Сила думки замість клавіш: Meta продемонструвала можливості технології Brain2Qwerty
Сила думки замість клавіш: Meta продемонструвала можливості технології Brain2Qwerty

Сила думки замість клавіш: Meta продемонструвала можливості технології Brain2Qwerty

Meta презентувала нову вражаючу розробку – пристрій, який може перетворювати думки людини на друкований текст. В основі технології лежить поєднання передового сканера мозкової активності та системи глибокого навчання. Про це інформує «Главком» із посиланням на  MarkTechPost.

Інтелектуальна модель аналізує нейронні сигнали, що виникають під час друку, і з високою точністю визначає, які кнопки збиралася натиснути людина. За словами розробників, точність розпізнавання дає змогу відновлювати цілі пропозиції.

У людей, які можуть швидко друкувати, система Brain2Qwerty вгадує натискання клавіш з точністю до 80%. Щоправда, щоб досягти такого результату, комп'ютеру спершу потрібно «спостерігати» користувача, поки той набере кілька тисяч символів.

«Учасники дослідження набирали напам’ять речення на QWERTY-клавіатурі, поки їх мозкова активність записувалася. Якщо раніше від користувачів вимагали зосереджуватися на зовнішніх подразниках або уявних рухах, то Brain2Qwerty використовує природні рухові процеси, пов’язані з набором тексту, і це потенційно більш інтуїтивно зрозумілий спосіб інтерпретації активності мозку», – йдеться у матеріалі. 

Середній показник помилок поки що далекий від досконалості – він становить 32%. Звісно, ​​є й інші подібні технології, ефективніші. Є навіть системи з точністю до 99%, але вони вимагають хірургічного втручання та встановлення нейронного імплантату прямо у мозок.

Інтерфейси мозок-комп’ютер досягли значного прогресу в останні роки, пропонуючи комунікаційні рішення для людей з порушеннями мови або моторики. Однак більшість ефективних ІМК покладаються на інвазивні методи, такі як імплантовані електроди, які створюють медичні ризики, включаючи інфекції та проблеми з довгостроковим обслуговуванням. Були досліджені неінвазивні альтернативи, зокрема ті, що базуються на електроенцефалографії, але вони мають низьку точність через низьку роздільну здатність сигналу. 

Як пише MIT Technology Review, незважаючи на перспективні результати, технологія навряд чи стане комерційним продуктом, адже поки що вона не є портативною. Причина в тому, що вона базується на магнітоенцефалографічному сканері – масивному приладі вартістю $2 мільйони, який вловлює найтонші магнітні сигнали мозку. З одного боку, цей метод дозволяє «підслуховувати» думки неінвазивно. Але сам сканер важить близько півтонни і потребує особливих умов роботи.

Пристрій може функціонувати лише у спеціально екранованому приміщенні, де пригнічено магнітне поле Землі – інакше воно заглушить слабкі нейронні імпульси. Більше того, під час сканування випробуваний повинен залишатися абсолютно нерухомим: найменший рух голови може призвести до збоїв.

Незважаючи на обмеження, розробка Meta відкриває нові горизонти у розвиток штучного інтелекту. Спостерігаючи за нейронною активністю під час набору тексту, вчені підтвердили важливу теорію: наш мозок у процесі вибудовує чітку ієрархію – від простих нервових сигналів до складних мовних конструкцій. Так фахівці сподіваються знайти підказки для створення досконаліших нейромереж. За словами керівника команди Brain & AI у Meta Жан-Ремі Кінга, якщо вдасться розкрити механізми освоєння та структурування мови у людей, це може призвести до великого прориву у машинному навчанні.

Источник материала
loader
loader