Природа здивує українців унікальним лісом. Академік НАН спрогнозував долю знищеного водосховища

Через війну природа України зазнала руйнацій, які можна трактувати як екоцид. На відновлення довкілля в країні піде від 10 до 70 років, але деякі місця можуть стати унікальними навіть для всієї Європи. Про це розповідає академік Національної академії наук України, еколог та геоботанік Яків Дідух в інтерв’ю «РБК-Україна», повідомляє «Главком».

«Були прогнози, що там (на Каховському водосховищі – «Главком») будуть пилові бурі, але цього не сталося, бо почала рости верба. Водосховище знищили у червні (2023 року – «Главком»), якраз тоді верба давала насіння і воно рясно проросло. Якби це сталось восени чи взимку, то насіння б так не засіялось. Восени 2023-го верба досягала вже двох метрів, це рекордний показник. Восени 2024-го ці верби вже сягали п’яти метрів», – каже фахівець.

Він зазначає, що вербові ліси ростуть дуже швидко, і вже зможуть сформуватись через 20 років. Але якщо захочуть затопити цю територію, то знищення дерев принесе великої шкоди. Вербові ліси кругом були знищені, тому в Європі їх охороняють. І якщо вдасться відновити ліс у водосховищі, то це буде найбільший в Європі вербовий масив. Екологи борються, щоб там відновити Великий Луг і унікальні вербові заплавні ліси, хоч вони будуть не такими, як колись, бо туди вже вселяються багато чужорідних видів занесених людиною.

«Серебрянський ліс фактично повністю знищений, а поблизу нього дуже пошкоджені унікальні соснові бори на крейдяних схилах Сіверського Дінця у національному парку «Святі Гори». Це унікальні ліси, яких в Європі більше ніде нема. Вони були запропоновані нами під охорону на європейському рівні. Поки ми не знаємо масштабів пошкодження, бо не маємо доступу до них. Цьогоріч збираємось поїхати подивитись. Але це величезна втрата, бо там багато рідкісних видів рослин», – розповідає Яків Дідух.

Він додає, що природна рослинність у регіоні Серебрянського лісу не відновиться до попереднього типу. Відновити насадження можна, але це дуже дорого і це вже будуть інші ліси, бо на них впливатимуть зміни клімату. Тому нові ліси будуть вже не тої структури, як раніше. Сосновим лісам потрібно не менше 50-70 років, щоб відновитись. А для цього необхідний цілий комплекс видів, характерних для даної екосистеми. Також нагальною проблемою для відновлення еколог відмітив появу в Україні агресивних чужорідних видів рослин: ясен пенсільванський, клен американський, дуб червоний, маслинка та інші. Вони витісняють види, характерні для нашої природи: «Для прикладу, у лісах із нашим дубом росте кілька десятків видів рослин, серед яких багато первоцвітів, а з американським дубом червоним – тільки до 7 видів рослин».

«Для лісу треба не менше 70 років, трав’яній екосистемі – 10-50 років, але якщо зруйнували ґрунт чи скелю розкололи, то вони ніколи не відновляться. Тому різні компоненти екосистем вимагають різного часу для відновлення. Ми це бачимо навіть по радіації у Чорнобильській зоні. Є місця, де ми можемо нормально вже ходити та навіть проживати, а є такі, де зашкалює радіація і там неможливо працювати», – говорить еколог.

Також існує масштабна проблема з мінами. На розмінування всіх територій піде багато років і через це будуть втрачені великі площі сільськогосподарських угідь.

«Зараз програмами НАН України ми розробляємо відповідні методики оцінки збитків для природних екосистем, бо вони є дуже важливими. Ми працюємо на різних полігонах: у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, у Клавдієвських лісах та Національному природному парку «Залісся» під Києвом, і в різних частинах Каховського водосховища. Хочемо відпрацювати свою методику на різних типах: лісах, болотах, водних, прибережних і степових ділянках», – каже Яків Дідух.

Команди роблять акцент саме на методику, бо оцінити масштаб екологічних збитків сьогодні нереально через відсутність доступу до територій, які зазнали руйнації. Також існують різного роду проблеми, з яких основні: катастрофічний брак фахівців-екологів, а також незацікавленість Міндовкілля України до цієї роботи.

До слова кліматологиня Віра Балабух назвала овочі, вирощування яких у зоні ризику через глобальне потепління. Зокрема, картопля, капуста та огірки стають особливо вразливими через зміну кліматичних умов.