Росіяни можуть втратити майже всі гроші через Путіна: інтерв'ю з генералом Британії

Сьогодні Росія перебуває у досить складному періоді. Стан російської економіки погрішується, а темпи відновлення запасів, схоже, досягли свого піка. Імовірно, що россійська економіка або банківська система можуть обвалитися за так званим кіпрським сценарієм. Як наслідок, росіяни загалом можуть втратити 85% своїх заощаджень.

Таку думку в інтерв'ю 24 Каналу озвучив генерал-майор Збройних сил Великої Британії у відставці Чіп Чепмен. Більше про проблеми росіян, за яких умов Путін буде змушений зупинити війну та яка серйозна проблема назріває на Близькому Сході – читайте далі у матеріалі.

Чому Путіну вкрай потрібно зустрітися з Трампом сам на сам

Дональд Трамп погрожує Владіміру Путіну жорсткішими санкціями, якщо диктатор відмовиться від пропозиції США про припинення вогню в Україні. Чи вважаєте ви, що з приходом Трампа у Білий дім все складається не на користь Владіміра Путіна?

Одна річ, яка вирізняє Дональда Трампа, – це його схильність до силових транзакцій. Складнощі такого підходу, особливо зараз, полягають саме в тому, що ми бачили у його ставленні до Гренландії, Канади та Панами. Адже хтось на кшталт Владіміра Путіна може сприйняти це як виправдання. Мовляв, якщо вам можна погрожувати та привласнювати щось, то чому нам не можна? Отже, такий підхід Трампа не є реальним способом ведення політики.

Я вважаю, що нам потрібно повернутися до його перших згадок про Україну, коли він вдруге балотувався. А саме – до 23 травня, коли Трамп у своєму уявленні про війну не думав про перемогу чи поразку. Він мислив категоріями того, як зупинити кровопролиття.

Повне інтерв'ю з генерал-майором Чіпом Чепменом: дивіться відео

Зараз ми можемо назвати це "гуманітарною зупинкою війни". Свою думку він повторив, коли був у Нотр-Дамі 7 грудня 2024 року. Але, звісно, проблема в тому, що припинення вогню без будь-яких переговорів або без відведення Росії до кордонів 1991 року фактично винагороджує агресора. Трамп думає лише про "гуманітарний мир", який зупинив би вбивства. Саме по собі це є доброю річчю – базовою потребою людини в безпеці для життя.

Думаю, середня частина спектра, який ми розглядаємо, це призначення генерала Кіта Келлога на посаду спеціального представника, коли він, напередодні приходу Трампа до влади, сказав буцімто Трамп змусить Володимира Зеленського сісти за стіл переговорів, інакше США зупинять підтримку. Водночас Путіну він скаже сідати за стіл переговорів, інакше США нададуть Україні всю необхідну підтримку.

Частково саме про це ми зараз і говоримо. Проблема з цим зараз полягає в тому, що ми насправді не знаємо, що конкретно розглядається. Ми знаємо від Келлога, що "день", коли Трамп збирався закінчити війну Путіна, минув, і Келлог, безумовно, зараз розглядає щось на кшталт 100-денного терміну.

Думаю, це звучить занадто оптимістично. Але серед того, що розглядали у контексті пропозицій Келлога, як частини перехідної команди Трампа, були й такі ідеї, як створення 1200-кілометрової демілітаризованої зони та забезпечення присутності (іноземних – 24 Канал) військ будь-якого розміру.

Між Францією та Польщею точилась дискусія щодо цього. Еммануель Макрон пропонував відправити в Україну 5 бригад загальною кількістю 40 тисяч солдатів, а загалом мовилось про відправлення 100-тисячного контингенту в Україну. Однак я не розумію, як все це буде прийнятним для Путіна. Тобто, що відбудуться якісь переговори, де ви досягаєте того, чого він завжди намагався уникнути, а саме військ НАТО на українських кордонах.

Також частина того, що сказав Келлог, полягала в тому, що повинні бути гарантії безпеки. Думаю, що б не сталося, це важливо для України, тому що однією з інших концепцій, яку нещодавно використовували як радник з національної безпеки Майкл Волц, так і Келлог, є концепція сталого миру. Це буде ключовим для України – не лише справедливий, а й сталий мир.

