«Жити у складі РФ ніхто не хотів»: чи визнають окуповані території російськими після заяв представника Трампа?

«Так званий референдум скоріше нагадував певне опитування, яке проводили під дулами автоматів».

«Чимало є зафіксованих фактів, як ходили по домівках, зупиняли на вулицях, ринках, магазинах і змушували людей саме голосувати позитивно».

«Це відбувалося під контролем солдатів РФ. Тобто люди були залякані. По-друге, весь цей виборчий процес імітувався. Про яке там вільне волевиявлення може йти мова».

«Не бачили жодних сепаратистських настроїв у жодному регіоні, в тому числі на півдні».

Статус окупованих Росією українських територій є ключовою проблемою у врегулюванні війни в Україні, заявив днями спеціальний представник президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф в інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону. Він сказав, що «це російськомовні регіони, там були проведені референдуми, на яких переважна більшість людей висловила бажання бути під контролем Росії». Це спричинило бурхливу реакцію в Україні, особливо в тих регіонах, частина яких окупована армією РФ.

• Тож як поставилися до заяв спецпредставника президента США жителі Херсонської і Запорізької областей?
• Як на півдні ставилися до Росії ще до повномасштабного вторгнення і чому він не є «історично російським»?
• Чи може заява Віткоффа призвести до міжнародного визнання окупованих територій російськими?

Про все це читайте у матеріалі проєкту «Радіо Свобода» «Новини Приазовʼя».

Речник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков вважає, що такі висловлювання, які дозволив собі спецпредставник Трампа, є впливом російської пропаганди.

«Щоб вивчати цю тему більш глибоко, як на мене, треба хоча б поспілкуватися з тими людьми, які виїхали з окупованих територій, які були присутні при цих псевдореферендумах, які бачили і знають ситуацію, яка там відбувалась. Ми прекрасно знаємо, як проводяться ті вибори і псевдореферендуми в Росії. Ми знаємо настрій людей, що ніхто не хотів, крім якоїсь там частки колаборантів, жити як частка Росії», – наголосив він.

Крім того, Україна ніколи не піде на те, щоб віддати Росії правобережну Херсонщину, як на тому наполягає російська влада, додав речник.

«Казати про якусь там юридичну силу цього в рамках міжнародного права – це просто дикість, як на мене. Що стосується правобережжя, про те, що воно повинно бути також у складі РФ, то це дійсно маячня. Ми ніколи на це не підемо», – сказав Толоконніков.

• В інтервʼю Карлсону Віткофф зазначив, що «це конституційні питання всередині України – чим можуть поступитися, коли йдеться про відмову від територій». «Росія де-факто контролює ці регіони, але чи визнає світ, що вони російські? Це ключове питання», – сказав спецпредставник.
• Наступного дня в інтерв’ю Fox News Віткофф уточнив, що ця думка поширена виключно у Росії, а сам він не стає ані на її бік, ані на бік України. При цьому спецпредставник Трампа наголосив, що «перш за все» необхідно встановити суть проблеми.
• Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що влада не погодиться на визнання окупованих територій російськими.
• Псевдореферендуми, про які Віткофф згадав у своїх заявах, відбулися у вересні 2022 року на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України. Вони проходили під контролем російських військ, без міжнародного спостереження і з численними повідомленнями про тиск, примус і фальсифікації. Україна, міжнародна спільнота, включно з ООН та ЄС, визнала ці так звані референдуми незаконними та такими, що не мають юридичної сили.

«Кількаденний фарс»

Артем Петрик – історик із Херсону, який перебував у місті, коли Росія там проводила псевдореферендум. Також він є старшим науковим співробітником Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету Литви. Херсонець пригадав, як проходили незаконні голосування і назвав їх «кількаденним фарсом».

«Люди ховалися у себе у будинках, квартирах – аби тільки не пустити додому представників так званих виборчих комісій, які з урнами ходили в супроводі декількох автоматників. І, по суті, намалювати будь-який відсоток вони могли, що вони й зробили. Але, якщо ми проводимо паралель з балтійськими країнами, згадаємо ситуацію з Латвією, однією з країн, де проводилися так звані вибори у 1940 році, коли ще до закриття виборчих дільниць вже оголошувались радянською стороною результати виборів. Це була повна фікція, фарс, фейкові вибори. Та ж сама історія і з так званим референдумом була у Херсоні», – зауважив він.

