Про що мало йтися у дисертації Усика, якби він розібрався в темі: пояснення спортивного функціонера

Колишній радник міністра молоді та спорту України Павло Булгак поділився своїми думками щодо дисертації чемпіона світу з боксу за версіями WBC, WBA, WBO та IBO у надважкій вазі Олександра Усика. Про це повідомляє «Главком».

Булгак зазначає, що Усик у своїй «дисертації» на тему «Адміністративно-правове забезпечення міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури та спорту», зокрема, рекомендує Україні «ратифікувати наступні міжнародні документи у сфері фізичної культури та спорту: Кодекс спортивної етики та Кодекс спортивного арбітражу».

«Напевно, він мав на увазі Кодекс спортивної етики «Справедлива гра – шлях до перемоги» Ради Європи (1992 р), який є рекомендацією Комітету міністрів державам-членам. Наскільки мені відомо (я звісно не кандидат наук, як Усик) цей Кодекс не є документом, що підлягає ратифікації. Більше того у спортивних федерацій є власні Кодекси етики. Наприклад, у Федерації футболу України та, відповідно, дисциплінарна відповідальність за його порушення», – пише Булгак

За його словами, у Ради Європи є загалом три базові спортивні конвенції, відкриті до приєднання: Антидопінгова конвенція (ратифікована Україною у 2002 році), Конвенція Ради Європи проти маніпулювання спортивними змаганнями – вона якраз спрямована на захист чесності в спорті (ратифікована Україною у 2017 році), Європейська конвенція про насильство та неналежну поведінку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів (підписана у 2016 році, але не ратифікована Україною).

На думку Булгака, саме Європейську конвенція про насильство та неналежну поведінку глядачів під час спортивних заходів, як міжнародний спортивний документ, і мав би рекомендувати ратифікувати Україні Усик, якби дійсно розібрався в темі.

«Мені також не зрозуміло, як можна ратифікувати в Україні внутрішній кодекс незалежного Спортивного арбітражного суду (CАS) в Лозанні (Швейцарія). На підставі чого, і для чого? Адже юрисдикція САS, як останньої інстанції, і так офіційно визнається всіма міжнародними олімпійськими федераціями. Вона визнана МОК та Олімпійською хартією, НОК України та тією ж Федерацією боксу України. В їх статутах це прописано. Українські федерації, клуби, і спортсмени також звертаються в CAS і не мають перешкод у цьому, крім фінансових. Для спортсменів, які звертаються індивідуально – це дорого», – зазначає спортивний функціонер.

Він наголошує, що у нас є потреба в розробленні (національного) механізму арбітражу та медіації з метою вирішення спорів у сфері спорту на прикладі діяльності Міжнародного спортивного арбітражу (CAS).

Булгак вважає, що певні кроки в цьому напрямі здійснюються. Так, при НОК України було створено Спортивний арбітражний суд, зареєстрований Мін'юстом у 2018 році, як третейський. Але є проблемне питання з дієздатністю цього суду (він фактично не працює) та визнанням його юрисдикції національними федераціями з видів спорту.

«Одним словом, дуже хотілося б, щоб і в нашій науці працювали принципи Fair Play», – резюмує колишній радник міністра молоді та спорту України.

Усику присудили ступінь доктора філософії з галузі знань «Право». Боксер захистив дисертацію у Харківському національному університеті внутрішніх справ (ХНУВС).

Тема дисертації Усика – «Адміністративно-правове забезпечення міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури та спорту».

З жовтня 2021 року боксер навчався у відділі аспірантури та докторантури у ХНУВС.

Як повідомлялося, колишній доцент Сумського державного університету Олег Смірнов стверджував, що дисертація Усика містить посилання на невідомі джерела, а також у ній можна помітити ознаки фальсифікації джерел інформації.

Він також акцентував увагу на одному з висновків дисертації (с. 174-179):

• Узагальнено, що в нашій державі доцільно імплементувати наступний зарубіжний досвід...: створити окрему позавідомчу організацію..., розробити дієві механізми спонсорства..., необхідним є розвиток спортивної інфраструктури в Україні; розробити програми обміну досвідом, як між спортсменами, так і тренерським складом..., забезпечити підтримку програм підготовки молоді за кордоном, що є особливо актуальним в умовах воєнного стану, оскільки на сьогодні багато спортсменів вимушені займатись у підвальних приміщеннях, або ж декілька разів за одне тренування спускатись в укриття.

«Останнє дуже цікаве. Спортсмени дуже страждають, що їм доводиться спускатися в укриття, тому їх треба послати за кордон», – зазначає Смірнов.