Потрапила до шпиталю у 45-й день народження і через місяць померла. Згадаймо Аллу Яцюк

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Аллу Яцюк. 

Серце героїні зупинилося 13 квітня 2022 року в Одеському військовому шпиталі у результаті хвороби, яка розвинулась під час захисту України. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Історії полеглих захисників України. 

Алла народилася у селі Куна Вінницької області. З дитинства багато співала, любила українські народні пісні, активно брала участь у шкільних концертах. Після школи закінчила Гайсинський медичний коледж. Працювала за спеціальністю. У вільний час любила вирощувати квіти, фотографувати, малювати, вишивати.

У 2016 році вирішила розпочати військову службу за контрактом у ЗСУ. Обіймала посаду бойового медика у 9-му батальйоні «Вінницькі скіфи» 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.

З першого дня повномасштабної війни Алла перебувала на передових позиціях Херсонщини

фото: Історії Полеглих Захисників України/Facebook

Згодом командування батальйону запропонувало їй очолити їдальню. Разом із підрозділом жінка постійно перебувала у зоні АТО/ООС. Побратими називали її Василівна.

20 березня 2022-го, у 45-й день народження, сили залишили Аллу і вона потрапила до військового шпиталю

Малюнок Олени Білозерської

У надзвичайно складних умовах вона розгортала польові кухні, обладнувала тимчасові приміщення для їдальні та складу, отримувала, вантажила та доставляла продовольство, готувала їжу, забезпечувала передачу харчування на передову.

З першого дня повномасштабної війни Алла перебувала на передових позиціях Херсонщини. Як начальник їдальні підрозділу забезпечення, виводила з оточення і зберігала ввірене їй продовольство, обладнання та майно 9-го батальйону.

У херсонських степах жінка захворіла, але продовжувала працювати та організовувати харчування бійців. 20 березня 2022-го, у 45-й день народження, сили залишили Аллу і вона потрапила до військового шпиталю. Там діагностували запалення легень через коронавірусну хворобу. Наступного місяця вона померла у реанімації.

«Аллочка, наша голубка, надзвичайно добра, щира, працелюбна, тендітна і водночас така сильна. Вона так любила життя, важко працювала, щоб світ навколо став кращим, по-справжньому любила Україну, життя за неї віддала. Ми втратили частину серця, воно постійно кровоточить», – розповіла сестра Ольга.

Поховали військовослужбовицю у селі Криштопівка на Вінниччині.

Вдома на Аллу чекали доньки Тетяна і Світлана, дві маленькі онучки Маргарита і Кіра, старенька мама Ніна Пилипівна та сестри Оксана та Ольга. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.