«Херсонщина завжди була українською»

Жителі Херсонщини з часу проголошення незалежності України завжди проявляли свою проукраїнську позицію, каже історик.

«У Херсонській області за незалежність проголосували 90,13% тих, хто брав участь в голосуванні при дуже серйозній явці – 83,4%. Це референдум, який пройшов у 1991 році. Населення Херсонщини висловилося абсолютно на користь підтримки української держави. Згідно з даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, українську ідентичність в цілому продемонстрували 82% жителів Херсонської області. Тоді як російську – лише 14,1%. Українську мову називали рідною 73,2% населення області, російську менше чверті респондентів – 24,9%. Це вказує на відновлення природного балансу, який був порушений якраз попередньою русифікацією радянських часів. Ну от, наприклад, якщо попередній перепис, ще радянський 1989 року, нам демонструє, що українську мову як рідну вказували 67,7% жителів Херсонської області, російську – 24,9%», – навів дані Петрик.

Він також наголосив на тому, що територія Херсонщини не є історично російською.

«Вона належала до українського історико-культурного ареалу ще від часів Середньовіччя до кінця фактично 18 сторіччя і при відновленні української державності у 20 сторіччі, одразу ж безапеляційно повторюсь, Херсонщина позиціонувалася як частина української держави. І це не викликало жодної дискусії з Москвою у ті часи. Радянська Росія визнавала незалежність Української Народної Республіки, відповідно до «Брестського договору» 1918 року, і зобов'язувалась вивести свої війська за її території та почати переговори про підписання мирної угоди і встановлення державних кордонів. Але дискусії не стосувалися в жодному разі Херсонщини, чи Харківщини, наприклад, а скоріше тих територій, які зараз входять до складу РФ», – нагадав історик.

«Заяви, які обурюють людей»

Речник Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Коваленко називає «фейковим» псевдореферендум, який Росія провела на окупованій частині області і пояснив, чому.

«У цьому так званому референдумі взяла участь приблизно одна четверта населення Запорізької області. Оскільки до того часу вже чимало людей, це 50-60%, виїхали з тимчасово окупованих територій на підконтрольну Україні територію. По-друге, так званий референдум скоріше нагадував певне опитування, яке проводили під дулами автоматів. Тобто примусове насильницьке опитування, де людей змушувати ставити позначку «так» у питанні щодо можливого приєднання до РФ. Чимало є зафіксованих фактів, як ходили по домівках, зупиняли на вулицях, ринках, магазинах і змушували людей саме голосувати позитивно. Тому що ми розуміємо, що дуже невелика частина українців, які мешкають і нині в окупації, самостійно йшли голосувати до виборчої дільниці. Тому окупанти змушені в такий спосіб зібрати необхідну кількість голосів», – сказав він «Новинам Приазовʼя».

Голова Приазовської селищної ради Мелітопольського району Андрій Солопов каже, що заяви про те, що місцеві жителі нібито підтримали Росію на псевдореферендумі, надзвичайно обурюють людей.

«Що відбувалося тоді? Не маючи чітких списків людей, вони для того, щоб забезпечити якусь умовну явку, ходили попід дворами, знаходили людей на місцях роботи, на підприємствах, змушували керівників підприємства надавати списки своїх працівників. Для того, щоб якось там зімітувати виборчий процес. Але як це було насправді? Приходили зі скриньками додому, людину змушували ставити на колінках або на лавочці галочку, перевіряли, де саме людина її поставила, правильно чи неправильно. Це відбувалося під контролем озброєних людей, солдатів РФ. Тобто люди, по-перше, були залякані. По-друге, весь цей виборчий процес, це все імітувалося. Про яке там вільне волевиявлення може йти мова. Однозначно це був псевдореферендум для того, щоб пустити пил в очі світовій спільноті», – сказав Солопов.

«Жодних сепаратистських настроїв»

Соціолог, директор Інституту конфліктології та аналізу Росії Олександр Шульга розповів «Новинам Приазов’я», що, за даними досліджень, на півдні України ніколи не було ознак того, що місцеві жителі хотіли б приєднатися до Росії. Попри те, що політичні симпатії справді могли бути різними.

