Угода про копалини: нюанси для українцівСюжет
Угода про копалини: нюанси для українцівСюжет

Угода про копалини: нюанси для українцівСюжет


Вашингтон та Київ підписали угоду про важливі корисні копалини після місяців напружених переговорів.

Після місяців напружених переговорів Україна та США завершили довгоочікувану угоду щодо корисних копалин. Підписаний напередодні документ надасть Вашингтону доступ до нових українських ліцензій на видобуток корисних копалин та природних ресурсів. Натомість США нададуть Києву фінансову та військову допомогу, щоб допомогти нам відновитися після війни.

Президент США Дональд Трамп, який активно просував угоду, заявив, що вона є “відплатою” за 350 мільярдів доларів, які, за його словами, Вашингтон витратив на підтримку України з моменту повномасштабного вторгнення Росії.

Незрозуміло, звідки Трамп взяв цифру в 350 мільярдів доларів, бо, за офіційними даними Міністерства оборони США, загальні витрати на Україну склали 182,8 мільярда доларів у період з січня 2022 року по грудень 2024 року.

Незважаючи на це, у Києві прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав угоду “доброю, рівноправною та вигідною” для обох сторін.

Що буде далі?

Зазначимо, підписана напередодні угода – це перша, так звана політична міжурядова, частина. Вона потребує ратифікації Верховною Радою.

Як повідомив нардеп , це довгий процес з окремими процедурами, які складно прискорити, тож ратифікація відбудеться протягом двох тижнів, найімовірніше, 13-15 травня. Окрім того, Шмигаль має ще представити документ депутатам.

Друга частина угоди – це договір між американською Корпорацією з фінансування міжнародного розвитку DFC та Агенцією з питань підтримки державно-приватного партнерства від України.

Третя – технічна частина, де буде прописано безпосередньо механізм дії угоди.

Що входить до угоди?

Міністр фінансів США Скотт Бессент, який підписував документ, заявив, що це «історичне» економічне партнерство стане чітким сигналом для Росії про те, що адміністрація Трампа віддана мирному процесу.

Згідно з угодою (офіційний опубліковано на сайті Кабміну), буде створено Фонд реінвестування між США та Україною. Цей фонд буде спільно управлятися Вашингтоном та Києвом на рівноправних партнерських засадах.

Україна збереже повне право власності та контроль над своїми ресурсами та визначатиме, які корисні копалини і де можна видобувати.

Міністерство економіки України заявило, що США зроблять внесок до фонду безпосередньо або через “нову військову допомогу”, а Київ внесе 50% доходів від експлуатації природних ресурсів через нові ліцензії у сферах критично важливих матеріалів, нафти та газу. Віце-прем’єр-міністр України припустила, що це може включати системи протиповітряної оборони для нашої країни.

Вона також перерахувала ключові умови угоди про копалини:

  • Угода відповідає Конституції;
  • США дають гроші й допомогу – зокрема, ППО й технології;
  • Національне майно захищене. У процесах приватизації жодних змін.
  • Фонд наповнюється з нових ліцензій, а не вже існуючих;
  • Гроші йдуть лише на проєкти в Україні – видобуток, інфраструктура, переробка;
  • Жодних боргових зобовʼязань на Україну не лягає.
  • 10 років прибутки не виводять, лише інвестують у відбудову. США допомагають залучати інвестиції і технології;
  • Є податкові гарантії.

У заяві додається, що Київ очікує реінвестування прибутків та доходів фонду в Україну протягом першого десятиліття.

Які корисні копалини зацікавили США?

В угоді визначено перелік корисних копалин, які очікують добувати американці. Це: алюміній, сурма, миш’як, барит, берилій, вісмут, церій, цезій, хром, кобальт, мідь, диспрозій, ербій, європій, фтор, плавиковий шпат, гадоліній, галій, германій, золото, графіт, гафній, гольмій, індій, іридій, лантан, літій, лютецій, магній, марганець, неодим, нікель, ніобій, паладій, платина, калій, празеодим, родій, рубідій, рутеній,  самарій, скандій, тантал, телур, тербій, тулій, олова, титан, вольфрам, уран, ванадій, ітербій, ітрій, цинк, цирконій, нафта, природний газ.

Зазначимо, що Україна має родовища 22 з 34 корисних копалин, класифікованих Євросоюзом як критичні. До них належать дорогоцінні та кольорові метали, феросплави та такі мінерали, як титан, цирконій, графіт і літій.

Україна також має запаси рідкоземельних елементів (РЗЕ) – групи з 17 металевих мінералів, включаючи лантан, церій та неодим, необхідних для високотехнологічного застосування в електроніці, обороні, аерокосмічній галузі та відновлюваній енергетиці.

На нашу країну також припадає 7% світового виробництва титану, а запаси літію значною мірою невикористані та вважаються одними з найбільших у Європі, їх оцінюють у 500 тисяч тон.

Чи включає угода гарантії безпеки США?

Ні. Однак, під тиском США щодо укладення миру з Росією, президент Володимир Зеленський наполягав, що Україна не вступатиме в мирні переговори, доки не отримає гарантій безпеки.
Хоча угода між США та Україною щодо мінеральних ресурсів не містить таких гарантій, аналітики кажуть, що вона відкриває двері для військової допомоги з боку Вашингтону.

Як вважає Анатолій Лівен, директор Євразійської програми Інституту відповідального державного управління Квінсі, підписана угода дає відчуття “зацікавлені Вашингтону в Україні”.

“І хоча це не гарантія безпеки, це, безумовно, має бути стримуючим фактором для майбутньої російської агресії, оскільки це означатиме, що якщо росіяни розпочнуть нову війну, США неодмінно запровадять суворі санкції та нададуть Україні військову допомогу”, – додав він.
 



Теги по теме
США Киев Вашингтон
Источник материала
loader
loader