Diia․City 3 роки: як проєкт поміг обороні та бізнесу під час великої війни й чого чекати далі

Разом із п'ятиріччям Дії цифрова Україна відзначає третю річницю проєкту Diia.City – спеціального правового та податкового режиму. Його мета – стимулювання розвитку ІТ-індустрії та перетворення країни на провідний технологічний хаб Європи. Запущений 8 лютого 2022 року, цей режим пропонує ІТ-компаніям сприятливі умови для ведення бізнесу, зокрема знижені податкові ставки та гнучкі форми співпраці з фахівцями.

Серед ключових переваг Diia.City – можливість обирати між податком на прибуток за ставкою 18% або податком на виведений капітал за ставкою 9%, а також знижена ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5%. Крім того, режим передбачає використання гіг-контрактів, які поєднують переваги фрилансу та соціальні гарантії для ІТ-спеціалістів.

Хоча зараз резиденти Diia.City – це більшість українських технологічних компаній, недовіра до проєкту досі залишається, наголошують у Мінцифрі. Про роль Diia.City під час великої війни, досягнення, проблеми та плани – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Як Diia.City допомогла оборонному сектору під час війни

Спеціальний правовий режим Diia.City, запущений три роки тому, відіграє основну роль не лише у розвитку технологічного бізнесу, а й у зміцненні обороноздатності та економічної стійкості країни. Про це наголосив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час виступу на заході з нагоди третьої річниці Diia.City, де був присутній 24 Канал.

За словами очільника уряду, ще до початку повномасштабної війни Diia.City була задумана як ініціатива для залучення технологічних компаній до роботи в Україні. Завдяки сприятливим податковим умовам, альтернативним форматам співпраці з фахівцями та ефективному захисту інтелектуальної власності, країна стала привабливішою як для великих міжнародних гравців, так і для стартапів.

Утім, після вторгнення Росії Diia.City отримала ще одну важливу функцію – підтримку оборонних технологій. За словами прем'єр-міністра, уряд відкрив доступ до резидентства для defense-tech компаній, і якщо до 2022 року їх в Україні було всього близько 20, то зараз у режимі Diia.City вже працює понад 240 таких компаній.

Це вагомий показник, і я дякую бізнесу, який не тільки розвивається, а й допомагає захищати нашу країну. Ми фактично створили новий технологічний ринок в Україні,
– заявив Шмигаль.

Прем'єр також підкреслив, що IT-сектор є найбільшим експортером послуг в Україні, поступаючись за обсягами експорту лише агропромисловому комплексу. За підсумками минулого року експортний виторг IT-послуг склав 6,4 мільярда доларів, що суттєво зміцнило економічну стійкість країни.

Шмигаль окремо зупинився на розвитку ключових технологічних напрямів, які підтримує держава. Зокрема, defense-tech допомагає модернізувати армію завдяки розробці розумних дронів, роботизованих систем та автоматизованих рішень. У сфері MedTech з’явилися нові можливості для реабілітації поранених військових, зокрема масштабування виробництва біонічних протезів.

Прем'єр також наголосив на важливості EdTech та штучного інтелекту, який вже зараз впроваджується в освіту, медицину та військову сферу.

Наші амбітні плани передбачають, що до 2030 року Україна увійде до трійки світових лідерів за рівнем інтеграції рішень на основі штучного інтелекту,
– заявив глава уряду.

Крім того, прем'єр-міністр звернув увагу на перспективи розвитку BioTech та AgriTech, що відкривають нові можливості у біофармацевтиці, відновленні ґрунтів після розмінування та виробництві біопалива.

За словами Шмигаля, Diia.City продовжує вдосконалюватися. Нещодавно простір відкрився для стартапів, а виробники біонічних протезів отримали можливість стати резидентами. У майбутньому планується розширити сферу дії Diia.City на наукові парки.

Майбутнє України – це IT, інновації та технології. Держава робить усе можливе, щоб українські технологічні компанії працювали стабільно, а в країні з’являлися нові бізнеси. Це допоможе нам зберегти лідерські позиції у висококонкурентному світі,
– підсумував прем'єр-міністр.

Від "цифрових антихристів" до прихильності айтівців

За словами віцепрем'єра, голови Мінцифри Михайла Федорова, Diia.City подолав непростий шлях з часів, коли представники церкви називали проєкт "цифровими антихристами", а IT-спільнота протестувала проти впровадження Diia.City.

Зараз Diia.City – це один з елементів всієї екосистеми, яку ми створюємо для розвитку технологій і інновації в нашій країні. Ми запускаємо багато урядових послуг, які стосуються бронювання, сервісів для отримання підприємцями багатьох послуг у Дії,
– додав Федоров.

