Увесь цей час ми помилялися щодо того, чому Марс червоний․ Нові дані здивували вчених

Чому Марс червоний

Своїм рум'яним кольором наш планетарний сусід завдячує мінералам іржавого заліза, розсіяним вітрами протягом мільярдів років у пилу планети. Минулі спостереження космічних апаратів за марсіанським пилом наштовхнули вчених на думку, що ця іржа з'явилася в сухих умовах, після того, як на планеті зникла вода. Проте нові дані заперечують цю думку: червоний колір Марса набагато краще відповідає феригідриту – оксиду заліза, який містить воду. Це означає, що відтінок сформувався ще тоді, коли планета була прохолодним океанічним світом, повідомляє 24 Канал з посиланням на дослідження, опубліковане 25 лютого в журналі Nature Communications.

Іншими словами це можна описати так: Марс може бути червоним сьогодні, тому що в минулому він був блакитним.

Наші знахідки відкрили нові питання про марсіанське минуле. Ми досі не знаємо, де знаходилося первісне джерело феригідриту до того, як він поширився по всьому світу через пилові бурі, [не знаємо] точний хімічний склад атмосфери Марса, коли утворився феригідрит і точний час окислення Марса,
– каже перший автор дослідження Адомас Валантінас, планетолог з Університету Брауна.

Наші космічні апарати, відправлені на Червону планету, не виявили води в марсіанському реголіті. Тому вчені приписували цей відтінок оксиду заліза під назвою гематит, який утворюється в сухих умовах. Але брак детальних лабораторних експериментів залишив цей висновок відносно непідтвердженим.

Щоб краще вивчити походження кольору Марса, автори нового дослідження взяли дані з трьох космічних апаратів, що обертаються навколо Марса – орбітального апарата Mars Express Європейського космічного агентства (ЄКА), орбітального апарата Trace Gas Orbiter (TGO) і розвідувального орбітального апарата NASA Mars Reconnaissance Orbiter. Крім того, врахували дані марсоходів Curiosity, Pathfinder і Opportunity. Все це зібрали воєдино, щоб утворити безпрецедентну картину мінерального складу планети та її пилу.

Зібравши цю інформацію, дослідники в лабораторії на Землі використали сучасну шліфувальну машину, щоб створити реалістичну копію пилу з розміром зерен приблизно в одну соту ширини людської волосини. Проаналізувавши цей пил тими ж методами, що й космічні апарати, вчені виявили, що марсіанський пил набагато більше відповідає ознакам феригідриту, який утворився, коли планета була вологою мільярди років тому.

Що це нам дає

Попри те, що ми отримали відповідь на одне питання, відкриття породжує кілька інших. Наприклад, знахідка наштовхує на нові роздуми про минулі вікна придатності планети до життя і перспективу того, що це життя колись дійсно існувало.

• Феригідрит потребує рідкої води і швидко утворюється в холодних, вологих, окислювальних умовах, як правило, при приблизно нейтральному рН.
• Гематит, навпаки, може утворюватися в теплих і сухих умовах завдяки повільним процесам хімічного вивітрювання.

Це свідчить про те, що Марс пережив періоди водних змін – холодні, вологі умови з активною хімічною діяльністю – перед тим, як перейти до свого нинішнього пустельного стану. Це дає нові обмеження на часові рамки придатності Марса для життя і вказує на потенційні середовища, де могло процвітати мікробне життя,
– додав Адомас Валантінас.

Поки що ми не можемо підтвердити чи спростувати цю теорію. Деякі зразки, які вже зібрані марсоходом Perseverance, очікують повернення на Землю. Але коли це станеться, невідомо. NASA зіткнулося з проблемами фінансування й тому не змогло вчасно запустити місію з повернення колб із реголітом, які розкидані поверхнею Марса.

Однак щойно ми доставимо ці дорогоцінні зразки в лабораторію, вчені з усього світу зможуть точно виміряти, скільки феригідриту містить пил.