Катастрофічне вимирання неандертальців сталося 110 000 років тому
Катастрофічне вимирання неандертальців сталося 110 000 років тому

Катастрофічне вимирання неандертальців сталося 110 000 років тому

Аналіз півколових каналів у вухах неандертальців виявив докази катастрофічного зниження фізичної та генетичної різноманітності.

🔬 Нове дослідження, проведене міжнародною командою вчених, зокрема дослідниками з Університету Бінгемтона (США), показало, що неандертальці зазнали значного зменшення генетичної різноманітності, що могло сприяти їхньому вимиранню.

Дослідження, співаторами якого стали професор антропології Рольф Квам та аспірант Браян Кілінг, проаналізувало морфологічну різноманітність півколових каналів – структур внутрішнього вуха, важливих для рівноваги. Вчені вивчили скам’янілі останки з двох ключових археологічних пам’яток – Атапуерка (Іспанія) та Крапина (Хорватія), а також інших місць у Європі та Західній Азії.

🧬 Генетичний контроль і еволюційні висновки
«Формування структур внутрішнього вуха знаходиться під суворим генетичним контролем, оскільки вони повністю розвинені вже при народженні», – пояснює Квам. «Це робить півколові канали ідеальним індикатором для дослідження еволюційних зв’язків між давніми видами».

🦴 Еволюція неандертальців і морфологічний аналіз

📍 Атапуерка – «пранеандертальці», які жили близько 400 000 років тому. Вважаються найдавнішими представниками неандертальської гілки.
📍 Крапина – найбільше зібрання ранніх неандертальських останків, датованих 130 000 роками тому.
📍 Класичні неандертальці – жили 250 000–40 000 років тому і демонструють значне зниження різноманітності.

Дослідники виміряли рівень морфологічної різноманітності у цих популяцій та порівняли отримані дані з пізнішими групами неандертальців. Результати показали, що морфологічна різноманітність класичних неандертальців значно нижча, ніж у їхніх предків, що узгоджується з результатами аналізу стародавньої ДНК.

🧬 Генетична катастрофа 110 000 років тому

Дослідження стародавньої ДНК з неандертальських скам’янілостей показало, що близько 110 000 років тому відбувся різкий спад генетичної різноманітності. Цей процес, відомий як «ефект вузького проходу» (bottleneck), часто викликається значним скороченням популяції.

Читайте також -  Вчені викривили час всередині алмазу, створивши нову фазу матерії

📉 Ключові висновки дослідження:
✅ Ранньонандертальські популяції зберігали високу морфологічну різноманітність.
✅ Після 120 000 років тому розпочався різкий спад фенотипової різноманітності.
✅ Ці дані узгоджуються з кліматичними змінами та початком останнього льодовикового періоду.

🔍 Що це означає для історії неандертальців?

«Зменшення різноманітності між крапинськими неандертальцями та пізнішими групами є чітким доказом ефекту вузького проходу», – зазначає Mercedes Conde-Valverde, один із авторів дослідження.

🧩 Ці результати ставлять під сумнів попередні теорії, які припускали, що зменшення генетичної різноманітності відбулося ще на ранніх етапах розвитку неандертальської гілки.

«Ми були здивовані, виявивши, що популяція Sima de los Huesos (Іспанія) зберігала високу морфологічну різноманітність, подібну до ранніх неандертальців з Крапини», – додає Alessandro Urciuoli, головний автор дослідження.

🏺 Висновки та значення для науки

Дослідження показує, що неандертальці не відразу пережили спад генетичної різноманітності. Цей процес розпочався пізніше та, ймовірно, був спричинений зовнішніми факторами, такими як зміни клімату та екологічні катастрофи.

📌 Чому це важливо?
🔹 Краще розуміння вимирання неандертальців.
🔹 Нові перспективи для дослідження генетичної стабільності людських популяцій.
🔹 Важливий внесок у дослідження еволюції Homo sapiens.

🧬 Дослідження триває, і подальші аналізи ДНК та морфологічних змін можуть допомогти розгадати більше таємниць про наших вимерлих родичів.

📢 Дослідження доступне у відкритому доступі на сервері BioRxiv та очікує рецензування.

Источник материала
loader