Астронавтка NASA вийшла у відкритий космос і лише тоді помітила "поріз" на своєму скафандрі

Деталі

Вранці Енн МакКлейн разом із колегою Ніколь Ейерс виконували роботу за межами Міжнародної космічної станції у скафандрах типу EMU (Extravehicular Mobility Unit). Мета місії – встановити кронштейн для нової сонячної батареї, яка збільшить енергогенерацію станції на 30%, повідомляє 24 Канал з посиланням на Futurism.

Цей вихід у космос був особливим: рідкісний приклад роботи виключно жіночої команди. Проте місія, що тривала шість з половиною годин, не обійшлася без непередбачуваних моментів. Менш ніж за годину після початку МакКлейн звернула увагу на підозрілий розріз на вказівному пальці правої рукавички. Це змусило центр управління в Х'юстоні негайно втрутитись.

МакКлейн уточнила, що пошкодження розташоване у згині пальця, і при його згинанні з’являється невелика щілина. Після підключення відеозв’язку з камери на її шоломі фахівці на Землі змогли детальніше розглянути дефект.

Оцінивши ситуацію, фахівці NASA дійшли висновку, що йдеться не про критичне пошкодження, а про особливості розташування ниток спеціальної тканини під назвою "черепашача шкіра", яку використовує підрядник NASA – Warwick Mills. Загрози безпеці це не становило, тож місію вирішили продовжити.

Пізніше представник NASA підтвердив: нитка на шві була типовим елементом конструкції рукавички, і вона не становила ризику для життя чи здоров’я. Вихід у космос завершився без інцидентів.

Проблеми скафандрів

Сама МакКлейн – полковник армії США та колишня професійна регбістка – чекала на можливість приєднатися до жіночого екіпажу шість років. У 2019 році її участь у виході в космос довелося скасувати через проблему з розміром скафандра: космічне агентство просто не мало потрібного розміру для неї на борту МКС. Тоді замість неї вийшов астронавт Нік Хейг. У жовтні 2019 року перший в історії повністю жіночий вихід у відкритий космос здійснили Крістіна Кох і Джессіка Меїр.

NASA вже давно стикається з проблемами, пов’язаними з застарілими скафандрами EMU, які майже не оновлювались із 1980-х. Це і дискомфорт, і навіть витік води – як у випадку з астронавткою Трейсі Дайсон, коли лід перекрив їй огляд. Особливо багато складнощів виникало саме у жінок – через обмежену кількість модульних компонентів, які не завжди підходять тим, хто має менший зріст.

Нове покоління скафандрів NASA, яке мало б вирішити ці проблеми, досі не завершене. Тим часом час спливає: МКС планують вивести з експлуатації менш ніж за п’ять років, і потреба в оновленні обладнання стає критичною.

У блозі NASA за 2022 рік пояснюється, що кожна пара рукавичок EMU проходить ретельну перевірку – фотографування та аналіз знімків перед кожним виходом у космос. Та навіть при такому контролі повна безпека не гарантується.

Цього разу все завершилося добре й після п’яти років очікування МакКлейн нарешті змогла взяти участь у виході в космос.