Про що насправді домовилися Трамп і Путін

Розмова, результатів якої очікував без перебільшення увесь світ, не в останню чергу завдяки підігріванню інтриги адміністрацією Дональда Трампа, завершилася, м’яко кажучи, скромними результатами. Принаймні, в тому, що стосується публічної частини. Єдиною конкретною домовленістю, яку можна з натяжкою вважати проривною, стала згода Путіна на припинення вогню по енергетичній інфраструктурі (аналогічно, звісно, має вчинити й українська сторона), а також його «конструктивна реакція» на ініціативу щодо припинення вогню в акваторії Чорного моря. З повідомлення Кремля випливає, що з такою пропозицією під час розмови виступив Дональд Трамп, а Путін на неї погодився.

Хоча раніше, ще у жовтні минулого року, з пропозицією припинити бити по енергетиці як першим кроком до тривалого миру вийшов президент України Володимир Зеленський. І це була та сама «карта» в рукаві, яка дійсно є в Києва: російська нафтопереробка ледь не щоденно страждає від нальотів дронів і тамтешня ППО досі не може пристосуватися до такої «напасті». 

Повторив цю ідею Зеленський буквально нещодавно, перед зустріччю американської і української делегацій у Джидді. Утім, тоді американська сторона несподівано запропонувала винести на стіл переговорів повне припинення вогню, на що Київ також погодився. 

Дональд Трамп дуже пишався домовленістю про «повне перемир’я», проте уточнював, що для цього лишилась «зовсім небагато» – аби на нього погодилася Москва. І певні надії на те, що Путін піде на такий красивий жест, перед його розмовою з Трампом були, зокрема, й в російських елітах. Власне, господар Кремля мало що втрачав від цього, бо може в будь-який момент вийти з тимчасового перемир’я, звинувативши в цьому з якихось надуманих причин противника. Але Путін не пішов навіть на такий символічний крок. Москва повторила мантру, що не проти самої ідеї повного припинення вогню, але обставила це такою купою додаткових умов, що на них не може погодитися не тільки Зеленський, а й Трамп за всього його бажання «побачити мир в очах Путіна». 

Ще однією новиною, яку анонсував Кремль, стала домовленість провести між Україною і Росією обмін полоненими у форматі 175 на 175 (Зеленський вже повідомив, що обмін був продуманий заздалегідь). Крім того, як «жест доброї волі» Україні буде передано 23 тяжкопоранених військовослужбовців.

Про що насправді домовилися Трамп і Путін, якою була реакція України на їхню розмову та чому від цього дзвінка виграє саме Путін, розповідає «Главком».

Що передувало

Про те, що президенти США і Росії мають провести довгоочікувану телефонну розмову, стало відомо після візиту спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа до Москви. За підсумками зустрічі із Віткоффом російський диктатор сказав, що виступає за мир, але є нюанси. Путін заявив, що хоче гарантій припинення мобілізації в Україні та озброєння української армії під час перемир’я. «Хто віддаватиме накази на припинення бойових дій? І яка ціна цим наказам? Ви уявляєте, майже 2000 км (лінії зіткнення)! Хто визначить, де і хто порушив можливу домовленість про припинення вогню вздовж 2000 км? І потім хто на кого звалюватиме порушення цієї домовленості?», – задавався питаннями Путін після зустрічі із посланником Трампа. Він також висловив упевненість, що Росія у даний момент має перевагу «на землі» і заявив про вимогу, аби українські війська не просто залишили Курщину, а склали зброю та здалися в полон.

Початку предметних перемовин передували дві зустрічі американської делегації у Саудівській Аравії – спочатку з росіянами, потім з українцями.

Американська і українська делегація на перемовинах в Джидді погодили повне припинення вогню. Але у агресора на цей рахунок була своя думка…

фото: Офіс президента

Після зустрічі американської і української делегацій у Джидді тиждень тому радник президента США з національної безпеки Майкл Волц заявив, що на ній піднімалися, зокрема, і питання територій, якими Україна має поступитися задля досягнення мирної угоди.

«Це буде щось на кшталт обміну територій на майбутні гарантії безпеки, питання майбутнього статусу України. Ми обговорювали це, і як заявляв міністр оборони на зустрічі міністрів оборони НАТО, постійний шлях або постійне членство України в НАТО є вкрай малоймовірним. І це позиція не лише США, а й низки інших країн», – сказав радник Трампа.

За декілька днів після заяви американського високопосадовця президент України скликав брифінг для журналістів, де серед іншого говорив і на тему територій. У відповідь на запитання «Главкома» Володимир Зеленський підтвердив, що дійсно, на зустрічі двох делегацій у Саудівській Аравії обговорювалося територіальне питання. Більше того, підняте воно було з подачі американської сторони.

У відповідь українська сторона підкреслила, де проходять її «червоні лінії», і зауважила, що територіальне питання – одна з таких ліній. Офіційний Київ акцентував, що під час мирних перемовин може йтися про відмову від збройного шляху повернення територій, але й мови бути не може, аби Україна визнала втрату територій де-юре.

