Дрони на оптоволокні: чи справді це ідеальна зброя і як їй протидіяти
Дрони на оптоволокні: чи справді це ідеальна зброя і як їй протидіяти

Дрони на оптоволокні: чи справді це ідеальна зброя і як їй протидіяти

Коптери, що керуються за допомогою оптоволоконного кабелю, стали відкриттям на полі бою в Україні у 2024 році. Лік їх застосуванням вже йде на тисячі з обох сторін. Основна перевага – ніхто не має ефективного інструменту, щоб від них захиститися.

Керівник розвідки міністерства оборони України Кирило Буданов назвав оптоволоконні дрони "величезною проблемою" для ЗСУ.

"У наступному році (2025-му) будемо всі разом шукати логічне рішення, як боротися з величезною кількістю таких апаратів", - сказав він.

В чому ж складність рішення? Проблема в тому, що, на відміну від "стандартних" FPV-дронів, оптоволоконні не використовують радіохвилі, а значить невразливі для засобів РЕБ (радіоелектронної боротьби).

Минулі три роки повномасштабної війни зусилля розробників були зосереджені на вдосконаленні систем РЕБ, але тепер їм слід шукати рішення в інших напрямках.

Цим завданням зараз заклопотанні одночасно українські і російські інженери. Питання лише в тому, хто швидше і яке рішення знайде.

Паралельно йде вдосконалення самих квадрокоптерів: збільшують дальність польоту, корисне навантаження і вмонтовують тепловізори. Вони стають ще більш небезпечними.

Але для початку слід розібратись, чи справді оптоволоконні дрони стали "ідеальною зброєю" на полі бою?

Оптоволокно: лімітоване використання

Попри те, що перші розробки таких БПЛА українські винахідники публічно представили ще у 2023 році, швидше зрозуміли практичну користь і запустили такі дрони в серійне виробництво росіяни.

Це трапилось наприкінці літа – на початку осені 2024 року. Тоді вперше невразливі дрони "на ниточці" почали атакувати українську бронетехніку в Курській області.

Вже через декілька тижнів такі FPV почали заявлятися на Донецькому і Запорізькому напрямку. Зараз результати їх роботи можна побачити також на Херсонському, Харківському і Куп'янському відтинку фронту.

Україна зрозуміла, що необхідно наздоганяти противника. Наприкінці року українські виробники почали розробляти такі оптоволоконні моделі і постачати на фронт. Наразі цим одночасно займаються близько 25 команд.

Наприкінці грудня генштаб ЗСУ повідомив про завершення випробувань безпілотників з оптоволоконним зв'язком. Міноборони вже на початку 2025 провело демонстраційні покази українських розробок, заявивши, що найближчим часом такі БПЛА будуть кодифіковані і прийняті на озброєння.

Поки цей процес триває, підрозділи ЗСУ на полі бою змушені розраховувати на лімітовані партії "волонтерських" оптоволоконних дронів. Вони, зрозуміло, постачаються на фронт не у промислових масштабах.

"За рахунок українських громадян, бізнесу, волонтерських організацій і фондів змогли отримати лімітовану кількість дронів на оптоволокні і вже почати застосовувати", – підтверджує це ВВС Україна командир батальйону "Ахіллес" 92 бригади Юрій Федоренко.

Однак, каже він, найближчим часом має початися постачання таких FPV від міноборони, а значить, прогнозує комбат, орієнтовно в березні велика кількість підрозділів ЗСУ отримує "певну кількість" оптоволоконних дронів від держави.

"При сталій динаміці... держконтрактів в рамках різних програм ми можемо сказати, що вдасться мінімально наситити Сили оборони (оптоволоконними БПЛА) до початку літа. Осінню 2025 року вони будуть застосовуватися рівнозначно за кількістю, як і звичайні дрони", – вважає офіцер.

Неочевидні проблеми оптоволоконних БПЛА

Плюс оптоволоконних БПЛА очевидний – невразливість до РЕБ.