Тепер право на підтримку, яке може надійти від України, насправді для мене стало зрозумілим після заяв, зроблених на засіданні Гельсінської комісії у вересні. Це комісія у США під головуванням Джо Вілсона, республіканця з Південної Кароліни, яка займається американсько-російськими відносинами. Вона заявила, що коли Трамп зрозуміє, що Путін ніколи не буде вести переговори чесно, тоді він справді усвідомить сутність цієї людини і його режиму.

Найімовірніше, лише тоді Трамп може підтримати Україну всім, що є у США, а важелі впливу, які має Трамп, досить значні. Мовиться про обсяги військової, гуманітарної чи фіскальної допомоги. Його ідея зниження цін на нафту, а також дозвіл на удари ЗСУ по нафтогазовій інфраструктурі вглиб території Росії, які Україна зараз дуже успішно здійснює, – все це тисне на Путіна.

Тиск на Путіна зростає / Getty Images

Останньою частиною цього плану буде посилення санкцій і, можливо, використання заморожених активів на 300 мільярдів доларів. Тож все це виглядає досить оптимістично у підтримці України. Та все ж, я вважаю, що ми повинні бути реалістами. Наприклад, хочу додати, що Пєсков (Дмітрій Пєсков, прессекретар Путіна – 24 Канал) нещодавно заявив, що ціна на нафту не має значення для продовження війни.

Ми завжди повинні мати це на увазі, тому що в кінцевому підсумку авторитарні лідери переслідують політичні цілі. Путін може отримати подальшу підтримку від Ірану, Північної Кореї або Китаю. Насправді Росія не досягла жодної з політичних цілей. І одна з причин, чому, на мою думку, Путін заявив, що хоче зустрітися віч-на-віч з Трампом, це те, що він хоче виключити суб'єктність президента Зеленського, Заходу, ЄС, НАТО, Бухарестської дев'ятки.

Як ви це не сформулювали б, суть в тому, що Путін бачить, що потенційно міг би зіграти на нарцисизмі Трампа. Тому, можливо, зміг би досягти більшого (у приватному спілкуванні – 24 Канал), ніж він може досягти у межах переговорів у багатосторонньому форматі.

Коли Росія вже не зможе продовжувати війну

Якщо Владімір Путін відхилить пропозицію Трампа щодо України, чи очікуєте ви великої конфронтації між ними? Чи вважаєте ви, що Трамп використає всі необхідні засоби, щоб посилити тиск на Путіна?

У нас є стратегія тиску. Це те, що зараз відбувається з боку Трампа. Я не бачу жодних підстав для максималістської позиції людей, мовляв, введення додаткового озброєння (в Україну – 24 Канал) розпочне Третю світову війну.

Думаю, з відходом від влади Джо Байдена та початком правління Трампа ми спостерігаємо, що завдяки дуже розумним атакам на нафтову та газову інфраструктуру Росії, деякі підходи до управління ескалацією, яких Байден завжди боявся, схоже, були змінені. Наприклад, нещодавно під ударом опинився Рязанський НПЗ, який важливий для введення війни, адже 5% нафтопереробних потужностей Росії припадає саме нього.

Тож, удари України по Росії є стратегічно важливими, на відміну від незначних тактичних успіхів росіян. Втрати, яких при своїх тактичних здобутках зазнають росіяни, є зовсім невиправданими. Витримати це може лише абсолютна автократія. І вони зможуть надалі це витримувати, якщо тільки Путін і Росія не дійдуть до стану стратегічного виснаження.

Десь протягом цього року може статися так, що економіка або банківська система Росії обвалиться, за так званим сценарієм Кіпру, коли капіталізуються заощадження кожного у вигляді акцій, і люди загалом втратять 85% своїх заощаджень, щоб російська економіка втрималась на плаву. Крім того, темпи відновлення російських запасів, схоже, досягли свого піка. Тож це потенційно проблемний період для Росії. Але, як я вже сказав, авторитарні режими продовжують існувати.

Один з уроків, який я засвоїв від Євгенія Пригожина, полягав у тому, що він сказав, що Росії, можливо, доведеться жити як Північній Кореї за кілька років. Завжди є думка, що потенційно російський народ може витримати ще більше болю, щоб гарантувати, що Путін залишиться при владі та спробує досягнути своїх цілей в Україні.

