Оподаткування та консервація земель із фортифікаційними спорудами: що потрібно знати аграріям

В умовах війни тема використання та оподаткування земельних ділянок із розміщеними на них фортифікаційними спорудами стає дедалі актуальнішою для громад, аграріїв і органів місцевого самоврядування. Наразі сільгоспвиробників цікавлять питання, як орендарям діяти в умовах воєнного стану, хто відповідальний за консервацію пошкоджених або забруднених земель, та як мінімізувати податкове навантаження.

Фортифікації на землях: орендні ризики та податкові наслідки

Представник земельної експертизи Володимир Бондаренко під час вебінару «Земельні ділянки з фортифікаційними спорудами: оренда та оподаткування» розповів, що аграрію, який виявив на орендованій ділянці фортифікаційні споруди, необхідно документально підтвердити цей факт. 

«Лише тоді можна говорити про підстави для зменшення або звільнення від орендної плати чи земельного податку», — наголосив Володимир Бондаренко.

Він зазначив, що у випадку земель державної чи комунальної власності, орендованих фермером, дії мають бути чітко визначеними: 

• звернення до органу місцевого самоврядування або військової адміністрації;
• складання акту про неможливість використання ділянки;
• ініціювання процесу консервації. 

Такі кроки дозволяють орендарю подати документи до податкової служби й розраховувати на перерахунок зобов’язань.

«Механізм не автоматичний. Без оформленого рішення про консервацію, без внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру жодне податкове послаблення не застосовується», — підкреслив Володимир Бондаренко.