«Якщо ми говоримо про південь, вони дійсно дещо відрізнялися. Тому що, наприклад, якщо ми говоримо про якісь питання соціально-політичні, вони дійсно, були більш критично налаштовані до влади. Дещо порівняно менший був рейтинг у влади тодішньої, і Порошенка, і навіть у Зеленського після того, як вже він прийшов до влади та продовж цих кількох років до повномасштабного вторгнення. Але ми не можемо говорити про те, що це були регіони, які жадали й мріяли про приєднання до Росії. Тобто російськомовність або якісь критичні настанови стосовно влади дещо більше, ніж в середньому по країні, не є індикаторами того, що люди хотіли приєднатися до Росії й радо це зробили. Я можу точно стверджувати, що ми не бачили жодних сепаратистських настроїв в жодному регіоні, в тому числі на півдні», – запевнив він.

Після повномасштабного вторгнення й окупації частини півдня жителі цього регіону, так само як і в інших регіонах України, налаштовані на боротьбу проти Росії, додав соціолог.

«Очікувати, що на півдні хтось буде хотіти приєднатися до Росії, було б дуже дивно, з огляду на ті руйнування, які сама Росія несе на тому ж півдні, але не лише на ньому. Тим більше, навряд чи люди хотіли, щоб їх так «звільняли», як «звільняли» тисячі сіл і населених пунктів, стертих до фундаментів. Це точно не те, чого хотіли б навіть проросійськи налаштовані мешканці. Все інше – це пропаганда, все інше – це викривлення реальності. Ми з вами маємо говорити з погляду фактів. А факти в тому, що Росія вторглася, це війна. Так, засновки того, що вони вторгнуться і їх тут чекають, в них були, але, як ми побачили, це є викривленням реальності. Попри це, Росія не зупинилася, не побачила, що зробила страшну помилку, і не відкотилася назад, а продовжила напад. Тому, знову ж-таки, об'єктивна реальність тут стикається з викривленою реальністю російської пропаганди і мисленням самого військово-політичного керівництва Росії», – зазначив Шульга.

Політика «малинових піджаків»

В ЄС також відреагували на заяву Віткоффа про російські референдуми, проведені на окупованих територіях. Там наголосили на непохитній підтримці територіальної цілісності України та підкреслили, що псевдореферендуми були повністю сфальсифікованими.

Вчений-американіст, головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії Національної академії наук України Олександр Потєхін вважає, що така риторика з боку посадовців США не матиме успіху.

«Визнання ким? Україна ніколи не визнає ці окуповані території російськими. Нам можуть оці, скажімо так, з адміністрації Трампа розказувати оці байки. Але це ж не може мати ніяких практичних результатів. Це несерйозно. Там немає ані стратегії, ані тактики, це якісь «малинові піджаки», – прокоментував він.

Руйнуючи зобов’язання щодо України, Трамп може зруйнувати всю систему міжнародних договорів, від чого Сполучені Штати Америки також постраждають, додав науковець.

«Міжнародне право – це потреба міжнародних відносин. І якщо ти руйнуєш міжнародне право, ти руйнуєш той фундамент, на якому і ти заснований, розумієте. А вони вважають, що можливо все. Але це не так. Навіть міжнародне право потрібне Сполученим Штатам. Руйнування всіх міжнародних зобов'язань США невигідне для США, і це розуміє американський Конгрес», – зауважив він.

• Держдепартамент США уникнув прямої відповіді щодо слів Віткоффа про окуповані території України. У відповідь на запитання журналістів щодо заяв спеціального посланця Дональда Трампа речниця Державного департаменту Теммі Брюс не стала коментувати позицію напряму. Під час брифінгу 24 березня вона наголосила, що нинішня американська адміністрація не спекулює на питаннях, які обговорюються у рамках конфіденційних дипломатичних процесів.
• Україна не обговорює питання приналежності своїх територій, незважаючи на бажання Росії захопити Херсон і Запоріжжя, заявив президент України Володимир Зеленський на пресконференції за результатами переговорів делегацій України та США в Джидді 25 березня.

Олена Бадюк