У той же час Зеленський переконаний, що обговорення цього питання не на часі: «Питання територій пов’язувати з першим кроком дуже складно. Я б не радив, бо це затягування процесу. Це довгий шлях, тому що питання територій – важке. Воно повинно вирішуватися потім. «Але червоні лінії» повинні бути озвучені одразу. І якщо на ці теми розмовляють американська і російська сторони, то нехай розмовляють».

Стів Віткофф також згадував про «обмін територій», але не уточнював, що має на увазі під цим формулюванням. Експерти припускають, що могло йтися про вимогу до України повністю вивести свої війська із Курщини. Більше інформації до роздумів напередодні телефонної розмови з Путіним додав сам Трамп. «Ми будемо говорити про території. Ми будемо говорити про електростанції. Я думаю, що багато з цього вже обговорюється обома сторонами – і Україною, і Росією. Ми вже говоримо про це, про розподіл певних активів», – зазначив він.

Спочатку всі подумали, що коли президент США казав про «електростанції», він мав на увазі статус Запорізької АЕС, яка перебуває в окупованому Енергодарі і контролюється Росією. Як повідомляли джерела у західних медіа, Путін і Трамп спробують домовитися, аби Росія залишила за собою контроль за окупованим Енергодаром, але управління Запорізькою АЕС буде передане Україні. Але, враховуючи результат телефонної розмови Трампа з Путіним, цілком можна припустити, що під розмовами про електростанції американський президент мав на увазі зобов’язання сторін не бити по енергетичних об’єктах.

Доля Запорізької АЕС, що  під окупацією, може стати предметом переговорів під час перемовин щодо «мирної угоди». Але поки ця «карта» не на столі

Ближче до дня «доленосного дзвінка» в ЗМІ почала розповсюджуватися інформація про те, що нібито в розмові також вирине питання статусу Криму як частини… території Росії із подальшим зверненням до ООН, аби ця організація підтримала рішення Вашингтона. Цілком допускає такий розвиток подій, наприклад, ексрадник президента Трампа з національної безпеки Джон Болтон. Анонімні Telegram-канали також писали про геть екзотичні ідеї – нібито готовність Трампа визнати російський контроль за портом Одеси. Однак те, що всі побачили в офіційних зведеннях за результатами телефонної розмови, суттєво відрізняється від прогнозів. Ні про територіальні питання, ні про ЗАЕС, ні тим більше про Одесу, принаймні, публічно заявлено не було. Проте ми побачили нові «хотєлкі»  Путіна, намагання зробити хорошу міну при не надто вдалій грі від Трампа з вкрапленням відверто курйозних «проривів» у вигляді організації хокейного матчу зірок американської та російської ліг. Склалося враження, що про останню домовленість оголосили просто заради того, аби список результатів діалогу двох лідерів не був непристойно куцим.

Про що «домовилися» Трамп і Путін

Розмова президента Дональда Трампа з диктатором Володимиром Путіним тривала майже дві з половиною години. Першим результати переговорів оприлюднив Кремль, що є незвично і неочікувано. Москва зробила велике і докладне повідомлення, в якому виклала фактично усі ті вимоги, які тривалий час озвучував як сам Путін, так і його чиновники і пропагандисти.

Серед ключових вимог:

• Зупинка мобілізації в Україні у разі 30-денного перемир’я.
• Зупинка постачання західної зброї до України на час перемир’я. Причому, не тільки від США, а від усього Заходу, що робить цю вимогу ще більш примарною.
• Припинення надання Україні розвідувальних даних, до чого Вашингтон вже нещодавно вдавався.
• Забезпечення дієвого контролю за можливим припиненням вогню по всій лінії бойового зіткнення.

Крім цього, Кремль, який неодноразово порушував мирні домовленості та режими припинення вогню, наголосив на недовірі до «київського режиму». Начебто Україна саботувала і порушувала домовленості, однак не вказав, про які саме мова. Путін також поскаржився Трампу на контроль Силами оборони України частини Курської області та звинуватив ЗСУ у «варварських злочинах терористичного характеру проти населення Курщини».

У викладі комюніке з Білого дому такого переліку вимог немає. «Обидва лідери погодилися, що цей конфлікт має завершитися тривалим миром. Вони також наголосили на необхідності покращення двосторонніх відносин між США та Росією. Кров і ресурси, які Україна і Росія витрачають на цю війну, краще було б витратити на потреби своїх народів», – йдеться у повідомленні Вашингтону у дусі «ми за все хороше, проти всього поганого». 

Проте того, що найбільше очікували, досягти не вдалося. Тобто саме перемир’я без попередніх умов, на яке днями погодився Володимир Зеленський і згоду на яке Трамп нібито очікував почути від Путіна. Можна припустити, що американський президент не був задоволений результатами розмови, оскільки він не вийшов на брифінг для преси. Білий дім обмежився набагато коротшим повідомленням про результати розмови, ніж Кремль, до того ж без жодної конкретики.