Три причини, через які бойові дії можуть зупинитися

Чи вважаєте ви, що Адміністрація Трампа прямо зараз дає зелене світло українським ударам вглиб Росії?

Вони не заборонили цього, це найголовніше. Безумовно, це правильно з боку генерала Келлога – колишнього військового, який має прагматичний та реалістичний підхід до того, як можна виграти війну.

Загалом бойові дії можуть зупинитися з кількох причин:

• рішуча воєнна перемога, що зараз не виглядає ймовірним;
• неможливість досягнути воєнної перемоги, тобто глухий кут;
• неприйнятні втрати у політичній, економічній та військовій сфері.

Ми також маємо зрозуміти, чому бойові дії зараз не зупиняються. Одна з причин – необхідність максимально можливої "перемоги", щоб виправдати втрати, яких вже зазнали. Тож Путін вестиме "вічну війну" зараз, поки його армія не піде з поля бою, як це було у 1917 році, або поки населенню не набридне, чи поки не відбудеться дезертирство еліти.

Я не впевнений, що це буде у 2025 році. Але ймовірніше, що саме Путін перебуває у стратегічній обороні, а не Україна. Хоч є деякі незначні тактичні здобутки Росії, але непохитна підтримка України з боку Європи та США продовжується. Навіть якщо США відмовляться від підтримки, думаю, що європейці повинні вийти з тіні, і на це є надія.

Це пріоритет Трампа – прийти до якоїсь розв'язки. Якщо не у 2025 році, то десь у найближчому майбутньому. Річ у тім, що переговори можуть бути дуже складними. Наприклад, знадобилося 500 зустрічей і 2 роки, щоб дійти до перемир'я у Корейській війні 1953 року.

Як Трамп може натиснути на Путіна під час переговорів

Чи вважаєте ви, що Дональд Трамп має достатньо важелів впливу на Путіна, щоб змусити його піти на серйозні поступки Україні під час переговорів?

Сама ідея переговорів, як на мене, потребує невеликого застереження. Це бажання Заходу, але наразі воно не обов'язково є бажанням Путіна. Тому я думаю, що все одно має бути більше шкоди для Росії. Наприклад, значна шкода на стратегічному рівні для нафто- та газопереробних заводів, перш ніж ви поставите Путіна в позицію, де він почне розглядати можливість переговорів.

Наприклад, Сєргєй Лавров сказав, що припинення вогню – це шлях в нікуди. Отже, ви знаєте, вони хочуть ще щось отримати, і це щось для досягнення своїх політичних цілей, які полягають у поверненні втрачених територій та сфер впливу. Це включає Україну і повернення до кордонів, що були до 1997 року в контексті розширення НАТО.

Тобто Росія не піде на переговори й не буде готова завершити війну, якщо її економіка та армія не зазнають достатніх втрат, а Путін не відчує достатнього тиску?

Це моя оцінка. Частково причина полягає в тому, що одним із важелів впливу, про який говорив Трамп, є ціна на нафту. Слід спробувати переконати Саудівську Аравію піти на зниження ціни на нафту до 45 доларів за барель. Цього тижня я подивився, якою була ціна бареля нафти, на цей момент це 75 доларів. Ціна бареля нафти коливається, і коливання залежить від геополітичних факторів та інших факторів у світі.

Так, наприклад, відразу після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, ціна бареля нафти становила 90 доларів. Росія значно постраждає, якщо барель нафти впаде до 45 доларів. Але так само і Саудівська Аравія, яка потребує певного рівня ціни за барель нафти, щоб забезпечити своє геоекономічне майбутнє в межах програми розвитку Vision 2030.

Тому те, що Дональд Трамп щось говорить, не означає, що це політика. Ціна бареля нафти може знизитися, і це суттєвий фактор. Але Путін дуже успішно знаходить способи обійти санкції, навіть якщо вони будуть посилені, що, знову ж таки, є одним з інших важелів впливу Трампа.

Ми знаємо, що існує тіньовий флот зі 183 суден, який займається видобутком нафти по всьому світу. Це, мабуть, буде припинено. Так що тут є важелі впливу. Ви також можете потенційно використати 300 мільярдів доларів заморожених активів для підтримки України, якщо "розморозите" їх, але не думаю, що це станеться в найближчі тиждень або два.