Інфографіка Мінцифри

Цікаво! В інтерв'ю DOU керівниця проєктного офісу Diia.City Наталя Денікеєва розповіла, що 200 компаній залишили проєкт. Зокрема 60% вийшли за ініціативою Diia.City, 40% – за власним бажанням.

Федоров підкреслив, що сьогодні резидентами Diia.City є понад 1 550 компаній, а в них працюють близько 100 тисяч фахівців. Це становить близько 70% всієї IT-галузі країни. Зокрема є:

• 18 мільярдів гривень сплачених податків за 2024 рік та понад 30 мільярдів гривень – за три роки;
• серед працівників резидентів – 60% на трудових договорах, 35% – на гіг-контрактах, 5% – на ФОПах, що позитивно оцінює Федоров.

Спочатку деякі компанії та їхні співробітники сумнівалися, чи варто приєднуватися до Diia.City, але сьогодні ми бачимо протилежну тенденцію,
– зазначив очільник Мінцифри.

Віцепрем'єр також звернув увагу на фінансові показники: за останній рік податкові надходження від резидентів режиму зросли на 50%, а половина компаній перейшла на модель податку на виведений капітал, що дозволяє їм реінвестувати кошти у власний розвиток.

"Це підтверджує, що архітектура проєкту працює", – наголосив Федоров.

Окремо він виділив роль Defence Tech-компаній у межах Diia.City. За його словами, більшість технологічних рішень, які є game-changer на полі бою, створюються саме резидентами цього правового режиму.

Михайло Федоров / Фото Мінцифри

Федоров зазначив, що під час спілкування з представниками українських університетів помітна їхня готовність створювати нові наукові парки та ставати резидентами Diia.City, що є частиною плану Science City. Він також повідомив про роботу над ініціативою Diia.City Invest.

Окремою метою, за його словами, є створення найкращих умов для розвитку венчурних фондів в Україні. Попри повномасштабну війну та численні виклики, важливо думати про майбутнє, залучення інвестицій і фінансування відновлення країни. Для цього, на його думку, необхідно забезпечити зрозумілі й зручні умови для роботи венчурного капіталу.

Віцепрем’єр також повідомив, що уряд планує додати до переліку дозволених видів діяльності R&D та технічні випробування, адже багато українських компаній працюють у сфері приватних наукових досліджень.

Крім того, ведеться робота над TechBridge, спрямованим на розвиток міжнародного співробітництва та популяризацію українського технологічного сектору.

На завершення Федоров подякував компаніям, які продовжують працювати в Україні, інвестувати та створювати робочі місця, попри всі виклики. "Без вас Україна не змогла б розвиватися і боротися за свою незалежність", – підсумував він.

Що далі з Diia.City

Перші три роки режим Diia.City подолав, як уже згадувалося, від недовіри до прихильності 70% IT-галузі. З цього можна уявити, що проблему недовіри вирішено. Однак Олександр Борняков наголошує, що, попри поширене уявлення про позитивне ставлення українського IT-сектору до Diia.City та держави загалом, у галузі все ще залишається певний рівень недовіри, особливо серед розробників. Водночас він переконаний, що ситуація поступово змінюється.

Однією з ключових проблем Борняков назвав нелогічність державних процесів. Заступник міністра цифрової трансформації згадав досвід взаємодії з бюрократичними системами у США.

Там усе працює за зрозумілим алгоритмом: отримання соціального чи податкового номера – все має сенс. В Україні ж ти приходиш в установу і не розумієш, хто й навіщо це проєктував,
– зазначив Борняков.

Один із пріоритетів Мінцифри Олександр Борняков назвав спрощення реєстрації бізнесу. Заступник голови Мінцифри розповів, що, створюючи фонд у США, він не зіткнувся з жодними незрозумілими перепонами. Водночас в Україні процес реєстрації інвестиційного фонду настільки складний, що, за його словами, "все побудовано так, щоб ти його взагалі не створював". Підприємці змушені витрачати роки на боротьбу з бюрократією.

Наразі команда міністерства працює над ініціативами, які дозволять значно спростити запуск нових виробничих підприємств, таких як заводи та фабрики. "Це викличе багато дискусій і, можливо, навіть хейту, але без цього ми не зможемо рухатися вперед", – додав Борняков.

За його словами, ключова мета реформи – створення державної системи, у якій громадяни та бізнес не змушені будуть ставити запитання: "Чому тут усе так дебільно?". Він підсумував: "Ми прагнемо створити середовище, де процеси будуть простими та зрозумілими. І для цього нам потрібно спільно працювати над цими змінами."