Ось хто насправді веде мирні перемовини

Суспільство, як українське, так і світове, сприймає перемовини як круглий стіл де сидять дипломати і змагаються в ораторській майстерності, сиплють фактами, аргументами, використовують хитрощі і намагаються загнати супротивника у кут.

Насправді, якщо перемовини десь так і відбуваються, то лише між командами у змаганнях з ораторської майстерності. А реальні переговори більш тривіальні та прагматичні.

Ніхто за столом не буде слухати твоїх аргументів та красивих слів. Розмови про цінності сьогодні виглядають смішними. Серйозні люди розмовляють виключно з позиції сили та інтересів.

Переговорники сідають за стіл з тими «картами», які їм видали сили всередині країни, партнери їх держав, та ситуація загалом.

Зокрема, нашим переговорникам головні тузи нададуть Збройні сили. І розподіл сил за столом буде віддзеркалювати ситуацію на полі бою.

Якщо противник сильніший на фронті, то він сильніший і за переговорним столом. А з сильними доводиться рахуватись навіть тим, хто начеб то підтримує слабких…

Якщо ми намертво стабілізували лінію фронту, не даємо ворогу пройти, нищимо його цілими бригадами. (Так до речі було півтора року тому під в Авдіївці). То це все один сценарій перемовин.

Якщо наша ж лінія фронту системно і щоденно рухається у бік заходу. То сценарій перемовин буде іншим – які аргументи на стіл не викладай.

Все це я до того, що не варто сподіватись на Трампа чи когось іще. Вони у будь-якому випадку боліють не нашими проблемами, а особистими інтересами.

Якими б багатообіцяючими не були новини з Вашингтону, для нас новини з села Удачне під Покровськом мають набагато більше значення.

Дрони, організація війська, мотивація армії, ВПК з власною сучасною зброєю – оце найкращі дипломати, що стануть у нагоді під час перемовин.