Припускаю, що Трамп хотів би побачити кінець війни через шість місяців. Отже, ми пройшли шлях від його заяв про один день до нинішніх про 6 місяців. Я вважаю, це досить оптимістичний часовий проміжок. Я дуже хочу, щоб так і було. Але нам доведеться почекати, щоб побачити.

Трамп може натиснути на Путіна / Getty Images

Що має зробити Дональд Трамп у питанні військової підтримки України, щоб змусити Путіна домовитися про припинення вогню на прийнятних умовах? Мовиться також про дії адміністрації Трампа щодо допомоги у сфері безпеки й зняття деяких обмежень на удари по Росії американською зброєю?

Зброя, яка дуже сподобається Україні, – це крилаті ракети Tomahawk, дальність яких набагато перевищує діапазон всіх систем, що ми бачили досі. Однак слід також віддати належне Україні. Я маю на увазі той факт, що нічні удари по нафтових базах були за 800 кілометрів. Бачимо розвиток як ракетних, так і безпілотних технологій українців.

Також є факт, що 40% зброї на полі бою зараз виробляють українці. Однак поява американської зброї з такою дальністю і складністю, з їхньою здатністю ухилятися від перешкод РЕБ та подібними речами в порівнянні з більшістю видів зброї, спустошить більше об'єктів нафтогазової інфраструктури росіян.

Тоді ви можете дійти до того, що в Росії з'явиться прихильність еліт, які скажуть, що триденна так звана "спеціальна військова операція" перетворюється на трирічне жахіття. Щоб це розблокувати, потрібно щось робити.

Куди Росія може перекинути техніку із Сирії

Новий сирійський уряд розірвав з Росією договір оренди військово-морської бази в Тартусі у Сирії, тому що відмовив російській армії зберегти свою військову присутність в країні. Як такий провал Путіна може вплинути на позицію Росії в усьому світі?

Падіння режиму Башара Асада 8 грудня збіглося з тим, що Трамп був у Європі, коли він поїхав на відкриття собору Нотр-Дам. Тоді він (Трамп – 24 Канал) сказав, що Асад впав, тому потрібно домовитись про припинення вогню і переговори в Україні. Ось що він сказав 8 грудня Путіну. З того часу нічого не сталося, щоб це стало реальністю.

Ключовим моментом в Сирії для Росії було те, що Хаят Тахрір аш-Шам (військова повстанська коаліція в Сирії – 24 Канал), яка зараз є сирійською владою, ненавиділа Росію, бачила в ній ворога №1. Другим ворогом були іранці, вони вбачали їхні спроби нав'язати імперський порядок на Близькому Сході. Отже, росіяни ніколи більше не мали перебувати в Сирії після 8 грудня.

В останні кілька днів сирійці фактично дозволили деяким кораблям зайти для запуску або завантаження російської техніки із Сирії. На мою думку, техніка не повернеться в Росію, вона піде в Лівію. Росія втратила свою базу на Близькому Сході та має спробувати зробити щось, щоб забезпечити свої лінії зв'язку в Африку, щоб це працювало їй на користь. Росія досі має значний інтерес в Африці, особливо в Судані та Чаді.

Однак чи була Сирія стратегічною невдачею для Росії? Так, була. А також це стало найзначнішою стратегічною невдачею для Ірану з 1979 року.

Чому Трамп так сильно хоче привласнити Гренландію

Як ви оцінюєте намір Трампа взяти під контроль Гренландію у зв'язку з її важливістю для національної безпеки США?

Одна з проблем щодо його заяви полягає в тому, що вона дає Путіну відчуття рівноцінності. Виходить, що є один лідер, який хоче порушити статут ООН, коли він говорить про потенційне вторгнення або застосування військової сили в іншій країні.

Відповідно до статті 2 статуту ООН є лише два випадки, коли вам дозволено йти на війну: коли це дозволено Резолюцією Ради безпеки ООН або з метою самооборони згідно зі статтею 51. Жодна з них не стосується Гренландії. Крім того, це абсолютно нечувано, щоб демократії нападали на інші демократії. Це було б вперше, якби це зробили. Нам потрібно відкласти це в сторону, тому що риторика Трампа – це спосіб, яким він веде бізнес, є різниця між риторикою і політикою.