Також такий тип зв'язку дає оператору чітку відеокартинку з дрона, що дозволяє використовувати його як для розвідки, так і для ураження об'єктів противника.

Наприклад, за допомогою опто-FPV чітко можна визначити макет чи реальна одиниця озброєння стоїть на ділянці фронту.

Російські джерела регулярно викладають відео ураження такими дронами української бронетехніки, машин, бліндажів, човнів і навіть кадри "полювання" за окремими військовослужбовцями ЗСУ на позиціях.

Основні недоліки оптоволоконних БПЛА також відомі.

Це, по-перше, недалекий радіус дії, зазвичай до 10 км. Саме такий розмір котушки за габаритами і вагою найчастіше монтується до квадрокоптера.

Справа в тому, що чим більша котушка, тим вона важча і, відповідно, залишається менше місця для БЧ (бойової частини).

"Чим більше розмотується дріт, тим важче керувати дроном, бо з'являється парусність", – каже Федоренко.

Також оператор завжди має пам'ятати, що хоча оптоволоконний дріт доволі міцний на розрив, але ламкий, якщо його зігнути. Тож треба робити плавні маневри, щоб не порізати його пропелерами чи не перекрутити у вузол.

Досвідчений оператор БПЛА з позивним "Санта", що служить в окремому загоні спецпризначення "Тайфун" Нацгвардії, звертає увагу ВВС Україна на інші проблеми з оптоволоконними дронами, які неочевидні на перший погляд.

За його словами, українські виробники таких безпілотників пішли різними шляхами. Одні закупляють вже готові котушки оптоволокна з Китаю. Вони важкі, а волокно в них часто злипається, що приводить до розривів.

Ці котушки підключають через відповідні конвертори з одного боку до польотного контролера дрона, а з іншого - до звичайних модулів відеопередавача і приймача сигналів керування.

В такій конфігурації оптоволоконний зв'язок з дроном працює, але наявність безпровідної передачі безпосередньо біля оператора знижує надійність зв'язку і радіосигналом демаскує позицію оператора.

"Ти сидиш на позиції і ти транслюєш радіосигнал. Системи РЕР (радіоелектронної розвідки) тебе можуть засікти, а саме твій, хоч і малопотужний, але відеопередавач, який нерухомо стоїть біля тебе", - каже "Санта".

Так противник може визначити пілота і знищити його.

Ще недолік. Якщо збирати окремо котушку і бойову частину, то виходить масивна конструкція, внаслідок чого дрон стає габаритним, неповоротким, його тяжко відцентрувати, що приводить до проблем з керуванням.

Ще однією особливістю оптоволоконних дронів є високі вимоги до кваліфікації пілотів. Враховуючи вартість таких БПЛА, багато тренувань на них неможливо провести.

"Санта" каже, що насправді тонке і майже прозоре оптоволокно за певних умов стає достатньо помітним на полі бою. І мова не про те, що солдати часто чіпляються ногами за міріади таких ниток, що вже вкривають окремі ділянки фронту, як, наприклад, біля Покровська.

"Ця оптоволоконна "волосина" насправді помітна з неба. Вона блищить на сонці, коли мороз, на неї осідає іній, тож її видно на фоні ландшафту. Недосвідчені пілоти можуть не знати цього і не змінювати позицію. Відповідно, противник може легко її вирахувати по слідах оптоволокна", - зазначає боєць.

Вирішення проблем

Однак ці проблеми мають рішення.

Щодо помітності волокна, то "Санта" радить пілотам після використання дрона намагатись змотувати максимальну кількість дроту, щоб місце розриву було якомога далі від місця зльоту, й не залишати його біля своєї позиції.

Проблеми з китайськими котушками і намоткою вирішуються створенням таких безпосередньо в Україні.

Це вже роблять деякі українські виробники, які закупають лише саме оптоволокно, а котушки роблять і намотують власноруч.

"Їхня технологія намотки дозволяє оптоволокну настільки легко йти, що відчуття наче воно просто в повітрі – немає ніяких смикань і гальмувань, ніяких проблем із замерзанням", - каже "Санта".