Дональд Трамп, «твіти» якого в соцмережах іноді випереджають офіційні заяви, також витримав незвичну для нього театральну паузу, але згодом розразився несподівано обережним постом на своїй сторінці в Truth Social.

Попри відсутність видимих серйозних результатів, Дональд Трамп назвав свою розмову з Володимиром Путіним «хорошою та продуктивною»

Трамп вкотре повторив, що ця війна ніколи б не розпочалася, якби він був президентом, і перерахував ті скромні здобутки, які принесла його «хороша й продуктивна» розмова з Путіним: негайне припинення вогню у сфері енергетики та інфраструктури «з розумінням того, що працюватимемо над повним припиненням вогню і, зрештою, закінченням цієї жахливої ​​війни між Росією та Україною».

Трамп заявив, що обговорювалися багато аспектів мирної угоди і висловив впевненість, що загибелі тисячі солдатів хочуть покласти край і Путін, і Зеленський. «Цей процес уже запущений, і ми, сподіваюся, в ім'я всього людства доведемо його до кінця!» – резюмував американський президент.

Такому оптимізму Трампа, на фоні відсутності видимих результатів розмови, на яку було так багато сподівань, звісно, можна позаздрити. За великим рахунком, не можна навіть казати про домовленості як такі, бо в офіційних заявах відбулося фактично повторення усіх побажань Росії і згода або просто відсутність коментарів на ці вимоги з боку США.

«Лідери підтвердили намір продовжити зусилля з досягнення українського врегулювання у двосторонньому режимі, зокрема з урахуванням вищезазначених пропозицій президента США. З цією метою створюються російська та американська експертні групи», – йдеться в повідомленні Кремля. Іншими словами, Вашингтон і Москва продовжать говорити про «українське врегулювання» без Києва. Жодних подробиць, що це за експертна група і які у неї будуть задачі, не повідомляється.

Звісно, в позитив для України від цього телефонного діалогу можна записати те, що Вашингтон поки жодним чином не відреагував на найбільш дратівливі вимоги Путіна на кшталт припинення передачі Україні зброї та розвідданих. На цьому етапі вони лишаються лише побажаннями Москви. Але, враховуючи, що наступним кроком має бути розмова американського та українського президентів, поки зарано казати, яких саме новин можна очікувати від непередбачуваного Трампа.

У Москві вже почали робити символічні кроки, які б продемонстрували потепління стосунків між США та Росією. Так, за повідомленнями російських ЗМІ, під посольством Штатів почали демонтувати інсталяцію на честь «СВО». Щоправда, представниця МЗС Марія Захарова заявила, що це зробили для заміни лампочок.

У Москві демонтували інсталяцію на честь війни з Україною під американським посольством. Тимчасово?

Як відповіла Україна

Повідомлення про завершення телефонної розмови між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним застало президента України у Фінляндії. Наразі Володимир Зеленський не мав розмову з американським колегою після спілкування того з Путіним. «Я розраховую, що в нас буде розмова з президентом Трампом, ми зрозуміємо деталі. Ми завжди підтримували позицію не бити будь-якою зброєю по енергетиці», – сказав український президент журналістам. Проте додав, що Україна не збирається мовчати у відповідь на російські удари і висловив сподівання, що гарантом контролю виконання цієї тиші буде американська сторона.

Володимир Зеленський під час онлайн-конференції з Фінляндії запевнив, що «ми не салат і не компот, щоби бути в меню у Путіна»

«Я б дуже хотів, щоб президент Трамп почув і побачив, чого хоче Путін. Путін хоче здійснити кілька наступальних дій на запорізькому напрямку, на сході, на харківському і сумському напрямках. Для чого? Для того щоб максимально тиснути на Україну і вже тоді висувати ультиматуми з позиції сили», – переконаний Володимир Зеленський. Глава держави висловив думку, що найближчими місяцями слід чекати максимального наступу Росії. Зеленський чітко дав зрозуміти, що «ми не салат і не компот, щоби бути в меню у Путіна, незважаючи на його апетити». 

Український президент констатував, що ультиматуми агресора з початку великої війни не змінилися. «Що ховається за мобілізацією, розвідкою і зменшенням допомоги? Ховається послаблення української армії. Тобто, цей ультиматум у нього був на початку війни. Про це не може йтися. Спочатку – режим тиші. Без умов і залякувань. Все ж починається з режиму припинення вогню. Я дуже сподіваюсь, що президент Трамп зміг натиснути на Путіна», – сказав Зеленський.

Примітно, що у той час, коли Зеленський з Фінляндії проводив онлайн-брифінг, у Києві лунали вибухи. Наближення до «миру» тривало повним ходом…

Михайло Глуховський, Павло Вуєць, «Главком»