Якщо ви переходите до теми значення Гренландії, забираєте з проєкції світу Герарда Меркатора і розглядаємо з Північного полюса, тоді ви бачите значення Гренландії у контексті танення арктичних льодовиків. Отже, і торгівельні шляхи, і ракетні маршрути – все це вступає в гру у XXI столітті.

У XX столітті однією з важливих речей завжди було те, що ми називаємо розривом Гренландії, Ісландії та Великої Британії. Саме тут потрібна була значна військово-морська присутність, щоб перешкодити російським підводним човнам наближатися, наприклад, під час холодної війни. Тому значення Гренландії посилиться у XXI столітті з таненням льоду.

Тепер, якщо подивитися також на Північний край Гренландії та перейти до Канади, там завжди була канадська база, яка була частиною системи протиракетної оборони. Отже, Гренландія, з огляду на протиракетну оборону раннього попередження, для XXI століття є життєво важливою.

Однак для цього не потрібно починати погрожувати демократичному союзнику. Можна укласти угоду про статус сил і розмістити свої війська там, де це необхідно, щоб забезпечити як суверенну безпеку, так і колективну.

Чому США насправді зацікавлені в поразці Росії

Трамп доручив створити над США щит для перехоплення всіх повітряних загроз. Чи справді США можуть це зробити?

Абсолютної безпеки не існує. Це продовження концепції "Зоряних війн" Рональда Рейгана на початку 80-х років (стратегічна оборонна ініціатива США – 24 Канал). Однією з речей, до яких це призвело, було те, що, наприклад, росіяни не впоралися (з протистоянням США – 24 Канал).

Однак, ймовірно, зараз ми говоримо про майбутню опозицію з боку Китаю, а не росіян. Ця ідея була однією з причин, яка, ймовірно, призвела до кінця холодної війни, тому що Росія просто не могла протистояти технологічній та економічній силі США. Це проблема Росії й сьогодні, вона не може зробити нічого з цим. Інша річ, якщо майбутнім супротивником буде Китай.

Тут ми повертаємось до України та слів Кіта Келлога. Він сказав, що поразка Росії була б значною, оскільки вона зняла б великого суперника з порядку денного, залишаючи у США можливість зосередитись на своєму основному супернику XXI століття – Китаї.

Яка проблема може виникнути 16 лютого на Близькому Сході

Ізраїль та ХАМАС уклали угоду про припинення вогню. Чи очікуєте ви, що це перемир'я триватиме, наприклад, місяці чи навіть роки?

Сумніваюся, оскільки це була триетапна угода. Перша фаза завжди найлегша – перші 42 дні, тобто шість тижнів, коли ви маєте 33 ізраїльських заручники, звільнених з розрахунку 1 до 30 для цивільного ізраїльтянина, та 1 до 50 для ізраїльського солдата. Я вважаю, проблема почнеться, коли вони почнуть переговори щодо другого етапу, який буде на 16-й день. У цьому будуть серйозні перешкоди.

Чи бачу я тривале припинення вогню? Ні, але буде щось на зразок війни між війнами, де Ізраїль завжди матиме ідею проведення коротких операцій, коли це буде необхідно для майбутнього збереження їхньої безпеки. Якщо буде загроза з боку ХАМАС, то Ізраїль порушить припинення вогню.

Якщо зараз подивитися на те, що ізраїльтяни спочатку вказали у своїй доктрині "Операція заради перемоги" 2020 року, це було те, що ХАМАС був армією терору, заснованою на ракетах. Однак вони (ХАМАС – 24 Канал) більше не покладаються на ракети. Ці можливості були фактично зведені нанівець. У них, мабуть, вже немає армії.

Так, ми бачили багато людей, які ходили зі зброєю в руках, коли були звільнені заручники, але це було більше політичним шоу, аніж реальною військовою потужністю, тому сподіваємося на краще. Будемо сподіватися, що перемир'я триватиме, але очікуємо гіршого.

На мою думку, є можливість, не обов'язково для розв'язку проблеми двох держав, а для подальшої нормалізації ситуації на Близькому Сході, залучення, наприклад, Саудівської Аравії. Для того, щоб це сталося, не обов'язково потрібна дорожня карта миру, а карта чогось, що містить поступові кроки на майбутнє, щоб спробувати переконатися, що припинення вогню триватиме надалі.