Інтерв'ю Віткоффа. Шок

Я не знаю, як ви, але історія з портретом тримала мене у ступорі весь ранок.

Я вирішив витратити час і передивився інтерв’ю спецпредставника президента США Стівена Віткоффа повністю.

І я у шоці.

Не від цинізму, ми виросли за ці два місяці і цим вже нікого не здивуєш. (Хоча так і не зрозуміло, у який момент ми перейшли від риторики Росія – країна-агресор до порівняння України з Хамасом, а там є і таке).

Шок – від загальної картини, яка вимальовується у головах людей, що реально впливають на світ. Уже навіть не важливо, як ми дійшли до цієї точки. Але по тому як саме вони моделюють реальність в Україні добре видно глибину зсуву у зовнішньополітичному мисленні найбільшої економіки планети.

Стівен Віткофф – не просто чиновник. Це, ймовірно, найдавніший і найближчий друг Дональда Трампа у нинішній адміністрації. Вони знайомі ще з 1980-х, коли Віткофф був юристом у справах нерухомості, а Трамп – його клієнтом. Їхній зв’язок давно став особистим.

І сьогодні саме Віткофф виконує найделікатніші доручення президента. Він озвучує не лише своє бачення, а й настрій у самому центрі нової політики США.

У кінці посту – повна розшифровка блоку, що стосується України і окремих цитат Стіівена Віткоффа. Якщо маєте час – раджу прочитати.

Якщо ж коротко, то в інтервʼю Віткофф називає головною темою цієї війни «п’ять регіонів», де відбулися «референдуми», на яких «80–90% людей висловилися за те, щоб бути під владою Росії». У його риториці немає жодного сумніву у легітимності цих процесів – це називається «волевиявленням». Натомість слова «окупація» чи «анексія» не вживаються взагалі.

Фактичну анексію територій він описує як «повернення»: «Росія повернула ці п’ять регіонів. У неї є Крим. Вона отримала те, що хотіла». Це формулювання – не випадковість. Воно відображає те, як конфлікт бачиться з Вашингтона: як вже вирішене питання, яке потрібно політично зафіксувати, але проблемою на цьому шляху є «слон у кімнаті» – Конституція України.

Далі – пряме порівняння: вступ України до НАТО прирівнюється до присутності ХАМАС на кордоні з Ізраїлем. У цій логіці – Україна не має права на безпекові союзи, бо це «загроза».

Звучать і слова про те, що «Україна буде подолана», Володимир Зеленський «може не втриматися», бо «проти нього – ядерна держава з населенням у чотири рази більше». І «зараз – найкращий момент укласти угоду», оскільки «Путін протягнув руку через стіл президенту Трампу».

Прямо звучить майже погроза щодо проведення виборів, мовляв «Україна буде подолана», Володимир Зеленський може не втриматись, бо «проти нього – ядерна держава з населенням у чотири рази більше». І «зараз – найкращий час укладати угоду», оскільки «Путін протягнув руку через стіл» Дональду президенту Трампу.

Що цікаво, Віткофф впевнений, що весь час війни американці «терпіли цензуру», яка не дозволяла їм «почути іншу сторону». Тобто – Росію, яку тепер треба вислухати, тому що світ давно хоче бачити, як США і Росія «роблять добрі справи разом»: координують енергетику в Арктиці, ділять морські шляхи, постачають LNG-газ до Європи, розвивають штучний інтелект і ведуть діалог щодо Ірану.

Текст інтерв'ю та цитати про Україну

Tucker Carlson: Отже, Росія, Путін, який перебуває при владі вже 25 років, був послідовним протягом усього свого президентства в одній ключовій вимозі – щоб НАТО припинило просування до її кордонів. І зокрема, щоб Україна – найбільша країна, що межує з Росією – не стала членом НАТО. І, наскільки я розумію – я у цьому переконаний – це досі залишається центральною вимогою. Крапка. Жодної України у НАТО – інакше миру не буде. Це так само, як Ізраїль не хоче мати ХАМАС біля своїх кордонів. Вони цього не хочуть. Чи можуть Сполучені Штати це гарантувати?

Steven Witkoff: По-перше, я вважаю, що головне питання e цьому конфлікті – це так звані чотири регіони: Донбас, Крим. Ви знаєте ці назви – Луганськ, і ще два інші. Це російськомовні регіони, там проводилися референдуми, на яких переважна більшість людей висловилася за те, щоб бути під владою Росії. На мою думку, саме це є ключовим питанням у конфлікті.

Carlson: І Росія вже контролює ці території. Фактично, з російської точки зору, деякі з цих територій вже є частиною Росії.

Witkoff: Так, це так, але це завжди й було основним питанням. І, знаєте, ніхто не хоче про це говорити. Це як «слон у кімнаті». Суть у тому, що в Україні є конституційні обмеження щодо того, що саме вона може офіційно поступитися, коли йдеться про відмову від територій. Але Росія де-факто контролює ці регіони. Питання e тому, чи визнає світ ці території російськими? Чи зможе Зеленський політично вижити, якщо визнає це? Це – центральне питання в усьому конфлікті.

***

Щодо НАТО – я думаю, що Зеленський, і його права рука Єрмак, в основному вже погодились із тим, що Україна не стане членом НАТО. Було багато розмов про те, чи може Україна все ж отримати так звані «гарантії по п’ятій статті» – мається на увазі стаття 5 Статуту НАТО, яка передбачає колективний захист усіх країн-членів – чи може Україна отримати щось подібне від США або європейських країн без формального членства у НАТО.

І, як на мене, це ще обговорюється. Але загалом, якщо мова про мирну угоду з Росією, то, я думаю, вважається вже прийнятим, що Україна не буде членом НАТО. Це переважно вже визнано.