Чи є у Стамбулі шанс на мир?

Володимир Зеленський заявив, що буде чекати на Путіна у Стамбулі. А його депутатська обслуга вже розтлумачила, що існуюча заборона на переговори з кремлівським фюрерком Зеленського не стосується (начебто ми і так не помітили, що закони наших очільників не турбують).

Ердоган заявив, що Туреччина охоче прийме переговори зробить все, як слід. Як і минулого разу. Бо він дуже поважає і Росію, і США, і ЄС, і Україну. Особливо, якщо у Туреччини з’являться перспективи на власні інтереси у Криму.

ЄС заявив, що почекає з введенням нових санкцій до кінця тижня, щоб побачити готовність Путіна до переговорів, бо про це попрохав Трамп. Він заявив, що якщо Путін надумає їхати до Стамбулу, то він теж туди заверне у рамках свого турне по Близькому Сходу (до коштовного літака, мабуть, у подарунок треба ще не менш коштовний вертоліт). А якщо Путін не приїде, то США виходять з мирних переговорів по Україні.

Очільник Білого Дому у своїй манії «величі егейн» стає все більш неадекватним. Він щиро вважає, що його погроза вийти з переговорів може налякати Путіна. А насправді – навпаки потішить. Тому що Путін бажає або капітуляції України за допомоги Трампа, або, якщо Трамп не допомагатиме, продовження війни за допомоги вісі «Китай-Іран-КНДР».

І лише для того, щоб Трамп зі своєї нав’язливою величчю не плутався у Путіна на дорозі, Путін демонстративно проігнорує запрошення до Стамбулу. Прибути до Туреччини боягузливий кремлівський фюрерок може лише, щоб тріумфально завершити війну на своїх умовах. А цього йому пообіцяти і виконати не може ніхто.

Путін вже не дуже побоюється санкцій ЄС і США, бо ресурси на війну у нього ще є, і його загарбницькі війська продовжують повзучий наступ. Він боїться масштабної високотехнологічної допомоги зброєю з боку США. Але Трамп поки на це не готовий.

Тому війна і удари по нашим мирним містам, швидше за все, будуть продовжуватися. Ну, хиба що Україна і ЄС якось спроможуться подарувати Трампові позолочену яхту завдовжки з танкер. І ось тоді...