тшасковським. Формальним приводом для зустрічі було вручення меру польської столиці відзнаки "Місто-рятівник" за велику роль у допомозі українцям.
Втім, це також був і потужний жест і сигнал, що Україна підтримує не популістів, а адекватних політиків.
Президент України передає пам'ятну відзнаку меру Варшави Рафалу Тшасковському / Фото ОП
Також український лідер дав велику пресконференцію (спільно з Дональдом Туском), виступив у виші у Варшаві та зустрівся з представниками української громади в Польщі, а на завершення – відповів на питання провідних ЗМІ країни.
Мета цих заходів зрозуміла – показати власну прихильність і приязність до Польщі, а також відкритість, що має усунути всі нагромаджені питання та образи. На щастя, все пройшло не так, як у тоді чинного міністра закордонних справ Дмитра Кулеби у вересні 2024 року. То ж маємо сподіватися і на дуже позитивні результати.
Практична євроінтеграція: попереду складні переговори
Безперечно, на тлі різноманітних заяв головними були слова про незмінну підтримку вступу України до НАТО та ЄС. І якщо питання НАТО залежить не тільки від Польщі, хоч її голос і гучний, то тема євроінтеграції – це те, що Польща може зробити для України вже найближчим часом. Бо є дорожня карта, в якій прописані послідовні кроки.
Україна та Польща на шляху до повного порозуміння / Фото ОП
Нині Україна очікує, що за допомогою польського головування будуть відкриті перші кластери у вступних переговорах з ЄС, тобто почнеться реальний, а не декларативний процес.
Заяви чинних польських керманичів з цього приводу дуже позитивні.
Сьогодні в нас разом із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском було кілька ключових питань на перемовинах. Про нашу оборону – про постачання зброї, також про виробництво зброї та про відповідні інвестиції, посилення санкцій проти Росії, можливості наблизити мир для України та всієї Європи та нашу активну спільну роботу в перемовинах щодо вступу України у Євросоюз під час польського півріччя в Раді ЄС,
– президент Зеленський про зустріч з Дональдом Туском 15 січня 2025 року.
Очікується, що першим кластером стануть питання зовнішньої та безпекової політики. Далі буде складніше, бо почнуться "проблемні" місця переговорів про сільське господарство та сільгосппродукцію. Для Польщі це болюча тема (згадаємо протести фермерів і тримаймо в голові завершення у червні 2025 року терміну дії квот ЄС на "імпорт особливо чутливої продукції" з України).
Попереду складні переговори та взаємні поступки, але вони цілком можливі та реальні, якщо головним критерієм буде економіка, а не популізм і бажання звести рахунки.
Нова оборонна стратегія та нове лідерство
Але не лише євроінтеграція України те, чого чекають від Польщі. Бо на кону безпека всієї Європи.
Тому від Польщі чекають лідерства. Не секрет, що члени ЄС не хочуть воювати й мріють повернутися у доковідні благословенні часи, але так не буде. Нині ЄС постає перед великими викликами й російська загроза реальна як ніколи. У Польщі це, на щастя, розуміють і стрімко збільшують воєнні бюджети.
У 2025 році Варшава запланувала аж 4,7% (або 43 мільярдів євро) проти 4,1% торік – це вже близько до того, що відміряв Європі Трамп (нагадаємо, це 5%).
На тлі Польщі решта країн ЄС – це двієчники навчання, деякі з яких щиро пишаються, що досягнуть 2% до 2029 року (так, мова про Португалію). Польське головування має потенціал це сонне царство розбудити та пролобіювати зміни в оборонній політиці ЄС.
Також Польща отримала важливий інструмент з лобіювання нових санкцій проти Росії. До речі, лідери України та Польщі під час зустрічі у Варшаві обговорили прискорення 16-го пакету санкцій від Євросоюзу.
Тому маємо підстави розраховувати, що руку з горла Росії ніхто не зніматиме. А також не даватиме послаблювати хватку ЄС політикам з Угорщини та Словаччини, які відверто зловживають статусом члена Європейської Унії.
- Останнє вже робиться – польське головування активно лобіює ідею комісара з питань оборонної промисловості Андрюса Кубілюса щодо подолання принципу одностайності в ухваленні рішень на рівні ЄС про збільшення оборонного бюджету Євросоюзу. Кубілюс пропонує зробити їх добровільними, а фактично незалежними від дурного впливу Угорщини та Словаччини.
- Крім того, Варшава пропонує посилення європейського ППО, а також будівництво "Східного щита", який би запобіг плану Путіна "ЄС за три дні".
Нарешті польське головування дає Варшаві право на участь у проведенні потенційних мирних переговорів щодо припинення російського вторгнення. Але тут є нюанси, бо Польща зі своїми 4,7% бюджетними витратами на оборону дуже боїться війни з росіянами – це питання навіть стало дуже важливим під час нинішньої виборчої кампанії.
Відтак ініціатива президента Франції Макрона та британського прем’єра Стармера про направлення власних військових до України наразі викликає у Варшаві тваринний жах.
Візит Зеленського, а також попередній візит Макрона та майбутні вибори в третій країні Веймарського трикутника (де канцлером має стати прихильник збільшення допомоги Україні) мають стати ліками проти цього стану, також ними буде завершення виборчих процесів і, власне, польське головування в Раді ЄС. Не забуваймо, апетит приходить під час їжі.
Так, це складний шлях, але повагу Європи та світу можна здобути не забороною абортів, вимогами трильйонів від Німеччини чи війнами пам’яті, а прагматичними та відповідальними діями. Сподіваємось, Польща продовжить цей шлях.