Плюс такі розробники відмовляються від стандартної схеми підключення модулів. В їх варіанті функції VTX, RX та TX модулів (передавачі відео, вхідного і вихідного сигналу) виконує мінікомп'ютер, який має пряме кабельне з'єднання з апаратурою керування і FPV-окулярами оператора. В такому варіанті місце роботи оператора не видає радіосигналу, і зв'язок надійніший і стабільніший.

Українські виробники додумалися вмонтовувати бойову частину прямо в котушку, що спрощує її монтаж і використання.

Розробники реалізують свій проєкт не як дрон, а як обладнання для БПЛА, тобто його можна змонтувати на будь-який квадрокоптер відповідного розміру, який вже мають військові.

Використання у бою і протидія

Як зазначалося вище, росіяни активно викладають відео своїх опто-дронів. Цілями їхніх атак стають бронемашини, танки та інша техніка ЗСУ.

Можна побачити, що такі FPV залітають у відкриті вікна чи двері машин та будівель, а також атакують фактично з землі, а не з неба. Це пов'язано з тим, що оптоволокні БПЛА не прив'язані до радіогоризонту, а значить, можуть летіть не високо у небі, а буквально над землею в 2-3 метрах.

Командир 414 окремої бригади БПЛА Роберт Бровді (позивний "Мадяр") наводить приклад, як російські опто-дрони літають вулицями Покровська в пошуках цілі.

"У нас є відео з телефонів полонених, де видно, що вони літаючи низько, заглядають у транспортні засоби, що пересуваються, щоб розрізнити військові в них сидять чи не військові", – зауважує він.

Що стосується української тактики БПЛА на оптоволокні, то "Мадяр" каже про ці дрони як про засіб зупинення російських штурмів.

"Коли противник планує механізований штурм, виходить 5-10 одиниць техніки, які оснащені РЕБом, плюс включається смугою РЕБ, щоб подавити усі сигнали, покласти все управління, щоб не допустити атаку нашими дронами по рухомій колонні…В таких умовах дрони на оптоволокні працюють бездоганно, звичайні дрони відкладаються".

Командир бригади навів дані, що однієї тисячі оптоволоконних БПЛА підрозділу вистачає орієнтовно на місяць.

Як же з ними боротися? Опитані ВВС Україна військові кажуть, що на цей момент іншого способу, аніж сховатися або спробувати влучити в дрон з дробовика, немає.

"Приховане переміщення і максимальне укріплення та маскування локацій, позицій і автотранспорту – це прописні істини для протидії дронам", – каже комбат "Ахіллес".

Фахівець із систем РЕБ та зв'язку, голова "Центру радіотехнологій" Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш") зазначає, що у питанні протидії оптоволоконним дронам є два моменти: виявлення і знищення.

Експерт вважає перспективою ідеєю виявляти такі БПЛА за допомогою звичайного автомобільного радара. Це сенсорний пристрій в машині, який допомагає водієві паркуватися, уникати перешкод, використовувати круїз-контроль . Є моделі, що працюють на дистанцію до 100 метрів і на частотах 76-77 ГГц.

"Таких радарів є кілька, всі вони відрізняються дальністю роботи і кутом розкриття діаграми в двох осях. Звісно, все це потребує перевірки і великого обсягу робіт", – зауважує "Флеш".

На виході українські інженери можуть отримати сенсорний пристрій, який виявляє і дає цілевказування на дрон, що летить, для подальшого знищення. Це можна робити, наприклад, за допомогою автоматизованої турелі.

Поки що це все плани, які насправді невідомо як проявлять себе у реальних умовах на полі бою.

Чи може "невразлива" оптика найближчим часом повністю замінити звичайні FPV?

"Ні, оптика не може повністю замінити класичні схеми керування FPV. Бо це лише один із варіантів використання, який має як переваги, так і недоліки, й повинен використовуватись відповідно до цілей і задач. Вона не замінить звичайну FPV-шку, яка дає свободу польоту", - вважає оператор БПЛА "Санта".

Источник материала
loader
loader